Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Вітчизняні освітні інновації: вісім освітніх проектів

Вітчизняні освітні інновації: вісім освітніх проектів

Мета освіти сьогодні - створення умов для розвитку та саморозвитку учнів, виховання в них уміння приймати самостійні рішення, тому центром нової державної освітньої політики є людина як особистість. Досягнення цієї мети можливе завдяки реалізації нововведень у систему освіти

Широкий інноваційний рух - необхідне явище для сучасної реформи освіти, він дозволяє формувати свідомість і направленість активності педагогічної діяльності. Це є суспільно педагогічний рух, що переростає рамки педагогічної діяльності. Він стає важливим фактором самоорганізації та саморозвитку суспільства, забезпечує реалізацію програми демократичних реформ.

Пропонуємо вашій увазі вітчизняні педагогічні інновації, що проходять апробацію в закладах освіти, і реалізація яких дає позитивні результати в розвитку творчої особистості та формуванні громадянина України.

Програма розвитку дітей «Росток»

Автор. Т. Пушкарьова, кандидат педагогічних наук, доцент.

Наукове керівництво. Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка.

Мета. На основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту загальної середньої освіти створити психологічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина Україні і європейської спільноти, для чого зосередити увагу на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини у світі як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей у гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей відповідно до віку учнів.

Зміст. Зміст початкової освіти інтегрується у предметі «Навколишній світ» та предметах, що з ним пов'язані: математиці, читанні, письмі, музиці, малюванні тощо. Зміст розкривається у темах:

  • 1-й клас: «Учимося спілкуватись», «Природи лагідна краса», «У світі симетрії», «Світ, створений людьми», «Зміни у навколишньому світі», «Про тебе і про мене»;
  • 2-й клас: «Літо, до побачення!», «Осінь калинова», «Зимові чари», «Веснянки»;
  • 3-й клас: «Мій дім, моя родина», «Рідне місто моє», «Прекрасна земле, Україно!», «Сусіди нашої держави», «Скільки є дивних країн на землі», «Великі подорожі», «Подорож у рослинний світ».

При створенні предмету «Навколишній світ» враховувались питання, що найбільше цікавлять дітей молодшого шкільного віку, а також закономірності розвитку творчих здібностей учнів. Розробляється технологія інтегрованого навчання, що передбачає гармонійне поєднання методів навчання, спрямованих на одночасний розвиток лівої та правої півкуль головного мозку, органів почуттів (фізично-сенсорне навчання), емоційний (емоційне навчання). У процесі вивчення матеріалу курсу «Навколишній світ» діти малюють, ліплять, співають, читають, складають вірші, займаються музикою, беруть участь у театральних постановках.

Сфера застосування. Загальноосвітній навчальний заклад, початкова школа.

Результат застосування. Розроблено: Концепцію комплексної програми розвитку дітей «Росток», експериментальний навчальний план, навчальні програми «Навколишній світ» для 1-3 кл. (Т. Пушкарьова), «Математика» для 1-4 кл. (Л. Петерсен), «Читаночка» для 1-го класу (Г. Віденко), «Прописи» (зошит-підручник із письма та розвитку мовлення) для 1-го класу (Н. Калашник, Л. Качан), «Математика» для 1-3 класів (Л. Петерсен), навчально-методичний посібник «Англійська мова» для 1-го класу (Т. Ольгович), навчальні посібники «Вчимося спілкуватися» та «У світі симетрії» для 1-го класу (Т. Пушкарьова).

Система розвивального навчання

Автори: Д. Ельконін, В. Давидов, О. Дусавицький - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, професор кафедри психології, В. Рєпкін - завідувач кафедри російської мови ХІМКБ.

Мета. Забезпечення учнів психологічними засобами розв'язання завдань життєвого самовизначення, подолання кризи переходу молодших школярів до основної школи, ліквідація концентричності у навчанні.

Зміст. Система розвивального навчання передбачає, що учні, перш за все, засвоюють спершу загальні наукові поняття з української, російської мов, а згодом - часткові. Це дає школярам змогу від самого початку навчання шляхом самостійного і групового дослідження явищ за допомогою вчителя робити науково обґрунтовані висновки, зорієнтуватися у навчальному матеріалі.

Програму розвивального навчання з української мови у початкових класах можна розглядати як програму не лише навчання читання і письма, але й уведення дітей в науку про мову. Цей підхід дозволяє будувати зміст навчальних предметів у логічній послідовності, наскрізно від 1-го до 11-го класу, уникаючи концентривності змісту освіти, що притаманне традиційній школі.

Урок за таким підходом будується як ланцюг досліджень, що здійснюються самими дітьми. На уроці учні працюють як самостійно, так і в складі навчальних груп із 5-7 осіб.

У системі розвивального навчання педагогічне спілкування вчителя з учнем, учня з учнями набуває характеру співробітництва, що обумовлює процес становлення особистості школяра, його виховання у навчальній діяльності. При цьому засобами навчання і виховання слугують зразки культури, що містяться в навчальному матеріалі та застосовуються учнями в ході змістовного діалогу і полілогу між ними та вчителем.

У класах, що працюють за системою розвивального навчання, виникає соціальне середовище, у якому дитина стверджує себе як цілісна особистість, індивідуальність. Причому її самоствердження здійснюється у процесі основної навчальної діяльності. У ході навчання змінюється не лише особистість учня, але й клас у цілому, що виступає по відношенню до нього в ролі референтної групи.

Сфера застосування. Загальноосвітні навчальні заклади.

Результат застосування. «Українська мова» для 1-х класів шкіл з російською мовою навчання (Г. Власенко, Н. Сосницька), «Рідна мова» для 2-го класу (Н. Воскресенська, А. Свашенко), «Читаночка» для 1-го класу (Н. Воскресенська, А. Свашенко), «Навчаємось читати» для 2-го і 3-го класів (Н. Воскресенська, А. Свашенко), програма з української мови для 1-4-х класів (С. Ломакович, Л. Тимченко), «Українське читання» для 1-4-х класів (Н. Воскресенська), програма з математики для 1-4-х класів, «Математика» для 1-го, 2-го і 4 (3)-го класів (Е. Александрова), «Математика» для 1-го, 2-го і 3-го класів (Г. Захарова, Т. Фещенко), прописи «Учимося писати» для 1-го класу (І. Старигіна), «Русский язык» для 1-го, 2-го і 3-го класів (В. Рєпкін), «Буквар» (В. Рєпкін, П. Жеденко, В. Левін).

Розроблена і реалізована система інтенсивної підготовки вчителів до роботи за методом розвивального навчання (Харківський центр психології та методики розвивального навчання).

Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком»

Автор. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком».

Наукове керівництво. Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Г. Грінченка, кафедра методики початкового навчання, зав. кафедри Л. Кочіна.

Мета. Оцінка можливостей використання науково-практичного потенціалу програми розвитку дитини «Перші кроки» для розробки особистісно зорієнтованої моделі початкової освіти в Україні, створення інноваційної моделі безперервної освіти гуманістичного типу.

Зміст. Адаптація Програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» до особливостей та вимог освіти України:

  • інтеграція змісту різних предметів навколо теми, цікавої для учнів (теми визначаються вчителями після обговорення з учнями та батьками);
  • значна роль надається самостійній роботі учнів, для цього розробляються зошити, картки з домашніми завданнями, спеціальні навчальні ігри, у яких може взяти участь уся родина, необхідні матеріали роздаються учням у вигляді особливих «портфелів»;
  • апробація нових підходів до оцінювання учнів: учителі оцінюють передусім рівень розвитку школярів, відповідно до вимог державної програми та попередніх здобутків учня, особлива увага приділяється самооцінюванню;
  • спостереження за розвитком учнів фіксуються у спеціальних «формах спостережень» (форма заповнюється восени та навесні, що дозволяє відстежити динаміку розвитку дитини у процесі навчання), результати спостережень за дитиною вчитель повідомляє її батькам;
  • при збереженні в цілому класно-урочної системи організації навчально-виховного процесу за програмою, перевага надається індивідуальній роботі з учнями, консультуванню та самостійному виконанню індивідуальних завдань, школярі працюють як самостійно так і в парах або у складі динамічних навчальних груп.

Робота учнів у парах проводиться у формі ігор-змагань під час читання, занять математикою, взаємоперевірок тощо. Найбільш цікавими для дітей є заняття у динамічних навчальних групах: письма, математично-маніпуляційних ігор, природознавства, мистецької діяльності, драматичної діяльності тощо, які формують особливе розвивальне середовище. Щодня вчитель поділяє клас на групи, враховуючи бажання учнів займатися тією або іншою навчальною діяльністю в межах вивчення інтеграційної теми. Завданням учителя є корекція складу груп і часу їх роботи, заохочення учнів до зміни виду діяльності, таким чином, щоб протягом тижня всі опанували програмний матеріал відповідно до вимог навчального плану.

Фронтальна робота з учнями здійснюється у формі міні-уроку тривалістю 15-20 хвилин, під час якого викладають новий матеріал, та у вигляді «ранкових зустрічей». «Ранкові зустрічі» передують урокам і присвячені спілкуванню вчителя з учнями та їх батьками. Учитель обговорює з дітьми події їх життя, здійснює необхідний психотерапевтичний вплив, планує з учнями та їх батьками роботу протягом дня, формує склад навчальних груп тощо.

Сфера застосування. Середня загальноосвітня школа І ступеня.

Результат застосування. Програма всебічного розвитку дитини «Крок за кроком», методики: тестування рівня знань та розвитку учнів (когнітивного, соціального, емоційного, фізичного, мови і мовлення, творчих здібностей), спостереження за освітнім середовищем в експериментальних навчальних закладах порівняно з іншими навчальними закладами та карта рейтингових спостережень, що розроблена творчим колективом під керівництвом О. Проскури, опитування педагогів та керівників експериментальних і контрольних навчальних закладів, самооцінки учасників експерименту.

Школа життєтворчості особистості

Автор. І. Єрмаков - старший науковий співробітник лабораторії педагогічного прогнозування Інституту педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук.

Наукове керівництво. Інститут педагогіки АПН України.

Мета. Створення школи життєтворчості - навчального закладу, у якому виховуватиметься особистість, здатна до самостворення, творчої побудови життя, конкурентоспроможна в суспільстві з ринковою економікою.

Зміст. Модель навчально-реабілітаційного закладу, в якому відновлюється фізичне, психічне і соціальне здоров'я вихованців, здійснюється їх неперервна ступенева освітня підготовка від дошкільної до початкової, загальноосвітньої та вищої. Модель апробується на базі Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Завдання - створення оптимальних умов для самореалізації вихованця. Кожна програма саморозвитку вихованців передбачає допомогу у проектуванні ними власного життєвого шляху на основі доцільно обраного типу соціальної поведінки, ступеня активності та ціннісних орієнтацій, свідомо прийнятих норм людських взаємин. Програми складаються відповідно до сфер самовизначення вихованців за такою структурою: «Я - людина» (я - особистість, розвиток пізнавальних здібностей, моє духовне ставлення, мої творчі здібності. зміцнення здоров'я), «Я і суспільство» (я - громадянин України, я і сучасна цивілізація, мій добробут, професійне самовизначення), «Мій рідний край» (історія рідної землі, природа рідного краю, життєдайні джерела української культури).

Проектуванню вихованцями власного життя сприяє соціально-психологічна служба, робота тренінгових груп, що працюють відповідно до особистісної проблематики та перспективної динаміки реабілітації, а також система патріотичного та естетичного виховання, економічної, екологічної освіти, клубно-студійна позакласна робота, діяльність різновікових виховних груп.

Сфера застосування. Школи-інтернати загального, санаторного та спеціального типів.

Результати застосування. Робоча модель навчально-реабілітаційного закладу як школи життєтворчості особистості, у якому реабілітаційний процес поєднується із соціальною адаптацією вихованців; корекційно-розвивальні курси «Техніка читання, письма та розвиток зв'язного мовлення», «Ігровий психотренінг», «Основи розвивального навчання», «Арттерапія», Психогімнастика», факультативні курси «Психологія та технологія пізнавальних процесів», «Здоровий спосіб життя та основи медичних знань», «Факультет соціальної адаптації», «Зображувальне мистецтво»; підручники для початкової та колекційної школи «Буквар», «Прописи», «Читанка», «Математика»; програми позанавчальної виховної роботи «Програма життєтворчості особистості», фізичного виховання; проективно-рефлексивна технологія, технологія проективного самоздійснення, корекційно-розвивальні та тренінгові технології, технології психолого-соціологічного моніторингу освітньо-реабілітаційного процесу; модель педагога інноваційного навчального закладу.

Авторська школа-комплекс

Автор. М. Гузик - директор авторської школи-комлексу № 3 м. Южного, член-кореспондент АПН України.

Наукове керівництво. АПН України.

Мета. Створення збагаченого освітнього середовища, що забезпечує особистісно зорієнтовану освіту.

Зміст. У структурі авторської школи-комплексу М. Гузика в єдиному режимі функціонують чотири структурні підрозділи: загальноосвітня школа, школа мистецтв, фізкультурно-спортивна школа та коледж. Завдяки цьому кожен учень, залежно від нахилів і здібностей, має можливість прилучатися до музики, живопису, спорту на загальнокультурному аматорському рівні або ж оволодіти ними за програмами спеціалізованих навчальних закладів.

Відповідно до індивідуальних та вікових особливостей учнів, їх здібностей до засвоєння знань уже на початковому етапі шкільної освіти визначається індивідуальний темп просування їх у навчанні. З огляду на це формуються три види динамічних навчальних груп: «В» - з високим (прискореним), «Б» - нормальним та «А» - зниженим темпом навчання.

Індивідуалізація темпу навчання забезпечується організацією освітнього процесу, за якої учні можуть закінчувати вивчення матеріалу з того або іншого навчального предмета за певний клас у будь-який період навчального року і без перерви продовжувати опанування предмета за програмою наступного класу.

Робота з учнями диференціюється також за змістом навчального матеріалу та рівнями його засвоєння учнями. Диференціація за змістом навчального матеріалу забезпечується використанням трьох видів програм: базової, що відповідає вимогам державного стандарту загальної середньої освіти; підвищеного рівня складності для обдарованих учнів та персональних.

Рівневі засвоєння школярами змісту освіти реалізується шляхом застосування в освітньому процесі навчально-пізнавальних завдань трьох рівнів: «С» (репродуктивного), «В» (частково пошукового) та «А» (творчого).

У школі-комплексі застосовується комбінована технологія викладання предметів (М. Гузик), що передбачає вивчення навчального матеріалу поетапно на заняттях таких видів:

  • загального сприймання матеріалу;
  • фронтального опрацювання матеріалу;
  • індивідуального опрацювання матеріалу;
  • внутрішньопредметного узагальнення;
  • міжпредметного узагальнення;
  • тематичного заліку.

Починаючи з 5-го класу, учням надається можливість вибору одного з трьох напрямів навчання, що забезпечують пріоритетний розвиток відповідного типу мислення (образного, логіко-абстрактного, зрівноваженого) шляхом коригування навчального змісту та спрямованості індивідуальних і групових занять. Із метою попереднього виявлення і підтримки допрофесійних інтересів школярів, що закінчили шість класів, створюються динамічні диференційовані групи гуманітарного, фізико-математичного та природничого профілів. Із 9-го класу номенклатура навчальних предметів певного профілю поступово звужується відповідно до ступеня самовизначення учнів щодо їх майбутньої професійної діяльності.

У школі-комплексі організовано поглиблене вивчення школярами окремих предметів. Воно здійснюється головним чином у навчальних групах, що формуються з учнів паралельних класів відповідно до їх інтересів. Ці групи працюють у спеціально відведений день навчального тижня.

Учні старших класів школи-комплексу разом із середньою освітою можуть отримувати базову вищу освіту на рівні вищого навчального закладу 1-2-го рівня акредитації. Для цього до структури школи-комплексу введено коледж із трирічним терміном навчання, що здійснює підготовку молодшого спеціаліста з економіки і права. Спеціальні дисципліни в ньому викладають фахівці Одеського університету ім. І. І. Мечнікова. Випускники коледжу за бажанням можуть продовжувати навчання на ІІІ курсі відповідного факультету цього університету.

У школі-комплексі раціонально поєднуються різні види діяльності учнів, спрямовані на їх загальний розвиток, формування високодуховної особистості. Цьому сприяють щоденні ранкові вправи учнів просто неба, денний сон молодших школярів, музичні перерви, уроки театрального мистецтва, спеціальні заняття з розвитку творчої уяви, навчання етикету, інтелектуальні ігри, бесіди на морально-етичні теми, хоровий спів тощо.

Сфера застосування. Школи-комплекси нового типу.

Результат застосування. Авторська програма М. Гузика.

Технологія гнучкої диференціації освіти у школі „Азимут"

Автор. С. Підмазін - директор Запорізького обласного наукового-методичного центру психології та соціології освіти, кандидат психологічних наук.

Наукове керівництво. Запорізький обласний науково-методичний центр психології та соціології освіти.

Мета. Головною метою технології «АЗІМУТ» є формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів готовності до свідомого життєвого, зокрема професійного, самовизначення.

Зміст. Технологія «АЗІМУТ» (альтернативність, зацікавленість, ініціативність, мотивація, усвідомленість, творчість) реалізує принцип особистісної освіти. Автор технології виходить із необхідності найповнішого врахування не тільки наявних надбань і властивостей кожного учня, але і спрямування його розвитку. Технологія передбачає партнерські, суб'єкт-суб'єктні відносини учня з учителем, повагу до учня як до особистості. Сутність технології полягає в переведені в нову якість традиційної факультативної, гурткової роботи в школі. Технологія складається з трьох послідовних етапів.

Перший етап (АЗІМУТ-1) - це система психолого-педагогічної роботи з учнями 5-7(8)-х класів загальноосвітнього навчального закладу, спрямована на формування в них стійких інтересів до пізнавальної та практичної діяльності, розвиток широкого кола мотивів до вивчення предметів або їх взаємопов'язаних блоків. «АЗІМУТ-1» передбачає створення умов для вільного вибору школярами мотиваційних спецкурсів із певної кількості варіантів, що пропонуються за рахунок годин варіативної складової змісту загальної середньої освіти. Спецкурси проводяться одночасно з учнями паралелі класів у формі уроків. Учні можуть вільно обрати спецкурс, змінити його на інший, але його відвідування для них є обов'язком. При цьому кількість спецкурсів, що пропонується учням певної паралелі, має переважати кількість класів у ній щонайменше у 1,5 раза. Спрямування спецкурсів мусить відповідати всьому спектру предметів, що викладаються: природничо-математичним, гуманітарним, технологічним, мистецьким, оздоровчо-спортивним. Зміст спецкурсів має співвідноситися зі змістом базових предметів, але не дублювати, а доповнювати і поглиблювати його.

Програми мотиваційних спецкурсів складаються самими вчителями. Зміст і форми занять за спецкурсами добираються таким чином, щоби викликати зацікавленість учнів. Менш формалізовані форми проведення цих занять сприяють залученню школярів у різні види діяльності формуванню досвіду особистих досягнень, позитивної «Я-концепції» та стійкої мотивації до навчання.

Певна пізнавальна спрямованість, що формується в учнів, є не лише передумовою подальшого свідомого вибору ними профілю навчання, але й основою їх готовності до життєвого самовизначення.

«АЗІМУТ-2» є наступним етапом реалізації технології, що передбачає індерективну психолого-педагогічну діагностику. Її головне завдання -допомогти учню як суб'єкту освітнього процесу свідомо обрати профіль подальшого навчання.

Третій етап реалізації технології («АЗІМУТ-3») передбачає поглиблене вивчення учнями певних предметів, їх взаємопов'язаних блоків за обраними профілями у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів. Сформовані таким чином профільні класи відзначаються стійкістю, високим рівнем успішності учнів.

Сфера застосування. ЗНЗ освіти, коледжі, школи-інтернати загального типу.

Результати застосування. Технологія «АЗІМУТ».

Освітня програма „Довкілля"

Автор. В. Єльченко - директор Науково-методичного центру інтеграції змісту освіти АПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН Україна та інші.

Наукове керівництво. АПН України.

Мета. Формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за майбутнє своє і довкілля.

Зміст. Розроблена інтегрована модель природничо-наукової освіти, яка передбачає вивчення у 1-6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів системи інтегрованих курсів, котрі включають знання про фізичні, астрономічні, фізико-географічні, хімічні, біологічні явища життєвого світу, відомості з етнографії, історії рідного краю, життя суспільства, знання про здоровий спосіб життя та безпеки життєдіяльності, відповідно до інтересів та вподобань дитини. У процесі навчання учень вивчає не сукупність елементів основ наук про природу, а дістає знання про явища свого життєвого стану - довкілля, засвоює систему знань, що є фундаментом вивчення природничих наук у старших класах.

На першому етапі природознавчої освіти педагог встановлює суб'єктні взаємовідносини зі своїм вихованцем згідно з його віком та інтересами.

У 1-2-х класах учитель розвиває в дитини бажання виокремлювати серед об'єктів довкілля ті, що її цікавлять, виявляти зв'язок між живою істотою та її середовищем.

У 1-му класі учні вивчають курс «Довкілля», що розглядає явища і процеси, які відбуваються в цей час у довкіллі дитини і нею спостерігаються. У 1-2-му класі школярі починають вивчати курс «Спостерігаю довкілля». Крім підручника в них є щоденники спостережень за довкіллям, що допомагають їм осмислити стан свого здоров'я, здібності, інтереси та потреби. Самочинно складаються учнівські групи спостерігачів за небом, тваринами, машинами тощо. Щоденник спостережень включає спеціальні завдання для спостерігачів, результати їх спостережень обговорюються в класі, дістають «соціальне визнання». У початковій школі ці групи за інтересами мобільні, при переході учнів в основну школу з груп за інтересами однієї паралелі формуються групи учнів, які вивчають предмети за вибором. У такий спосіб розв'язується проблема ранньої диференціації навчання, виявлення та навчання обдарованих дітей.

У 3-му класі вивчається курс «Досліджую довкілля». Третьокласники за допомогою вчителя відкривають загальні закономірності природи та намагаються словесно пояснити взаємозв'язок об'єктів довкілля.

У 4-му класі коло явищ і процесів, які необхідно вміти пояснити, розширюється від власного довкілля до Космосу. Учні переходять на мову графіків, моделей, вчаться проектувати.

У 5-му класі школярі знайомляться з курсом «Пояснюю довкілля».

У 6-му класі вчитель «Довкілля» підводить учня до розуміння необхідності подальшого вивчення окремих природничих предметів.

Школярі оволодівають загальною схемою вивчення систем: встановлюють їхню структуру, внутрішні та зовнішні зв'язки, прогнозують подальший розвиток систем.

У 7-11-х класах школярі засвоюють зміст ядра природничонаукових знань і явищ, пропонованих програмою. Учителі спрямовують пізнавальну активність вихованців до тієї або іншої області природничих наук (фізика, хімія, біологія тощо).

У випускному класі учні вивчають філософсько-природничий курс «Еволюція природничо-наукової картини світу», що дає можливість зіставити своє світорозуміння зі світорозумінням людей різних епох. Випускний екзамен відбувається у формі захисту своїх «образів природи» і проектів з певного предмету. На захисті учень має продемонструвати знання з усіх предметів природничого циклу.

Сфера застосування. Загальноосвітні навчальні заклади.

Результати застосування.

  • Освітня програма «Довкілля».
  • Програми з природознавства, фізики, хімії, біології (В. Ільченко).
  • Зошит для учнів «Спостерігаю за собою і довкіллям» для 2-го класу (К. Сєдих, В. Ільченко, О. Ільченко).
  • Підручник «Хімія» для 7-го класу (О. Фіалков, В. Ільченко).
  • Методичні посібники для вчителів «Викладання довкілля в 1-му класі», «Викладання довкілля в 2-му класі».
  • «Методика викладання інтегрованого курсу з природознавства в 5-му класі», «Методика викладання природознавства в 6-му класі».
  • Навчальні план і програма курсів для трьох категорій вчителів.

Рекреаційна технологія

Автор. О. Дубогай - завідувачка кафедри фізичного виховання і здоров'я НПУ ім. М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор.

Мета. Оздоровлення учнів, підвищення на основі творчої, пізнавальної активності школярів їх успішності у навчанні.

Зміст. Автор технології враховує взаємозв'язок пізнавальної і рухомої активності учнів у процесі навчання. Засвоєння навчального матеріалу, виховання та оздоровлення школярів відбуваються на тлі збільшення їх рухової активності на уроках. Засоби і методи фізичної культури застосовуються на заняттях із загальноосвітніх предметів для профілактики розумової втоми, короткозорості, вироблення стереотипу правильної постави, підвищення пізнавальної активності учнів.

Основним компонентом технології є вироблення в молодших школярів динамічного стереотипу правильної постави за допомогою утримання мішечків із сіллю на голові під час уроку. Цей прийом забезпечує вдосконалення постави учнів як під час сидіння за партою, так і в русі (стояння, ходіння), сприяє розвитку кістково-м'язової системи, опорно-рухового апарату молодших школярів у період їх активного росту.

Водночас на уроках проводяться фізкультпаузи спрямованої дії у вигляді м'язосуглобної і дихальної гімнастики, що супроводжуються виголошеннями учнями окремих звуків, текстів, лічилок та кричалок. Це сприяє кращому запам'ятовуванню навчального матеріалу, покращенню функції дихання, емоційному заспокоєнню школярів за рахунок позитивного впливу голосових модуляцій на кору головного мозку.

Критеріями ефективності застосування технології є покращення самопочуття, підвищення працездатності, пізнавальної, творчої активності учнів, їх успішності.

Сфера застосування. Загальноосвітні навчальні заклади.

Результат застосування. Рекреаційна технологія.

Автори: Т. Волковська, Т. Коляда, Л. Овчаренко

Освіта.ua
14.05.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Наташа
розвивальна програма це капець ,дітям подають все задом наперед. Я ПРОТИ!!!!!!!

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!