Osvita.ua Среднее образование Современная школа Психология Соціально-психологічний моніторинг
Соціально-психологічний моніторинг

Кожний випадок шкільної дезадаптації унікальний і вимагає від фахівців тривалої та ретельної процедури діагностики

Соціально-психологічний моніторинг

У діагностичній процедурі основна увага приділяється оцінці індивідуальних психофізичних, особистісних властивостей, а первинне середовище перебування дитини, в якому вона виявила дезадаптивну поведінку, не піддається ретельному дослідженню.

Корекційні процедури також завжди спрямовані на індивіда-дезадаптанта й рідко на середовище, в якому народилось явище дезадаптації: завжди передбачається, що воно (середовище) завжди нормативне.

У даний час фактично відсутні методичні прийоми та засоби, що дають можливість кількісно виразити ті середовищні елементи та фактори, які викликали протест із боку дитини й унеможливлювали для неї вироблення відповідних способів поведінки, адекватних для даного середовища. Відсутність діагностичних засобів виявлення кількісних показників середовища існування дитини-дезадаптанта не дозволяє ефективно працювати з нею - здійснювати її перепроектування.

Фахівці в галузі корекційної педагогіки при поверненні дитини в масове середовище після системи корекційних заходів можуть тільки рекомендувати педагогам-"спадкоємцям" виникати тим чи іншим розпорядженням стосовно їх "колишнього" дезадаптанта, але не мають можливості здійснювати контроль виконання їхніх рекомендацій і координувати дії фахівців у масовому освітньому середовищі. Наслідком такого стану справ найчастіше є відтворення дитиною дезадаптивної поведінки та зведення до нуля всіх зусиль педагогів-корекціонистів. Працюючи над проблемою дезадаптації, ми спробували принципово змінити методологічну позицію та проаналізувати це явище не через призму індивідуальних особливостей особистості соціально дезадаптованої дитини, а через параметри освітнього середовища, в якій вона знаходиться. При цьому необхідно відповісти на такі запитання: що із себе становить середовище, в якому виникли факти дезадаптації?; В яких середовищах їх більше, а в яких менше?; Чи існують середовища, що не породжують дезадаптацію при будь-яких співвідношеннях індивідуальних особливостей взаємодіючих у них суб'єктів?

Узявши за об'єкт аналізу освітнє середовище, де феномен дезадаптації вперше виникає, стаючи фактом, і вперше у свідомості дослідників, педагогів, батьків і самої дитини, ми одержали розширення проблемного поля, що викликало потребу в нових методах роботи. Разом із цим виникла необхідність уведення нових робочих понять, які описують середовище перебування дезадаптанта.

У пошуках методу, адекватного за складністю новому об'єкту аналізу, ми вийшли на модель комп'ютерної системи моніторингу освітнього середовища, що дозволяє відслідковувати рух кожної дитини в освітньому просторі.

Створити більш ефективну систему психологічного супроводу дітей зі шкільною дезадаптацією стало можливим на основі використання автоматизованої інформаційної системи соціально-психологічного моніторингу (СПМ), зорієнтованої насамперед на діагностику освітнього середовища. Система соціально-психологічного моніторингу припускає спостереження будь-яких за чисельністю й особливостями об'єктів «дитина-освітнє середовище».

Базовим методом у СПМ є спеціально створений для задач масового моніторингу скринінг-метод "Соціометрія: моніторинг". У програмних комплексах системи моніторингу взаємодії учасників навчально-освітньої практики представлені сукупністю параметрів, серед яких найбільш важливе місце приділяється показнику успішності процесу соціалізації учнів за так званою шкалою "адаптація-дезадаптація". При цьому феномен шкільної дезадаптації (ШД) розглядається як один зі станів системи відносин "учень-освітнє середовище".

В умовах динамічного соціально-педагогічного моніторингу взаємодії учасників освітнього середовища представлені через графічні засоби візуалізації, вбудовані в програмне забезпечення. Це дозволяє спостерігати на екрані монітора моделі діяльності всіх без винятку суб'єктів навчально-освітнього процесу: як дорослих, так і дітей. Модель кожного суб'єкта освітнього процесу задається сукупністю параметрів, які відбивають міру його включеності в реальні відносини. Розроблені для задач моніторингу програмно-методичні засоби та математико-статистичний апарат дозволяють моделювати та спостерігати за допомогою когнітивної інтерактивної комп'ютерної графіки процеси соціалізації одночасно всіх і кожного з учасників навчально-освітнього процесу, моделювати весь континуум реальних індивідуальних проявів шкільної адаптації.

Соціометрія як метод дослідження є інструментом соціально-психологічного вивчення малих груп. Об'єктом дослідження в соціометрії є соціальна група, а предметом - структура й динаміка міжособистісних відносин/взаємодій у групі. У пропонованому підході до розвитку соціометричного методу принципово новим є статистичний аналіз взаємооцінок партнерів по діаді. Це дозволило вийти на новий рівень графічного представлення та якісної інтерпретації.

При розробці методу «Соціометрія: моніторинг» ми ввели спеціальний об'єкт - "діаду", що виникає при наявності зустрічних відносин двох суб'єктів, які беруть участь у навчальній діяльності такої соціальної організації, як "клас". Для задач соціально-психологічного моніторингу розглядається діада, утворена двома учнями з одного класу, і беруться дві її характеристики - зустрічні оцінки суб'єктивних образів, що сформувались на сучасний момент у кожного з учасників діади, за визначеною числовою шкалою - рядом цілих чисел в інтервалі [-3, +3].

У методі "Соціометрія: моніторинг" використовується система вимірювальних засобів, організованих ієрархічно: соціометрична лінійна шкала, соціометрична площина, соціометричний простір, шкала соціометричного часу.

Розроблена для цілей моніторингу соціометрична шкала має такий вигляд.

Соціометрична картка

+3 - ця людина для мене - близький друг;

+2 - із цією людиною я часто спілкуюсь, але вона не близький друг, це хороший знайомий;

+1 - із цією людиною я майже не спілкуюсь, але вона мені чимось подобається;

0 - ця людина поза полем мого зору, вона байдужа мені;

-1 - із цією людиною я спілкуюсь, але рідко, вона мені чимось трохи неприємна;

-2 - я намагаюсь уникати частих контактів із цією людиною, мені досить важко з нею спілкуватись, неприємно;

-3 - ця людина мені вкрай неприємна, я хотів би бути з нею в різних класах (групах).

Дана шкала дозволяє проводити вимірювання відразу двох різних, але пов'язаних в одному об'єкті ознак, тому що поєднує в собі дві підшкали: шкалу цілих чисел (0, 1, 2, 3) і шкалу знаків (+, -).

Для першої соціометричної ознаки діє шкала цілих чисел за абсолютною величиною від 0 до 3; для другої ознаки - шкала знаків "+, -".

Перша ознака - частота комунікативного контакту - може приймати одне з чотирьох значень, що відповідає емоційній і змістовній глибині входження в контакт:

0 - немає контактів, немає емоційної включеності;

1 - низький рівень частоти контактів, слабка емоційна включеність;

2 - середній рівень частоти контактів, середній рівень емоційної включеності;

3 - високий рівень частоти контактів, сильна емоційна включеність.

Друга ознака - спрямованість на контакт - може приймати два значення: "+" - позитивна спрямованість на контакт; "-" - негативна спрямованість на контакт.

Послідовне поєднання кожного значення однієї шкали з кожним значенням іншої шкали дозволяє створити нову шкалу - ряд цілих чисел в інтервалі [-3, +3]. Ця нова шкала дозволяє вимірювати відразу дві характеристики одного соціально-психологічного явища - спрямованості соціального почуття індивіда та його виразності (інтенсивності) в умовних одиницях. Наприклад, вибір індивідом значення на шкалі +3 означає наявність у нього позитивної спрямованості на контакт із партнером і високий рівень емоційної включеності в нього, а вибір значення -3 означає наявність негативної спрямованості на контакт, також з високим рівнем емоційної включеності в нього.

Кожний учень класу, використовуючи значення шкали, вимірює міру своєї близькості з партнерами по класу. Сукупність усіх зроблених індивідом вимірів демонструє межі його індивідуального соціального простору в даному соціальному обсязі ("класі").

Зараз розроблена система соціометричних показників, яку можна використовувати як при дослідженні особливостей соціальних структур класів у системі загальноосвітніх шкіл, так і в дошкільних установах:

1) параметр СП - показник міри соціального визнання індивіда даною групою в цілому;

2) параметр СА - показник міри соціальної активності індивіда стосовно даної групи;

3) параметр SА - показник варіативності ознаки СА, що відбиває міру диференційованості в оцінці індивідом групи;

4) параметр SП - показник варіативності ознаки СП, що відбиває міру диференційованості в оцінці індивіда групою.

Вищенаведена система показників дозволяє досить ефективно досліджувати й описувати процеси формування соціальних структур в учнівських групах і виявляти в них специфічні утворення, що забезпечують і відтворюють «живу тканину» феноменів шкільної дезадаптації.

Використання методу "Соціометрія: моніторинг" у роботі шкільного психолога дозволяє підсилити включеність даного фахівця в діяльність педагогічного колективу й перейти на новий етап планування роботи. Одержуючи шляхом аналізу соціометричної інформації картину стану соціальної системи класу/школи, психолог може максимально ефективно використовувати наявний у нього арсенал засобів з перспективою планомірного й цілеспрямованого розгортання в часі своєї роботи з об'єктом. Можливість постановки системи спостережень у моніторинговому режимі створює необхідний зворотний зв'язок для оперативного коректування плану конкретних дій. У роботі психолога виникають реальні умови взаємодії зі всіма учасниками педагогічної ситуації. Коректуванню підлягає при цьому середовище, яке породило феномени шкільної дезадаптації. Метод дозволяє спостерігати не тільки індивідуальні маршрути соціалізації учнів, а і стан класних колективів у цілому. Це забезпечує можливість проведення поглибленої роботи психолога з класними керівниками.

Апробація моделі й обґрунтування методу

Апробація методу проведена на одному з великих районів м. Ярославля. Загальна чисельність усіх інституціоналізованих дітей у районі; чисельність освітніх установ усіх типів - 75. Задача полягала в тому, щоби створювана комп'ютерна система моніторингу дозволяла "бачити" через екран монітора стан усього освітнього простору району через призму показників психосоматичного, соціального й навчального розвитку конкретної дитини, яка знаходиться в полі освітньої системи, і у випадку появи ознак дезадаптації вносити оперативні корективи в діяльність фахівців, які обслуговують його.

Значущі показники:

  • соціально-демографічні дані про родини дітей,
  • показники соціальної адаптації дітей в учнівському середовищі,
  • показники діяльнісної (навчальної) адаптації,
  • показники, що відносяться до характеристик самого освітнього середовища.

Практичні результати роботи системи:

- Керівники сфери освіти одержують реальну можливість виходити на складні види проектування освітнього середовища на основі точних даних про склад і характеристики дитячого контингенту, відомостей про ресурсну базу конкретних освітніх установ, освітніх комплексів й ін., як з метою своєчасної профілактики дезадаптації, так і для рішення інших складних соціальних задач.

- Приклад аналізу на основі соціально-психологічного моніторингу. При співставленні даних, отриманих у ході соціально-психологічного моніторингу, і даних комісій зі справ неповнолітніх установлена чітка залежність певних соціометричних показників від типу асоціальної поведінки дітей. У більшості випадків феномени шкільної дезадаптації спостерігалися задовго до того, як це явище перейде із прихованого в об'єктивний соціальний факт. У більшості випадків феномени вкрай дезадаптивної поведінки існували там, де діяльність класних керівників була найбільш неуспішною, а часом і антипедагогічною.

Завдяки системі моніторингу встановлені такі дані:

1. Діти, які пройшли по різних справах у комісії зі справ неповнолітніх, мають відповідні типу правопорушення соціометричні профілі. Це дозволяє напрацювати вирішальні правила, за яких можливе виявлення дітей, які знаходяться на ранніх стадіях розвитку дезадаптації.

2. Існує зв'язок між типом сталих у школі "правил поведінки" і характером асоціальної поведінки дітей у даній школі. Наприклад, одні школи "подають" у комісії зі справ неповнолітніх найчастіше випадки злодійства, інші - руйнування будівель і дрібне хуліганство на вулиці, треті - жорстоке побиття однолітків тощо. Отже, шкільну дезадаптацію не можна віднести тільки до дитини, частину провини повинні прийняти на себе і педагоги, які створили такі «правила», що з неминучістю породжують дезадаптивну й асоціальну поведінку переважно в таких формах.

3. Система соціально-психологічного моніторингу дозволяє відстежити вплив на формування дезадаптивної поведінки дитини внутрішньосімейних конфліктів і спрогнозувати тип майбутнього прояву дезадаптації (агресивна поведінка, парааутична з відхиленням від спілкування й навчання, аутоагресія й ін.). Як правило, батьки вважають, що успішність дітей у школі не залежить від проблем у відносинах батьків.

Дані моніторингу переконливо свідчать, що діти-дезадаптанти довго й терпляче чекають і прощають дорослим і своїм більш щасливим одноліткам свої тягарі перебування в масовій школі, не зорієнтованої на роботу з індивідуальністю. Як правило, можна спостерігати повну відкритість і максимальну готовність асоціальних дітей до бажаного позитивного контакту, який найчастіше не може відбутись.

Дані соціально-психологічного моніторингу показують, що потрібна копітка й цілеспрямована робота з дорослим контингентом освітнього середовища з боку управлінських структур, шкільної інспекції та фахівців-професіоналів центрів соціально-психологічної реабілітації.

У даний час школа надійно захищена від того, щоб відносити явища шкільної дезадаптації до власного педагогічного браку. Цьому допомагає система санкцій (записи у щоденниках, виклик батьків, МПК, розбір на педрадах), а також система заходів з боку комісій зі справ неповнолітніх, котрі фактично констатують "асоціальність" як ярлик і знімають зі школи відповідальність за те, що відбувається.

Автор: О. Хабарова

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"

Освіта.ua
07.12.2009

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!