Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Урочна навчально-дослідницька діяльність

Урочна навчально-дослідницька діяльність

Організація креативного навчально-виховного процесу узгоджується з головними етапами наукового дослідження як творчого процесу

Це передбачає введення нової типології уроків, що реалізує наш дослідницький підхід у навчанні та вихованні ліцеїстів:

  • підготовка дослідження;
  • дослідження (теоретичне, експериментальне; індивідуальне, групове, колективне; комбіноване);
  • узагальнення результатів дослідження;
  • застосування результатів дослідження;
  • підведення підсумків досліджень;
  • програмування і планування нових досліджень.

Під час визначення змісту освіти креативна педагогічна система базується на положенні про недоцільність обмеження навчання засвоєнням знань, умінь і навичок. Разом з тим, мета навчання, як таку, вона не відкидає, а використовує як матеріал для самостійного дослідження - надбання знань, умінь, забезпечення розумового розвитку.

До змісту навчання природничо-наукового ліцею, окрім інформації спеціального наукового характеру, включається надпредметна інформація про загальні методи наукового дослідження. Таким чином, креативна педагогічна система не протиставляє розумовий розвиток як мету засвоєння знань, а лише змінює акценти: засвоєння знань, вмінь і навичок не може бути самоціллю, оскільки вони у вік глобальної інформатизації надзвичайно швидко втрачають актуальність.

Головна мета креативної педагогічної системи полягає у створенні в учня аналітико-синтетичного апарату мислення, світогляду активного творчого дослідника, дослідницького стилю роботи і тому забезпечити здатність випускника назавжди мати будь-які знання, вміння, навички, які можуть йому знадобитися. Креативна педагогічна система передбачає неповну визначеність змісту. Особистості ліцеїста надається можливість визначити деяку частину змісту своєї особистої освіти, що відповідає його потребам, нахилам, інтересам і професійному вибору на майбутнє.

Креативний навчально-виховний процес передбачає введення у зміст навчальних програм 8-9-х класів методології наукового дослідження, а в 10-11-х - достатньо керованого і переважно самостійного використання її для дослідження ліцеїстами будь-яких проблем та введення як окремого навчального предмету «Основи наукових досліджень».

Змістовими орієнтирами розгортання креативного навчально-виховного процесу є:

  • фундаментальні питання базових галузей знань;
  • класичні задачі різних наук (навчальних предметів): математичні, філологічні, природничо-наукові, логічні, психологічні тощо;
  • задачі на межах галузей знань, робота над якими має на меті сформувати цілісне уявлення про світ, веде до диференціації навчальних предметів через їх взаємовизначення;
  • задачі на межах навчальних предметів і науки, розв'язання яких уможливлює самоформування учня як суб'єкта (дослідника) пізнавального процесу, що ґрунтується на дослідницькому методі, оскільки оволодіння змістом освіти з боку учня відбувається згідно з головними етапами наукового дослідження, що створює ситуацію самовизначення;
  • здібності, поєднання яких відповідає кожному навчальному предмету, сфері наукової творчості, і кінець кінцем утворює цілісну унікальну психологічну культуру наукового мислення;
  • уміння та навички наукового дослідження.

Креативна педагогічна система передбачає використання різноманітних методів навчання, серед яких дослідницький та частково-пошуковий займають визначне місце. Використання методів навчання передбачає створення умов стимуляції творчого процесу, що здійснюється стадійно (Г. Уоллес):

  • підготовка (натхнення);
  • визрівання (інкубація);
  • осяяння (інсайт);
  • перевірка дієвості продукту творчої істинності (експертна оцінка).

Ліцеїст як суб'єкт творчості (креативності) - це дослідник, а навчальний матеріал - об'єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості. Вирішуючи навчальні проблеми ліцеїсти відкривають щось для себе і одержують його як нові знання. Урок дослідження проводиться таким чином, що ліцеїсти стикаючись з проблемою, визначають методологічну основу її рішення (вчення, теорії, положення, принципи, ідеї тощо), формулюють проблему як тему навчального дослідження та визначають його методологічну характеристику (актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методику дослідження). У процесі навчального дослідження ліцеїсти, визначаючи результати і формулюючи висновки, вступають у зворотні зв'язки з іншими та вчителем. Учитель своїми діями сприяє самостійній дослідницькій діяльності ліцеїстів і становленню у них творчого стилю діяльності, спонукаючи вияву творчих рис: активності, організованості, швидкості, гнучкості, оригінальності, проникливості, об'єктивності, ретельності. Учень під час навчання ототожнюється із вченим, який власними зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і видобуває нові знання (Дж. Дьюі, Г. Ващенко).

Методичними орієнтирами креативного навчання є:

  • теоретичне дослідження;
  • експериментальні дослід-ження;
  • екскурсійне навчальне дослід-ження.
  • вільний діалог (Арістотелівські бесіди);
  • керований діалог (Сократівські бесіди);
  • евристичні бесіди;
  • наукові дискусії;
  • наукові та навчальні семінари;
  • моделювання особистих розробок;
  • захист науково-дослідницьких робіт;
  • наукові звіти (виступи, доповіді, статті, реферати).

Далі наводиться низка документів, які регламентують діяльність ліцею.

Концепція навчально-виховної діяльності

Навчально-виховна діяльність в ліцеї базується на принципах креативної освіти, що дозволяє досягнути:

  • філософської і соціальної творчої орієнтації ліцеїстів;
  • розвитку у них творчих рис характеру і творчої самосвідомості, які обумовлюють їхню високу моральність, активну життєву позицію;
  • виховання у ліцеїстів здатності до співтворчості як вищої форми співпраці.

Стрижнем у формуванні творчої особистості ліцеїста є розвиток мислення. Навчально-виховний процес у ліцеї передбачає розвиток різних видів мислення: інтуїтивного, наочно-дійового, наочно-образного, практичного, словесно-логічного і теоретичного.

Головним методом реалізації ідеї розвитку різних видів мислення обрано дослідження як метод, який лежить в основі надання особистості прав і свобод, покладання на неї раціональних обов'язків, котрі допомагають її творчому розвитку, який і створює умови демократичної і гуманістичної освіти.

Системне управління науковими і навчальними дослідженнями здійснюється в ліцеї на основі концепції П. Я. Гальперіна про поетапне формування розумових дій. У ході досліджень і поетапного формування у ліцеїстів як дослідників нових понять, образів і дій, всі види мислення химерно переплітаються, підвищуючи вірогідність їх успішного розвитку і, в кінцевому рахунку, забезпечуючи формування творчого мислення. У процесі формування розумових дій у ліцеїста-дослідника приходить усвідомлення значення творчих мотивів, мети і сенсу творчого життя.

Підготовка і проведення досліджень формують такі риси характеру творчої особистості, як допитливість, критичність тощо.

Дослідницький дидактичний підхід у навчально-виховному процесі креативної орієнтації сприяє розвитку у ліцеїстів творчої свідомості, яка лежить в основі самоорганізації й активного прагнення до самореалізації.

Урочна навчально-дослідницька діяльність ліцеїстів здійснюється поетапно за такими типами уроків:

  • підготовка до дослідження;
  • проведення дослідження;
  • узагальнення результатів дослідження;
  • застосування результатів дослідження;
  • підведення підсумків дослідження;
  • програмування і планування нових досліджень.

Такий дидактичний підхід, коли головним виступає створення творчої особистості, відкидає механічне перенесення наукових знань від учителя до учня і передбачає високу творчу активність самих учнів, що досліджують інформацію. При цьому вони починають спостереження до встановлення фактів, а далі і до формування проблеми (теми, об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження), гіпотези і, врешті-решт, до її розв'язання, яке формулюють у вигляді правил, понять, теорій, законів чи закономірностей.

Даний метод дослідження визначає типи уроків як етапів пошукової навчально-дослідницької і навчально-проектної діяльності. Разом з тим, дослідження - це головний метод організації і позаурочної навчально-дослідницької діяльності. Виділяючи різні види знань (знайомства, копії, уміння), особлива увага приділяється знанням-трансформаціям, через які отримані раніше знання ліцеїстів переносяться на розв'язання нових завдань, нових проблем досягається мета - навчання творчості.

Виходячи із вищесказаного, навчально-виховний процес у ліцеї забезпечує створення творчої особистості ліцеїста, її розвиток, навчання і виховання за допомогою активного включення ліцеїста в дослідження змісту будь-якої інформації. Навчально-виховний процес у ліцеї дозволяє сформувати ліцеїста як:

  • теоретика, який володіє спеціальними знаннями та інтелектуальним інструментарієм (знаннями-трансформаціями) для їх самостійного придбання.
  • експериментатора, який володіє спеціальними вміннями експериментування.
  • філософа, який володіє системним науковим мисленням, що лежить в основі світогляду вільної особистості, здатної до аналізу явищ, природи, суспільства та їх пояснення.
  • винахідника, який уміє застосовувати отримані знання для розробки інноваційних проектів.
  • громадянина, який гармонійно поєднує особисті інтереси, інтереси сім'ї і держави.

Таким чином, принципова особливість навчально-виховного процесу у Саксаганському ліцеї полягає у тому, що ліцеїсти є дослідниками, а навчальний матеріал - таким, що досліджується.

Для отримання знань-трансформацій зміст будь-якого навчального предмета довго і системно досліджується учнями-дослідниками під керівництвом учителя. Таким чином, знання не викидаються зі змісту освіти, а стають предметом цілеспрямованого дослідження. З цієї причини креативна педагогіка передбачає конструювання нового змісту освіти, головною особливістю якої буде химерне переплетення різних компонентів освіти: спеціальних природничо-наукових та гуманітарних знань, філософії наукознання, психології тощо.

Учитель у своїй креативній педагогічній діяльності, переслідуючи основну мету - інтелектуальний і творчий розвиток ліцеїстів, технологічно виходить із реальних (зона актуального розвитку) і найближчих передбачуваних їхніх можливостей (зони найближчого розвитку).

Креативна система навчально-виховної діяльності зводиться до того, щоб ліцеїсти якомога частіше переходили з першої зони у другу, тобто у зону найближчого розвитку. Згідно із законами, сформульованими Л. В. Виготським, у ліцеї навчання орієнтоване не на вже досягнутий рівень інтелектуального і творчого розвитку, а на значно вищий рівень.

Виходячи із сказаного, креативний навчально-виховний процес орієнтується на основні принципи розвиваючого навчання, і педагог ліцею, послідовно дотримуючись їх, надає ліцеїстам свободу вибору змісту і організації особистої навчальної діяльності; право на помилку і гарантію психологічного комфорту; право на самостійність дій і саморегулювання своєї поведінки (Д. Н. Узнадзе). Це визначає функцію педагога ліцею не як транслятора інформації, а як фасилітатора, який забезпечує діяльність ліцеїстів-дослідників у швидкому темпі, на межі їх можливостей (Л. В. Занковим), але не на шкоду їхньому здоров'ю. Креативний навчально-виховний процес передбачає створення умов для оптимальних емоційних переживань, які лежать в основі фізичного і психологічного здоров'я ліцеїстів.

В урочній пошуковій діяльності педагог ліцею застосовує тематичні оцінки. Відміна поточної оцінки знімає психологічну напругу, отже, домінують пізнавальний та творчий інтерес, висока відповідальність і стенічні емоційні переживання.

Урочна творча пошукова діяльність ліцеїстів здійснюється за принципом «знову відкривати і переживати відоме в науці», а позаурочна навчально-дослідницька діяльність - «відкривати і переживати невідоме». Їх відмінності очевидні не тільки за місцем, часом діяльності ліцеїстів, але і в тому, що в ході урочної пошукової діяльності учні системно вчаться дослідженню, а в позаурочній роботі вони проводять їх зі знанням справ.

Ліцеїсти-дослідники, дотримуючись цих принципів, виконують функції, подібні тим, які доводиться виконувати ученим у різних ситуаціях і умовах їхньої наукової діяльності. Такий психологічний прийом дозволяє знайомити ліцеїстів-дослідників не тільки зі змістом наукової діяльності, але й з етикою вчених.

Науково-методична діяльність педагогів у системі креативної освіти обов'язкова, бо творчу особистість ліцеїста може створити тільки творчий педагог. Педагог, який володіє не тільки системним науковим мисленням, але й методологією, методикою навчально-дослідницької діяльності. Педагоги-дослідники, працюючи над своєю науковою роботою, прагнуть максимально активно співпрацювати із ліцеїстами-дослідниками, створюючи єдині за метою і атмосферою захопленості творчі кафедральні колективи.

Педагоги-дослідники ліцею підвищують свою педагогічну майстерність, систематично займаються самоосвітою і водночас прагнуть прищепити потребу в цьому й ліцеїстам-дослідникам. У системі креативної освіти творчо обдарованих дітей навчати успішно можуть тільки учителі-дослідники, схильні до глибокого осмислення своєї діяльності, педагогічного експериментування, для співробітництва з учнями здатні створити особливу емоційну атмосферу захоплення, зацікавлення і творчого пошуку.

Між ліцеїстами і педагогами як дослідниками в ході урочної пошукової та позаурочної навчально-дослідницької діяльності в ліцеї встановлюються ділові та людські стосунки взаєморозуміння і взаємоповаги, що є основою їх співтворчості.

Урочна пошукова діяльність в ліцеї включає два види робіт: дослідницьку і проектну. Перша полягає у тому, що ліцеїсти опановують навчальний матеріал, досліджуючи його; застосовуючи знання, вони проектують свою подальшу навчально-дослідницьку діяльність. В організації науково-дослідницької роботи принцип вільного вибору реалізується завдяки вибору теми, наукового керівника. А вже при виконанні наукового дослідження цей принцип реалізується у виборі об'єкта і предмета дослідження, у формулюванні гіпотези, визначенні методики дослідження, а також в аналізі оптимальних результатів і узагальненні висновків.

Зміст наукового дослідження, як правило, виводить ліцеїста на новий виток пізнання, бо він набагато перевищує програмний матеріал звичайної колективної освіти.

На всіх етапах проведення наукового дослідження педагог ліцею як науковий керівник надає ліцеїсту-досліднику максимальну міру свободи діяльності. Цінність індивідуального вибору теми (як і всього змісту дослідження) полягає у тому, що кожний ліцеїст-дослідник може просуватись своїм темпом. Швидке просування у дослідженнях окремих ліцеїстів ініціює суперництво між ліцеїстами, яке підтримує атмосферу активної творчої діяльності у творчому колективі кафедри, класу чи групи та і всього ліцею. Організація наукових досліджень за індивідуальними програмами дозволяє досягнути максимальної педагогічної доцільності, оскільки може плануватися для виконання тільки те, що конкретно необхідне для досягнення мети.

В умовах навчально-виховного процесу в ліцеї ефективно формується психологічний творчий клімат в учнівському колективі. Для цього застосовують кілька різних прийомів. Педагог ліцею як науковий керівник учнівської групи, віддаючи перевагу теоретичній думці перед експериментом. влаштовує семінари, круглі столи, наукові дискусії тощо. Це надає можливість природнім чином утверджувати наукову безкомпромісність, вимогливість, взаємоповагу, здатність оцінити особисті досягнення інших. У творчому учнівському колективі в умовах креативного навчально-виховного процесу всіляко заохочуються прагнення ліцеїстів-дослідників багато читати і роздумувати з приводу прочитаного, формується чутливість до всього нового і здатність дивуватися йому, самостійність у великому і малому, самобутність і оригінальність мислення.

Ліцеїстам надається можливість проявити себе в різних ролях: доповідача, експериментатора, опонента, наукового кореспондента тощо. У колективі святкують вихід у світ публікацій, присудження звань, наукові перемоги, кожний його член впевнений у чуйному ставленні до нього, повазі щодо його думок і почуттів, досягнень і перемог.

Таким чином, педагогічна технологія креативної освіти забезпечує формування творчої особистості ліцеїста, відповідає потребам молодої людини, надає їй можливість переживати одночасно щастя творчості натхнення.

Положення про організацію навчально-виховного процесу

Загальні положення

Навчально-виховний процес (НВП) у Саксаганському ліцеї забезпечує ліцеїстам загальну середню освіту згідно з державним стандартом, у тому числі поглиблену науково-теоретичну та науково-практичну підготовку з предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів.

НВП ґрунтується на принципах креативності, гуманізму, демократизму, гуманітаризації, диференціації, індивідуалізації та світського виховання.

Мова навчання українська.

Нормативно-правова база організації НВП ліцею

НВП в ліцеї здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», Державних стандартів освіти, Статуту ліцею, Концепції діяльності ліцею та даного Положення.

НВП забезпечується педагогічними працівниками під керівництвом адміністрації ліцею. Основним нормативним документом, що визначає організацію НВП у конкретному напрямку освіти, є навчальний план. Він у Саксаганському ліцеї як експериментальному майданчику НДІ педагогіки АПН України затверджується директором Інституту педагогіки та начальником Дніпропетровського обласного управління народної освіти.

Зміст навчального плану визначається відповідними Наказами Міністерства освіти України та Концепцією педагогічної діяльності Саксаганського ліцею. Основою для вибору навчальних предметів є державні стандарти освіти.

Навчальний план ліцею має таку структуру:

  • інваріантна частина - базовий обов'язковий компонент загальної середньої освіти;
  • варіативна частина - спеціальний профілюючий компонент, який органічно доповнює загальнодержавний у природничо-науковій та гуманітарній теоретичній і практичній підготовці ліцеїстів (до складу варіативної частини належать спеціальні обов'язкові курси, а також курси вільного вибору - факультативні та індивідуальні заняття);
  • компонент освіти, який забезпечує загальнокультурний розвиток ліцеїстів (компонент формується на основі вільного вибору роботи в гуртках, секціях тощо).

Структура навчального плану спрямована на реалізацію провідних тенденцій середньої освіти в суверенній Україні і конкретної мети та завдань Саксаганського ліцею.

Вимоги до знань, умінь і навичок ліцеїстів визначаються навчальними програмами Міністерства освіти України та програмами, розробленими педагогами-експериментаторами ліцею з наступною апробацією і врахуванням умов життєдіяльності навчального закладу. На основі навчальних програм учителі ліцею складають навчальні календарні плани, які обговорюють і затверджують на засіданнях науково-методичних об'єднань з наступним затвердженням їх директором. Експериментальні програми затверджуються у порядку, встановленому органами управління освіти.

Індивідуальне навчання в ліцеї здійснюється згідно з діючим Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти (наказ МО № 230 від 01.07.1993 р.).

Індивідуальне навчання в ліцеї надає можливість набуття освіти за індивідуальними планами (індивідуальний темп освіти, право вибору індивідуальних програм з навчальних курсів, право вільного відвідування занять). Ліцеїстам з високими творчими інтелектуальними здібностями надається право вчитися з випередженням. Головне завдання індивідуального навчання - створення сприятливих умов для задоволення інтелектуальних, творчих потреб ліцеїстів в оволодінні змістом середньої та поглибленої природничо-наукової і гуманітарної (профілюючої) освіти.

Контроль за навчанням ліцеїстів, що навчаються за індивідуальними планами, веде педагог-організатор класу та заступник директора з навчально-виховної роботи. У випадку низької успішності ліцеїста, що вчиться за індивідуальними планами, адміністрація ліцею переводить його на існуючий режим НВП.

За створення умов для успішної організації НВП відповідають заступники директора ліцею. Керують навчальною діяльністю ліцеїстів на уроках та інших навчальних заняттях ведучий учитель (або вчитель-асистент), а на індивідуально-групових заняттях (ІГЗ) у другій половині навчального дня - педагоги-організатори класів.

Вони відповідають за якість навчально-виховної роботи в цілому в класі та за якість проведення ІГЗ.

Разом з тим, відповідальність за успішність навчання несуть персонально ліцеїсти та їх батьки.

При індивідуальному навчанні ліцеїст має право користуватися бібліотекою, лабораторіями, комп'ютерним та іншими кабінетами. Час роботи погоджується із завідуючими кабінетами, вчителями.

В індивідуальних планах ліцеїстів передбачені графіки звітності про навчальну роботу, розклад заліків і тематичних атестацій, час індивідуальних консультацій, колоквіумів, виконання творчих завдань, практичних та лабораторних робіт.

Розподіл годин по предметах на індивідуальних заняттях ведеться з урахуванням реального рівня знань і навчальних можливостей ліцеїстів.

Заняття при індивідуальному навчанні проводяться у різних формах, які добирає вчитель, враховуючи можливості та здібності ліцеїста.

Розклад занять ліцеїста укладають викладачі, що забезпечують вивчення курсу з врахуванням державних вимог, потреб та запитів ліцеїстів. Загальний режим роботи ліцеїста, який вчиться за індивідуальним планом, затверджується заступниками директора з навчально-виховної та з науково-методичної роботи. Облік роботи ліцеїста ведеться у спеціальному журналі. Загальні підсумкові дані про результати роботи заносяться до класного журналу з поміткою «індивідуальне навчання» (умовно «інд.»).

Педагог ліцею несе професійну відповідальність за створення необхідних умов творчої навчально-дослідницької діяльності на базових уроках та будь-яких заняттях варіативного циклу навчального плану.

Педагог ліцею визначає освітню мету, головні завдання та зміст творчої навчально-дослідницької діяльності ліцеїстів, які узагальнюються в конспектах, оформлених відповідним чином.

Конспект уроку, індивідуально-групового, факультативного або індивідуального заняття є обов'язковим документом, який свідчить про готовність педагога до успішного вирішення провідних освітніх завдань, що узгоджуються з Концепцією креативної природничо-наукової освіти Саксаганського ліцею.

Форми організації навчально-виховного процесу в ліцеї

Навчально-виховний процес в ліцеї - педагогічна система, спрямована на створення умов навчальної діяльності (НД) ліцеїстів та їх самоосвіти. НД ліцеїстів - урочна діяльність, яка здійснюється в першій половині та позаурочна робота (у ліцеї і поза ним) у другій половині навчального дня.

Основні форми НД у ліцеї - урок, індивідуальні, групові, індивідуально-групові заняття, колоквіуми, заліки, екзамени, консультації, практикуми, навчально-дослідна практика, семінари, лабораторно-практичні заняття, факультативи.

Усі форми НД в ліцеї проводять педагогічні працівники ліцею або вчені, інженери, медики, запрошені з НДІ, вузів міста.

У другій половині навчального дня після уроків базового циклу предметів педагогом-організатором, який в цей час виконує функції вчителя індивідуально-групових занять, проводяться індивідуально-групові заняття (ІГЗ) з профілюючих предметів (2 академічні години з перервою в 10 хвилин): на фізико-математичному факультеті - математика, фізика; екологічному факультеті - хімія, біологія.

Перед проведенням ІГЗ педагогом-організатором організується прогулянка ліцеїстів (40 хвилин) та здійснюється їх харчування.

Друга половина навчального дня закінчується о 17 годині.

ІГЗ проводяться 4 рази на тиждень, крім світського дня та суботи, для 1/4 частини кожного класу, де ліцеїсти об'єднані за рівнем спеціальних здібностей, загальної підготовки з урахуванням їх психологічних особливостей та особистих побажань.

Зміст та організація проведення ІГЗ визначається педагогом-організатором згідно з Концепцією ІГЗ на основі навчального плану ліцею, навчальних програм, календарних та поурочних планів у органічному поєднанні мети та завдань діяльності, що передбачені в урочній діяльності у першій половині навчального дня.

Урок - основна форма навчальної діяльності ліцеїстів. В залежності від вибору педагогічної технології у ліцеї використовується два підходи до вибору основних типів уроків.

У разі використання технології креативної освіти вчитель застосовує такі типи уроків:

  • підготовка до дослідження;
  • теоретичне колективне дослід-ження;
  • експериментальне індивідуальне дослідження;
  • теоретико-експериментальне колективне дослідження;
  • обговорення результатів дослідження;
  • узагальнення результатів дослідження;
  • усний та письмовий звіти.

Крім того, вчителями, які ставлять за мету, в першу чергу, засвоєння ліцеїстами будь-яких знань, умінь і навичок, застосовуються наступні типи уроків:

  • урок вивчення нового матеріалу;
  • урок формування умінь та навичок;
  • урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок;
  • урок перевірки знань, умінь і навичок.

Педагогічні технології, що використовуються вчителями, передбачають застосування пояснювально-ілюстративного, частково-пошукового та дослідницького методів при домінуючому значенні останніх.

Особливе місце у НД виділяється лабораторним роботам. Це такі види навчально-дослідницьких занять, на яких ліцеїсти під керівництвом провідного учителя (або учителя-асистента) ведуть натурні чи імітаційні експерименти з метою практичної перевірки окремих теоретичних положень та формування умінь і навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень в галузі наук природничо-наукового циклу. Лабораторні роботи проводяться у навчальних кабінетах ліцею, а також у лабораторіях наукових центрів, НДІ та вузів.

Практичні експериментальні роботи проводяться з метою перевірки знань, умінь і навичок, сформованих на узагальнюючих і систематизуючих уроках, як засіб ґрунтовного вдосконалення системи знань і умінь ліцеїстів.

Уроки перевірки знань, умінь і навичок, набутих протягом навчально-дослідницької діяльності, проводяться у різних формах. Вони можуть носити тематичний та індивідуальний характер, їх проведення здійснюється тільки на уроках у першій половині навчального дня.

У другій половині дня контроль знань, умінь і навичок ведуть педагоги-організатори класів як вчителі індивідуально-групових занять.

Індивідуальні заняття

Індивідуальні навчальні заняття проводяться вчителями з окремими ліцеїстами з метою підвищення рівня їхньої підготовки і розвитку індивідуальних творчих, інтелектуальних здібностей (випереджаюче навчання) або для усунення відставання ліцеїста.

Самостійна робота ліцеїстів

Самостійна робота ліцеїстів ведеться в лабораторіях, бібліотеках ліцею і міста, в домашніх умовах і спрямована на виконання спеціальних навчальних завдань.

Самостійна робота ліцеїстів сприяє розвитку, умінню організувати самостійну діяльність і передбачає 3 рівня сформованих умінь:

перший рівень - уміння обрати спосіб діяльності і застосовувати його для роботи з додатковим джерелом;

другий рівень пов'язаний з умінням робити кроки у самостійній пошуковій і пізнавальній діяльності;

третій рівень умінь - творча самоосвіта, яка проявляється в оволодінні навчальним матеріалом із залученням додаткових джерел.

Облік, оцінка і контроль знань, умінь та навичок ліцеїстів

В основному в процесі організації НВП використовуються загальновідомі види і форми обліку, оцінки і контролю за знаннями, уміннями та навичками ліцеїстів.

Разом з тим, облік поточних навчальних досягнень ліцеїстів не передбачає обов'язкового виставлення оцінок. На підставі аналізу навчальних досягнень ліцеїста провідний учитель періодично, згідно з календарним планом, дає оцінку та накреслює подальшу програму діяльності ліцеїста (програму індивідуального самовдосконалення).

Підсумковий контроль проводиться для визначення і обліку результатів НД ліцеїстів на певному етапі. Підсумковий контроль і облік включають тематичний, семестровий, річний та державний.

Періодичний облік і оцінка знань, умінь та навичок ліцеїстів ведеться за підсумками роботи в семестрі і називається семестровим. Він передбачає обов'язкове виставлення оцінок у класний журнал.

Річний підсумковий облік і оцінка знань, умінь та навичок ліцеїстів ведеться на основі семестрових оцінок, якості роботи ліцеїста протягом всього навчального року та за результатами державної підсумкової атестації, передбаченої навчальним планом.

Державна підсумкова атестація проводиться у період літньої сесії на підставі рішення педагогічної ради у відповідності з навчальним планом та інструкцією «Про проведення державної підсумкової атестації» Міністерства освіти і науки України. Державна підсумкова атестація проводяться згідно з розкладом.

Підсумкова оцінка навчальних досягнень ліцеїстів здійснюється учителем за 12-бальною системою.

Ліцеїстами здійснюється поточна самооцінка ефективності процесу навчання та його результативності для глибокого усвідомлення особистих навчальних досягнень з метою формування у них адекватної самооцінки.

Зимова сесія проводиться в останній тиждень другого семестру (І півріччя) і передбачає такі форми роботи:

  • заліки з профілюючих предметів (не більше двох);
  • передзахист науково-дослідницьких робіт ліцеїстів;
  • визначення індексу соматичного здоров'я ліцеїстів.

Річний контроль може проходити у формі складання підсумкової атестації екстерном у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

Порядок організації навчальної діяльності ліцеїстів

Організація НД визначається режимом роботи ліцею як закладом повного дня. Заступником директора з навчально-виховної роботи складається розклад усіх форм занять, який затверджується директором при обов'язковому погодженні з районною санепідемстанцією та профспілковим комітетом ліцею.

Одиницями обліку часу НД ліцеїстів є: академічна година, навчальний день (перша і друга його половина), семестр і рік.

Академічна година в ліцеї становить 40 хвилин. Навчальний день закінчується о 14 годині 40 хвилин, а для частини ліцеїстів, які беруть участь в ІГЗ - о 17 годині.

Час, збережений за рахунок скорочення уроків на 5 хвилин, використовується для проведення консультацій в цілому з класом, групами та індивідуально.

Графік роботи вчителів, педагогів-організаторів керівників та інших педагогів визначається розкладом проведення всіх форм навчально-виховної діяльності в ліцеї.

Педагогічні працівники зобов'язані дотримуватися встановленого розкладу. Зміни у розкладі допускаються тільки з дозволу адміністрації.

Освіта.ua
05.02.2005

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!