Школы Супергероев ждут больничных учителей

Кто занимается образованием детей, находящихся на длительном стационарном лечении

Школы Супергероев ждут больничных учителей

Качественное обучение и квалифицированные педагоги способны ускорить выздоровление детей, обезопасить их от буллинга в обычной школе и облегчить пребывание в вынужденной социальной изоляции.

Близько 30 тисяч дітей нині понад 2 тижні перебувають у лікарнях і не можуть здобувати освіту. Це конституційне право має забезпечити школярам держава, однак поки що проблемою більше переймаються благодійники. Саме завдяки їм 2017 року в Україні з’явилася перша Школа Супергероїв. Тепер їх уже 7 у Києві, Житомирі, Хмельницькому, Херсоні та Дніпрі. Але це надзвичайно мало, якщо врахувати кількість дитячих лікарень і число дітей, котрі перебувають на тривалому лікуванні. 

Про лікарняні школи, гостру потребу в учителях, які готові працювати з хворими дітьми, та важливість навчання під час лікування розповіла нам Євгенія Смірнова, засновниця Школи Супергероїв і голова громадської організації Small Heart with Art.

Натхненниця Школи Супергероїв

Ідея створення лікарняної школи виникла у волонтерки Євгенії Смірнової завдяки дівчинці, яка 10 років перебувала в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

«Ми як волонтерська організація робили в «Охматдиті» розпис стін і познайомилися там із дівчинкою, яку читати та писати навчили волонтери й лікарі. За все її життя до неї не дійшов жодний учитель. Тому дівчинка надихнула нас створювати школи в лікарнях. Ми зрозуміли тоді, що як благодійники можемо не лише покращувати умови перебування дітей у лікарняних стінах», розповідає Євгенія Смірнова.

Що таке Школа Супергероїв

Це три форми навчання групова, індивідуальна та дистанційна. 

  • Групова форма навчання передбачає об’єднання дітей із подібним рівнем знань і підготовки. Це може бути клас або клас-комплект. 
  • Індивідуальна форма передбачає роботу з окремими вихованцями, які потребують підготовки до ДПА чи ЗНО, а також уроки за запитом або «біля ліжка».
  • Дистанційна форма це комунікація з дітьми, які перебувають у спеціалізованих лікарняних боксах і взаємодіють з учителем-наставником через екран гаджета.

Навчання відбувається за державною програмою для загальноосвітніх шкіл. Проте Євгенія Смірнова стверджує, що понад 60 % учнів, які перебувають у лікарні тривалий час, дуже відстають від шкільної програми, тому педагоги підлаштовуються під дитину, щоб допомогти їй наздогнати однокласників у комфортному темпі, без стресу та зайвих переживань.

«Орієнтуються на стан дитини. Оцінки виставляють лише якщо є запит від основної школи. Мета вчителів – закохати дітей у навчання, надихнути їх, розповідаючи, що перебування в лікарні може стати ще й часом нових можливостей. Педагоги все роблять для того, аби попередити булінг, який потім може статися в школі через довгу відсутність учня. Наприклад, є онкохворі дітки, які мали б уже бути в 2-му 3-му класі, але не знають навіть букв. Тому вчителі викладають їм за програмою 1-го класу, налаштовують на те, що це лише знання, і їх можна здобути», пояснює Євгенія Смірнова.

У лікарняному класі може бути від 5 до 12 учнів. Лікар дитини має підтвердити, що навчання не нашкодить пацієнту. 

Дефіцит лікарняних учителів

Не всі педагоги здатні працювати з дітьми, які перебувають у лікарні. Комусь заважають стереотипи, що можна від хворих підчепити, наприклад, СНІД, комусь психологічно важко, адже доведеться стикатися зі смертю дітей. Щоб підготувати охочих вчителів до роботи в лікарняних школах, створено безкоштовний онлайн-курс «Як навчати супергероїв», що складається з 10 тем. Педагоги мають змогу дізнатися про особливості роботи з хворими дітьми, вчаться готуватися до занять у лікарні та отримують інструменти для подолання психологічних бар’єрів. Також експерти розповідають їм про перебіг основних груп хвороб і вчать мотивувати дітей. 

«Учителям потрібно бути готовими до того, що поведінка дітей, які приймають гормональну терапію, може мати особливості. З деякими пацієнтами доведеться працювати не в класі, а в палаті біля ліжка. Педагогові рекомендують не наполягати вмикати камеру, якщо дитина після хіміотерапії втратила волосся й відчуває через це дискомфорт. Лікарняні школи дуже чекають мотивованих учителів. Адже діти замкнуті в чотирьох стінах, а завдяки педагогам вони отримають не тільки знання, а й наснагу», говорить Євгенія Смірнова.

У нашій державі нині 2 933 сертифіковані лікарняні вчителі. Загалом на курс «Як навчати супергероїв» зареєструвалося 5 805 учасників. А вже в лютому 2021 року заплановано першу в Україні конференцію лікарняних учителів, мета якої допомогти педагогам знайти відповіді на питання, що стосуються особливостей їхньої роботи в медичних установах.

За словами Євгенії Смірнової, усі педагоги Школи Супергероїв, які працюють із хворими в НДСЛ «Охматдит», волонтери. В інших лікарнях, де є Школа Супергероїв, вчителі отримують заробітну плату з місцевого бюджету.

Досвід лікарняного вчителя інформатики

Богдан Савченко вже два роки викладає інформатику дітям, які перебувають у лікарні. Каже, що це для нього не робота, а радше поклик душі, волонтерство. Зізнається спочатку було психологічно важко, бо траплялося, що його учні помирали, і доводилося глибоко переживати біль утрати.

«Якщо дитина живе в лікарні (бо я мав учнів, які провели там 13 років), то з нею працюю за шкільною програмою. Тим, хто перебуває на госпіталізації коротший період, допомогаю наздогнати її або не відставати. Загалом намагаюся сформувати в усіх учнів хоча б базові навички, які їм точно знадобляться надалі: створити документ, написати електронну заяву, оформити дипломну роботу чи реферат. Уроки проходять в ігровій формі – готую дітям різноманітні інтерактивні вправи. Починаємо з мови програмування Скретч, створюємо ігри або мультфільми. Під час цієї роботи учні дізнаються, що таке алгоритм, цикл, розгалуження. Діти дуже люблять працювати з кубиками історій: беруть два кубики, на кожній грані яких є символи, і ми придумуємо, продовжуємо історії одне одних завдяки асоціаціям із цими символами. Також учні можуть намалювати ці асоціації. А які чудові тексти вони пишуть, опановуючи Word!» розповідає лікарняний учитель інформатики. 

Зазвичай Богдан Савченко викладає в початковій та середній школі, але має практику й змішаного навчання, коли на уроці об’єднуються учні різного віку. Стверджує, що працювати в такому форматі навіть цікавіше, бо діти, які довго перебувають у лікарні, прагнуть спілкування.

«Це найцікавіші уроки! З молодшими школярами починаємо з логічних ігор та завдань, діти від 4-го до 7-го класу створюють мультфільми, використовуючи Скретч, а старшокласники опановують у цей час мови програмування Паскаль, Лазарус. Я не вимагаю від них чогось надзвичайного. Вони можуть писати хоча б щось елементарне. Помітив, що школярі засмучувалися, коли такі уроки закінчувалися», розказує вчитель.

Пан Богдан зазначає, що тривалість уроку залежить від самопочуття учнів. Зазвичай заняття триває від 20 до 40 хвилин.

«Ми не постійно за гаджетами. Діти можуть і малювати, і писати, і просто порозмовляти. Лікарняні вчителі в такий спосіб надають їм дуже важливу психологічну підтримку. Завдяки таким урокам хворі школярі отримують  позитивну енергію, відволікаються від хвороби. Часто їм потрібно виговоритися. Тому я для них іще й друг», розповідає педагог.

Окрім викладання інформатики, Богдан Савченко намагається також організувати для дітей щось цікаве та мотивуюче. Наприклад, завдяки його ідеї виник проєкт «Листи добра». Тож до свят учні Школи Супергероїв отримують мотиваційні листи від однолітків з усієї України. 

«Ми їх читаємо. І коли розглядаємо, наприклад, інформаційні процеси, зберігання, опрацювання даних, то вчимося відповідати на ці листи. Дітям приємно їх отримувати, крім того, такі листи ще й роблять цікавішим вивчення інформатики», говорить Богдан Савченко.

Нині пан Богдан не уявляє свого життя без лікарняного вчительства, називає дітей не школярами, а своїми молодшими друзями. Має свої методи роботи, якими в лютому поділиться на першій всеукраїнській конференції лікарняних учителів.

Як навчання впливає на одужання

Створюючи Школи Супергероїв, Євгенія Смірнова надихається досвідом закордонних колег. Їй довелося побувати в лікарняних школах Ізраїлю, також вразив досвід Естонії, вона спілкувалася з колегами з Нової Зеландії та Фінляндії.

«В Естонії я відвідала школу при дитячій психіатричній лікарні. Там мені розповіли, як за радянських часів вирішили скоротити бюджет, зекономивши на лікарняних учителях. Першими на сполох забили психіатри. Вони були категорично проти цього, аргументуючи свою позицію тим, що навчання це один із факторів, який сприяє одужанню дитини. У цій лікарні зараз мультидисциплінарний підхід до освіти пацієнтів: із певною періодичністю збираються разом учитель, соціальний працівник, лікар, які працюють із дитиною, відслідковують її прогрес, надають рекомендації. В Естонії я почула, що у звичайну школу буває важко знайти вчителя, а от в лікарняну ні», каже Євгенія Смірнова.

Якісне навчання та кваліфіковані педагоги здатні пришвидшити одужання дітей, убезпечити їх від булінгу у звичайній школі й полегшити перебування у вимушеній соціальній ізоляції. Проте, на жаль, в Україні поки навіть немає державної навчальної програми, яку було б адаптовано під умови та потреби школярів, що перебувають на лікуванні. 

Людмила Лутицкая, для Osvita.ua.

Освіта.ua
04.02.2021

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев