Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Проектна технологія та метод тренінгу

Проектна технологія та метод тренінгу

Пошук нових оптимальних форм побудови педагогічного процесу, спричинений стрімким розвитком сучасної освіти, сприяв появі цікавих, у більшості нетрадиційних, методів роботи на уроці

Перевагою останніх, безперечно, є більш широке залучення учнів до осмислення навчального матеріалу за програмою основних навчальних дисциплін, перетворення учня з об'єкта, на який спрямована діяльність учителя, на головного суб'єкта навчально-виховного процесу.

Розвиток творчої особистості дитини в контексті особистісно зорієнтованого навчання вимагає кардинальних змін у свідомості учня та породжує необхідність перебудови традиційної діяльності вчителя, зміну його ролі у процесі взаємовідносин, що виникають на уроці. Розвиток продуктивних сил на сучасному етапі вимагає від людини не лише відтворювати отриману раніше інформацію, а вміти вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, самостійно добирати потрібну для власної діяльності інформацію.

Урок історії, з огляду на вищезазначений аспект, є найбільш показовим, оскільки наразі маємо значну кількість друкованої продукції, що по-новому оцінює події, явища, процеси минулого. У гонитві за сенсаціями дехто, часто необґрунтовано, висуває гіпотези та припущення, далекі від реальної дійсності. І саме вчитель має навчити учнів відрізняти «зерна правди» від «сміття». Саме він, як наставник, мусить навчити дитину мислити, шукати аргументи для підтвердження чи спростування тієї чи іншої точки зору.

Для вирішення цих завдань пропонуємо використати в роботі з учнями проектну технологію, що органічно поєднується з методом тренінгових занять. Одразу з'ясуємо, з якими категоріями маємо справу.

Проект - це задуманий план дій, задум, намір. У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового та глобального. Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Проте варто пам'ятати, що на початковому етапі учням важко зрозуміти всі особливості даної технології. Для полегшення переходу до незвичних для дитини видів роботи пропонуємо використовувати тренінгову методику при проведенні занять.

Тренінг - це запланований процес, призначений дати або поновити знання та навички й перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінки з метою їхньої зміни й оновлення.

Тренінг на уроці історії, у нашому розумінні, це своєрідна форма роботи, що полегшує засвоєння учнями програмового матеріалу й виконує кілька функцій. По-перше, він має сприяти створенню позитивної атмосфери на уроках. Адже робота може бути продуктивною лише тоді, коли створені належні умови для творчої самореалізації особистості, усунені передумови дискомфорту, спричиненого різницею соціальних і вікових статусів учителя й учня. По-друге, тренінг покликаний формувати в учнів навички вільно, але толерантно висловлювати власні судження, на боячись осуду з боку оточуючих і членів команди. Головним принципом роботи має стати теза про те, що кожна думка має право на існування. По-третє, подібна форма роботи якнайкраще вчить працювати в команді, зберігаючи при цьому свою індивідуальність.

Тренінгові методики визначають кілька типів поведінки педагога в роботі з дітьми - педагог-експерт, педагог-зірка, педагог-фасилітатор. Кожний з перерахованих типів має свої переваги. Проте, на нашу думку, у процесі роботи за тренінговою методикою має превалювати останній тип із поєднанням позитивних рис перших двох.

Учитель у даному випадку свідомо відсуває себе на другий план, але не залишається осторонь. Він дає змогу учням розкрити себе повною мірою, сприяє створенню ситуації успіху, при якій кожна дитина вірить у свої сили та можливості, прагне підняти планку свого професійного рівня. Педагог у свідомості дитини має перетворитися з джерела інформації, «істини в останній інстанції» та карального органу на особу, яка спонукає до дії, людину, здатну дати корисну пораду, прийти на допомогу у скрутний момент. Першочерговим завданням учителя є навчити дитину навчатись.

У ході реалізації проектної технології з використанням тренінгової методики необхідно перебудувати механізм подачі програмного матеріалу та продумати форми позакласної роботи з історії. Пропонуємо матеріал поділити на модулі-блоки, в яких він об'єднаний за територіальним, змістовим чи хронологічним принципом. Робота над проектом є довгостроковою й не може бути виконана за один урок. Саме тому колектив починає свою діяльність зі вступного заняття, на якому учнів знайомлять із сутністю проектної технології, характеризують нові методи та форми роботи. На цьому ж занятті проголошуються очікування. Останні є для вчителя головним підґрунтям для добору й корегування вибраних методів і форм діяльності на уроці, бо відображають мотивацію та налаштовування учнів на роботу. Наприклад, очікування можна подати у вигляді «Колеса історії». Після визначення їх учнями вчитель проголошує свої власні очікування, в яких стисло формулює мету та завдання модуля-блока.

Подальша робота планується педагогом з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня сформованості класного колективу, якості навчальних досягнень, набутих дітьми в попередній період. Доцільно використати весь комплекс інтерактивних методів навчання для залучення учнів до активної розумової діяльності. Структура уроків модуля має бути продумана так, щоб дати можливість учням виконати ті види робіт, які допоможуть опанувати весь обсяг матеріалу, передбаченого навчальною програмою.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості. Для цього використовуються вправи на зняття напруги. Наступні етапи уроку мають наповнюватись такими методами та формами роботи, які найбільше подобаються учням, що дозволить їм ширше розкрити свої здібності. Практика свідчить, що найбільше школярам подобаються групові форми роботи. Результати спостереження та спілкування з учнями наводять на думку, що в основі зазначених уподобань лежать психічні особливості дитини. З одного боку, вона прагне відчувати підтримку оточуючих (своєї команди), а з іншого - намагається гідно виглядати на її тлі. Заключний етап уроку має також закінчуватись на позитиві.

Апробація запропонованої форми роботи на уроках історії розпочата нами два роки тому. Це незначний термін для визначення всіх її позитивних чи негативних рис, проте маємо перші результати реалізації запропонованого циклу , які хотілося б озвучити.

Вивчаючи тему з історії України в дев'ятому класі «Українські землі на початку ХХ ст. Культура України кінця ХІХ - початку ХХ ст.», на яку відводимо 18 навчальних годин, програмний матеріал пропонувався учням за такою схемою.

Урок 1. Вступне заняття, на якому були повідомлені тема й мета модуля-блока; учні були ознайомлені з формами та методами роботи, визначена тема загального проекту, який мали презентувати учні на загал по закінченню вивчення матеріалів теми «Реалії життя пересічного українця на початку ХХ ст.» (У подальшому, при роботі за подібною схемою при вивченні інших тем, потреба у вступному занятті відпаде, бо учні засвоять суть проектної технології, а метод тренінгу стане для них звичною формою роботи).

Уроки 2-5. Чотири уроки - надання теоретичної інформації за орієнтовним планом:

1. Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.

1.1. Економічний розвиток Наддніпрянщини на початку ХХ ст.

1.2. Створення українських політичних партій.

1.3. Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.

1.4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр.

2. Соціально-економічний розвиток і політичне становище західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

2.1. Економічне та політичне становище українського населення у складі Австро-Угорської імперії.

2.2. Наростання українського політичного руху.

3. Культура України на початку ХХ ст.

3.1. Особливості розвитку української культури початку ХХ ст.

3.2. Розвиток освіти та науки.

3.3. Реалії мистецького життя України на початку ХХ ст.

3.4. Церковне життя на українських землях у зазначений період.

Уроки 6-7. Наступні два уроки, об'єднані темою «Соціально-економічні та суспільно-політичні реалії життя українців початку ХХ ст. у літературі та джерелах», передбачали роботу з джерелами, епістолярною спадщиною та довідковою літературою.

Урок 8. Тема «Історичні персоналії початку ХХ ст. на скрижалях вітчизняної історії». Цей урок був покликаний розвивати вміння оцінювати діяльність історичних осіб, формувати навички створення історичних портретів тощо.

Урок 9. Тема «Українські землі на світовій карті кінця ХІХ - початку ХХ століть». Даний урок мав сприяти вдосконаленню навичок роботи з картографічним матеріалом.

Уроки 10-11. Тема «Порівняльна характеристика розвитку українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій» (складання синхроністичних і порівняльних таблиць). Вищезазначені уроки мали велике значення для подальшої роботи над матеріалом теми та створення проекту загалом. За своїм типом вони можуть бути «уроками узагальнення й систематизації» або ж «уроками контролю й корекції знань, умінь і навичок». У будь-якому випадку це сигнал для педагога. Аналіз учнівських робіт дасть можливість з'ясувати, чи готові учні перейти до більш складних форм роботи, чи, можливо, варто використати ще кілька годин на ліквідацію прогалин у знаннях, уміннях, навичках.

Уроки 12-13. Тема «Українці в тенетах двох імперій: мрії та реальність». Дані уроки проводяться у формі конференції, можливо, з елементами диспуту та створюють передумови для формування навичок публічного виступу.

Урок 14-15. Тема «Постать Столипіна в українському вимірі». Із приводу даної теми зазначимо ряд важливих моментів. Зокрема, на подібне заняття необхідно відводити не менше двох годин, які мають об'єднатись у пару, тому що для повноцінної рольової гри однієї навчальної години замало, а розтягувати її в часовому просторі недоцільно. Також слід зважати на те, що для підготовки учням потрібні час та індивідуальні позаурочні консультації вчителя. Це вимагає від останнього чітко усвідомлювати мету та завдання рольової гри, продумати її хід, ураховуючи часові обмеження.

Для оптимізації подальшої роботи над вивченням теми та надання допомоги учням у створенні проектів учителем у межах позакласної роботи з історії проводиться ряд занять, які дозволяють грунтовніше розкрити суть проектної технології. Наприклад, одним із питань, що доцільно розглянути, є «Можливості використання комп'ютерних технологій при вивченні історії України початку ХХ ст.». Тема цього заняття була зумовлена запровадженням поглибленого вивчення інформатики у профільних класах загальноосвітніх шкіл. У межах даної теми учні ознайомилися з технологією створення проекту-презентації та можливостями використання Інтернету при підготовці проектів. Напередодні захисту проектів необхідно знову повернутись до теми «Особливості використання проектної технології на уроках історії». На даному занятті учні, перебуваючи в раніше сформованих групах, узгоджують остаточний варіант проекту, над яким працювали протягом вивчення теми.

Уроки 16-17. Тема «Реалії життя пересічного українця на початку ХХ ст.». Захист проектів проводився у вигляді презентації колективної розробки, причому суміжні групи відігравали роль експертів та опонентів. Необхідно наголосити, що протягом презентації потрібно зберегти атмосферу доброзичливості й толерантності, спонукаючи учнів висловлювати власні судження й аргументи, а не критикувати члена класного колективу. На нашу думку, ці уроки теж варто об'єднати в пару, керуючись аргументами, зазначеними вище.

Урок 18. Тема «Розвиток українських земель на початку ХХ ст.». За типом він був проведений як підсумково-узагальнюючий урок (або ж це може бути урок тематичного оцінювання). Основним методом роботи стала співбесіда. Це давало можливість учням з'ясувати те, що вони не зрозуміли протягом вивчення теми. Учитель же отримав змогу проаналізувати рівень засвоєння матеріалу, якість умінь і навичок, які намагався формувати в учнів, простежити індивідуальний прогрес (або регрес) кожної дитини.

Серед позитивних моментів вищезазначеної форми роботи слід відмітити зміни у ставленні учнів до процесу навчання, посилення мотивації до вивчення предмета, розуміння важливості самоосвіти та самовдосконалення для досягнення високого результату, поліпшення емоційної атмосфери у класних колективах, якісні зміни в навчальній діяльності учнів. Перебуваючи на сьогодні в 11-му класі, учні, які продовжують працювати за даною методикою, вирізняються вмінням достатньо швидко опрацьовувати програмовий матеріал, виділяючи з-поміж великої кількості інформації найсуттєвіше, здатністю будувати складні структурно-логічні схеми та добирати для аргументації власної точки зору найвагоміші докази. Позитивні зрушення відбулись і у психологічному плані. Зокрема, учні вільно почувають себе під час проведення відкритих заходів, швидко адаптуються в разі змін обставин, в яких їм доводиться працювати. Безперечним досягненням стало посилення співпраці між учнями, чому сприяла ситуативність створення робочих груп на проміжних етапах навчальної діяльності школярів.

Але робота за запропонованою схемою виявила й ряд недоліків. У ході роботи, потрапляючи у групи з активними учнями, більш пасивні діти віддавали пальму першості й, почасти, виконували роль спостерігачів, якщо їх ідеї відкидалися групою на початковому етапі. Іншим аспектом, що потребує значної уваги, є узгодження запропонованих форм роботи з профілізацією старшої школи. Наприклад, для шкіл з технологічним профілем, у яких на вивчення історії України та всесвітньої історії відводиться по одній навчальній годині на тиждень, реалізувати повною мірою весь запропонований комплекс заходів достатньо важко. Третім суттєвим моментом, на який би хотілося звернути увагу, є проблема адаптації учнів до нових форм і методів роботи на початковому етапі. Нерозуміння учнями суті нових вимог, що до них висуваються в ході переходу до проектної діяльності, створює прогалини в засвоєнні фактологічного матеріалу.

Аналіз проблемних моментів, пов'язаних із запровадженням вищезазначених видів співпраці вчителя й учнів, дозволяє окреслити шляхи їх розв'язання. Для активізації діяльності всіх учнів класу під час уроку вчителю необхідно постійно тримати в полі зору всіх членів працюючих груп і в разі потреби коректно втручатися в їх роботу до тих пір, доки діти не зрозуміють, що всі члени колективу рівні й мають однакові права. З огляду на це, учитель повинен акумулювати весь свій педагогічний такт і знання вікових та індивідуальних особливостей учнів класу.

Вирішення проблем, пов'язаних із профілізацією, неможливе без втручання адміністрації. З метою збільшення кількості годин на викладання предметів гуманітарного циклу можливе більш широке використання варіативної складової навчального плану, запровадження факультативів тощо.

Подолання останнього з визначених нами аспектів є, на нашу думку, найвагомішим і найскладнішим. Дане питання треба розглядати, ураховуючи такі моменти. По-перше, запровадження запропонованих нами форм роботи необхідно узгоджувати з індивідуальними особливостями учнів, адже в 9-му класі не всі учні готові сприймати подачу нового матеріалу методом лекції. Можливо, для таких класів варто вдатись до таких методів, як розповідь чи бесіда. По-друге, роботу за вищезазначеною схемою недоцільно починати раніше 9-го класу (ураховуючи вже вікові особливості учнів, рівень сприйняття тощо). Проте так само недоцільно робити це пізніше, адже формування навичок самостійної роботи над проектом є досить тривалим за часом процесом. Знайомство з подібною технологією треба починати з уведення її елементів (у І семестрі) та поступового переходу до всього комплексу заходів, передбачених проектною технологією (у ІІ семестрі 9-го класу).

Саме тоді, ми певні, протягом кількох років у учнів сформуються навички й уміння самостійної роботи над проектами будь-якого плану, підвищиться ступінь упевненості у своїх силах.

Автор: Р. Чалабієв

Освіта.ua
07.01.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!