Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Викладання історії в особистісно зорієнтованому вимірі

Викладання історії в особистісно зорієнтованому вимірі

Останнім часом у системі загальноосвітньої школи України поширеним стало запровадження інноваційних методів навчання. Безперечно те, що дані види роботи є перспективними з точки зору оптимізації навчально-виховного процесу

Проте, на нашу думку, для досягнення глибинних змін у свідомості учнів, у напрямку посилення їх мотивації до навчання необхідно використовувати зазначені методи в комплексі з іншими інноваціями. Пропоновані нами нововведення ставлять собі за мету сформувати в учнів свідому необхідність самовдосконалення, сприяти переходу школярів на якісно вищий рівень опрацювання програмового матеріалу.

Першим кроком у переліку запропонованих інновацій є запровадження кредитно-модульної системи оцінювання навчальних досягнень учнів. У рамках прилучення української системи освіти до Болонського процесу в ряді ВНЗ нашої країни запроваджено систему рейтингів при визначенні результатів досягнень студентів. У той же час мережа загальноосвітніх шкіл України використовує 12-бальну шкалу оцінювання. Нерозуміння суті ВНЗівської системи оцінювання на початковому етапі призводить до прогалин у навчанні, дезорієнтації і як результат - до психологічного дискомфорту дитини. Для полегшення процесу адаптації учнів, відповідно до умов системи вищої освіти, нами пропонується використовувати рейтингову систему оцінювання при визначенні навчальних досягнень учнів 9-11-х класів. Механізм реалізації даної ідеї полягає в тому, що протягом вивчення матеріалу теми учні виконують різні види робіт, набираючи при цьому певну кількість балів відповідно до рейтингу. Наприкінці вивчення теми рейтингові бали переводяться за шкалою у 12-ти бальну систему оцінювання. Якщо учня влаштовує запропонована оцінка, він отримує її автоматично. У випадку незгоди учень може пройти тематичне оцінювання й підвищити підсумкову оцінку з теми. Наступний крок на шляху до оптимізації навчально-виховного процесу на уроках історії ми вбачаємо у змінах при викладанні та засвоєнні учнями програмового матеріалу. Пропонується давати матеріал модулями, теми якого об'єднані між собою за територіальним, змістовим чи хронологічним принципом. Вивчення теми передбачає кілька кроків і застосування інтерактивних методів навчання. На початковому етапі роботи планується застосування лекцій як основної форми роботи. Протягом 2-3-х навчальних годин учителем дається коротка характеристика періоду, що вивчається, розкриваються загальні тенденції розвитку країн даного регіону тощо. На наступному етапі учні самостійно визначають особливості процесів та явищ, що мали місце в зазначений період у країнах, які вивчаються. Робота має дослідницько-аналітичний характер і передбачає групові форми опрацювання матеріалу. Третій крок, як і попередній, у своїй основі має самостійну роботу учнів і передбачає вивчення персоналій через складання їх історичних портретів, роботу з картографічним матеріалом, опрацювання додаткової літератури. Заключний крок передбачає корекцію та оцінювання навчальних досягнень учнів. Тут дітям пропонується складання синхроністичних таблиць, опрацювання тестових завдань, тематичне оцінювання. З метою всебічного вивчення історії третім аспектом запропонованого комплексу інновацій є посилення позакласної роботи з історії. Для залучення учнів до дослідницької роботи в рамках гурткової роботи передбачається створення суспільно-філологічних студій, які поділяються на спеціалізовані секції: дослідницько-пошукову, наукову, секцію спеціальних історичних дисциплін, філологічну. Метою вищезазначених секцій є прагнення дати учням комплексні знання з історії, допомогти у формуванні навичок дослідницької роботи та аналітичного мислення.

З метою сприяння розвитку творчих здібностей і розширення знань учнями фактичного матеріалу, формування навичок логічного мислення шляхом запровадження ігрових моментів у навчальний процес у межах позакласної роботи пропонується проведення змагань між паралелями класів «Чудова сімка» (ідея взята з телепередач «Брейн-ринг» та «Що? Де? Коли?»). Запитання мають охоплювати весь спектр програмового матеріалу з відповідної навчальної дисципліни. Для посилення мотивації учнів при підготовці до подібного виду робіт можна запропонувати членам команди-переможниці отримання оцінки за тему автоматично.

Для знайомства з історичною спадщиною нашого народу, формування навичок пошуково-дослідницької роботи передбачено ширше застосовувати історичні екскурсії та подорожі, археологічні розкопки. Проте слід пам'ятати, що зазначені види роботи вимагають значної акумуляції матеріальних ресурсів та узгодження з органами влади різного рівня і тому на даному етапі в межах загальноосвітньої школи не можуть бути віднесені до розряду пріоритетних.

У цілому, на нашу думку, запропонований комплекс заходів дозволить оптимізувати навчально-виховний процес у межах системи загальноосвітньої школи, сприятиме творчому розвитку учнів, дозволить посилити мотивацію при вивченні програмового матеріалу.

Перший етап - лекційна форма роботи. Пропонується навчальний матеріал подати у вигляді лекції, яка б ураховувала вимоги програмних положень і вікові особливості учнів. На початку роботи над темою учні отримують узагальнений розгорнутий план того матеріалу, який передбачено вивчити протягом теми, список рекомендованої та додаткової літератури, перелік понять, необхідних для засвоєння (понятійний апарат можна підготувати заздалегідь і в роздрукованому вигляді словника дати його учням). Далі учням пропонується перелік джерел, що рекомендується опрацювати при підготовці до уроків з даної теми. Їх перелік може змінюватись у залежності від можливостей доступу до різних джерел інформації. Другий етап передбачає ознайомлення учнів з переліком понять, які їм доведеться засвоїти протягом роботи над темою. Окрім цього для самоконтролю та самовизначення рівня об'єктивності оцінювання за новою системою діти знайомляться з переліком умінь і навичок, якими необхідно оволодіти. Прикладом може служити нижченаведений перелік. Проте останній не є остаточним і може змінюватися залежно від специфіки навчального закладу, програмових вимог тощо. Третій етап передбачає надання учням інформації про матеріал, вивчення якого передбачено протягом роботи над темою. На нашу думку, цей момент реалізується за допомогою подання складного плану, що містить перелік тем, які будуть вивчатись у ході подальшого опрацювання програмового матеріалу. Окрім того, доцільно ознайомити учнів з методами та видами роботи, які їм потрібно опанувати та застосувати. Такий підхід дозволить дитині психологічно налаштуватись на нетрадиційні, незвичні для неї уроки та полегшить подальшу адаптацію. Четвертий етап - це безпосередня робота учнів. На цьому етапі вчитель виконує кілька функцій. На початку роботи він акцентує увагу дітей на основних моментах та особливостях теми, що вивчається. У подальшій роботі роль учителя має зводитись до консультативної та спрямовуючої. Основна увага на даному етапі має приділятись розвитку пізнавальної активності учнів, розвитку навичок логічного та аналітичного мислення, уміння будувати структурно логічні схеми, самостійно визначати проблему та шукати шляхи її розв'язання. У межах даного етапу застосовується весь комплекс інноваційних методів і прийомів: відеоуроки, робота з джерелами та довідковою літературою, уроки однієї проблеми, рольові ігри, складання портретів історичних осіб і синхроністичних таблиць, інші інтерактивні методи. П'ятий етап - визначення рівня навчальних досягнень учнів. Як уже зазначалось, під час роботи над темою діти отримують за різні види робіт відповідну кількість балів. Сума отриманих балів за відповідною шкалою трансформується у дванадцятибальну систему. Якщо учня задовольняє отримана кількість балів, останні виставляються до журналу й дитина отримує оцінку з теми автоматично. У разі бажання дитини підвищити рівень навчальних досягнень учневі пропонується скласти тематичне оцінювання, яке може мати вигляд тестових завдань, співбесіди тощо. Нижче наведені орієнтовний перелік робіт і приблизна кількість балів, що може отримати учень. Шкала переведення балів кредитно-модульної системи у традиційну дванадцятибальну може варіюватись у залежності від особливостей навчального закладу.

Система рейтингового оцінювання навчальних досягнень учнів

Система рейтингового оцінювання навчальних досягнень учнів має сприяти посиленню мотивації в засвоєнні ними програмового матеріалу та поглибленні вмінь і навичок роботи з додатковою літературою, історичними документами, картами та іншими графічними посібниками тощо. Запровадження даної системи планується в рамках прилучення української системи освіти до Болонського процесу та ґрунтується на передових досягненнях світової педагогічної науки. Принцип рейтингового оцінювання навчальних досягнень учнів дозволить більш об'єктивно підходити до визначення якісних показників у роботі дітей, створить передумови для посилення зацікавленості в самоосвіті та самовдосконаленні.

При визначенні рівня навчальних досягнень ураховується сумарна кількість балів, набраних учнем протягом вивчення теми. Якщо учня влаштовують отримана ним кількість балів і відповідна до рейтингу оцінка з теми, дитина отримує її автоматично. У разі бажання підвищити бал учню пропонується пройти тематичне оцінювання з відповідної теми. Якщо при роботі за рейтинговою системою в учнів з'являються запитання чи виникають непорозуміння, вони можуть апелювати до адміністрації школи, педагогічної ради школи, в якій вони навчаються, чи працівників відділу освіти міста (району), якому підпорядкована дана школа.

Автор: Р. Чалабієв

Освіта.ua
25.02.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!