Osvita.ua Среднее образование Современная школа Реалізація громадянського виховання молодших школярів на основі краєзнавчої тематики курсу "Я і Україна"
Реалізація громадянського виховання молодших школярів на основі краєзнавчої тематики курсу "Я і Україна"

У період становлення України як суверенної держави, відродження духовності суспільства проблема громадянського виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності

Реалізація громадянського виховання молодших школярів на основі краєзнавчої тематики курсу "Я і Україна"

Пріоритетність виховання громадянина зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України, яка є політичною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти її соборності, яка є серцевиною української національної ідеї.

Сьогодні перед школою як соціальним інститутом стоїть складне і відповідальне завдання - сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, глибоке розуміння ними належності до українського народу, до своєї Батьківщини, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення української держави.

Громадянське виховання ґрунтується на ідейному багатстві народу, його морально - етичних цінностях, виховній мудрості. Щоб діти стали народом, творцями своєї держави, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім'ї, школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття. Ці якості потрібно виховувати у дітей тими засобами, методами, способами, традиціями, мораллю, що вироблені народом упродовж усього історико - культурного розвитку, при цьому органічно поєднуючи ці засоби та методи з новітніми надбаннями європейського та світового культурно - педагогічного досвіду.

Метою даної статті є визначення освітньо - виховного потенціалу курсу "Я і Україна" для реалізації громадянського виховання молодших школярів.

Проблема громадянського виховання завжди привертала до себе увагу філософів, педагогів і психологів. Ще стародавні мислителі (Аристотель, Платон, Плутарх, Сократ) з'ясували суть громадянського виховання, обґрунтували шляхи і методи його реалізації. Ці ідеї знайшли свій подальший розвиток у працях А. Адлера, Г. Гегеля, Д. Локка, Ж - Ж. Руссо, З. Фрейда. Такі видатні українські діячі, як В. Антонович, М. Драгоманов, С. Русова, І. Огієнко, Г. Ващенко, Б. Грінченко, А. Макаренко, М. Грушевський, В. Сухомлинський та багато інших звертали увагу у своїх роботах на особливе значення формування громадянської свідомості підростаючої особистості.

Так, наприклад, М.Грушевський (1866 - 1934 рр.) у своїй книжці "На порозі нової України" пише про політичний ідеал розбудови української незалежної держави (яким, до речі, керувався у своїй діяльності). Чільне місце у цьому ідеалові посідає образ громадянина України, його громадянських доброчинностей.

Відомий український педагог В. Сухомлинський (1918 - 1970 рр.) перший ( за радянських часів) звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми. У 1970 році вийшла його книжка "Народження громадянина", де подається така система педагога, яка б оптимально впливала на громадянський розвиток особистості. Першочерговою умовою формування рис громадянина В. Сухомлинський вважав розвиток громадянської активності кожного індивіда. Він визначив вік дитинства як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами.

В документах Верховної Ради України, Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ ст.), "Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті", обґрунтовано необхідність удосконалення громадянського виховання учнівській молоді, Цілеспрямованої роботи з громадянського виховання учнів вимагає і закон України "Про освіту", де чітко сформульовано завдання виховання підростаючого покоління.

У "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності" зазначено, що домінантною основою розвитку українського суспільства є виховання "свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо - естетичної, трудової, екологічної культури".

Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання та виховання , визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в початковій школі особистісні якості, а також знання , вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадянської та професійної діяльності дорослої людини.

Навчальний курс "Я і Україна" реалізує галузь "Людина і світ" Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей; Культура; Об'єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край.

Мета курсу "Я і Україна" в початковій школі - сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини, вихованню патріотизму і поваги до Української держави. У процесі навчання у молодших школярів формуються уявлення про цілісність світу, природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Курс «Я і Україна» спрямований на формування особистості майбутнього громадянина України - людини, здатної брати на себе відповідальність за минуле і майбутнє  рідної землі (природне довкілля ) та свого народу (суспільне довкілля). Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів - ці елементи змісту курсу "Я і Україна" є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Мета краєзнавчої тематики курсу "Я і Україна" - введення дитини у чарівний світ культурно - історичних надбань народу, рідного краю і на цій основі виховання високоморального, національно - свідомого підростаючого покоління - патріотів, спадкоємців і продовжувачів національних традицій.

Вітчизнознавство починається із краєзнавства - історичного, етнографічного, географічного, фольклорного, літературного. Беручи активну участь у багатогранній краєзнавчій роботі, діти з раннього шкільного віку прилучаються до героїки минулих епох, трудових подвигів, справ і мистецьких традицій дідів і прадідів, їхнього подвижництва в ім'я вільного життя. Комплексна, всебічна краєзнавча робота дає змогу вивчати і цілісно сприймати національний колорит рідного краю: оригінальний спосіб життя українців, їхній стиль поведінки, самобутній спосіб мислення, мистецтво, національну психологію тощо. Краєзнавча діяльність створює умови для глибокого засвоєння учнями регіональних особливостей національного життя (етнографічних, фольклорних, мовних тощо). Завдяки цьому  молодші школярі глибоко усвідомлюють себе як частину народу, в них виховується любов до рідного села, міста, краю.

Видатні постаті, відомі люди, патріотично спрямовані, що вміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, - стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Протягом віків діти виховувались в національному середовищі, зміст якого відображає культурно - історичний досвід рідного народу. З молоком матері діти вбирають у себе той національний дух, який формує з них представників свого, а не іншого народу. Знайомство з українською національною символікою на уроках "Я і Україна" має велике значення. Українська національна символіка виконує історично важливі функції консолідації нації в  етнографічну, культурно - історичну спільноту, об'єднання споконвічних  українських земель в єдину суверенну державу. Національні символи України - герб, прапор, гімн - символізують державну, економічну, політичну, і національну незалежність України. Дитина повинна розумом сприйняти, що вона належить до певного державного соціуму.

Завдяки етнічним символам (берегиня, обереги пам'яті, калина, верба тощо) в свідомості кожної дитини виникають образи рідного краю, батьківської хати, родинного вогнища.

К.Д. Ушинський у своїх статтях, книгах визначає, що справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватися із знаннями мови, мистецтва, кращих традицій і звичаїв народу.

Рідна мова - найкращий виразник духовної культури українського народу. Дитина, оволодіваючи мовою своїх батьків, прилучається до рідної культури, засобами якої формується «корінь духовності". У своїй статті "Рідне слово" Ушинський у барвистих і хвилюючих тонах писав про значення рідної мови: "Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне і вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина". С.Русова писала: "Все виховання - має бути національним, зростати на рідній землі, серед рідного слова". Тому важливою складовою змісту громадянського виховання є прищеплення любові і поваги до рідної української мови, розуміння необхідності бездоганного володіння державною мовою.

Важливе місце в курсі "Я і Україна" посідає розділ "Культура", який містить знання про мистецтво та духовну спадщину народу, що базуються на українських національних традиціях. Вони охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. На думку багатьох науковців, культурні традиції народу є визначальним чинником виховання громадянської свідомості особистості на сучасному етапі розбудови нашої державності. Традиції, звичаї, а також мова - це не тільки закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах, це ті найцінніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї, традиції, як і мова виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народах існує повір'я, що той, хто забув традиції, звичаї своїх батьків, карається людьми і богом. Звичаї і традиції як два крила одного птаха, забезпечують кожній людині злет до осягнення духовності.

Реалізація громадянських цінностей також здійснюється через природознавчий напрям курсу "Я і Україна". Ще видатний педагог К. Д. Ушинський відмітив правильно, що любов до своїх рідних місць має "глибокий, думками і почуття голосу рідної природи". Зазначений напрям ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, Землі, з системою цінностей у ставленні до природи,  до людей, до самого себе: спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною природи та свого здоров'я. Народна виховна мудрість із колиски плекала в кожній дитині відчуття гармонії  природи і людини. Національна система виховання домагається глибокого усвідомлення учнями того, що відображена в свідомості українців рідна природа є "корінням", "фундаментом" національної духовності, культури.

Українська система виховання пройнята ідеями вірності і відданості природі батьківського краю. Усім багатством культурно - історичного досвіду вона реалізує заповіт батьків і дідів ставитися до природи як до живого всеохоплюючого організму, що живе за власними законами і яких ніколи не можна порушувати.

Важливим засобом громадянського виховання є вивчення символіки нашого народу. Знайомство з народними та державними символами відбувається в першому класі, яке постійно поглиблюється в ході проведення виховних годин та ранків ("Національні символи України", "Що для мене Україна?", "Наші обереги", "Український рушник у народознавчих звичаях і традиціях", "Червона калина", "Свято врожаю").

Підвалини патріотизму і почуття національної приналежності й свідомості закладаються у родині. При цьому важлива взаємодія виховних впливів родини і школи. Тому у своїй роботі ми намагаємось постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, залучаємо батьків до шкільного життя дітей. Творча співпраця батьків, дітей і вчителя позитивно впливає на формування класного колективу, виховання в учнів людяності, поваги до старших, доброзичливого відношення до товаришів. Мета цієї роботи полягає у формуванні особистості з глибоким відчуттям своїх коренів, роду, родини, народу; у розвитку кращих ментальних рис дитини, у пробудженні інтересу та прищепленні глибокої любові до рідної мови, літератури, історії, поваги до символів, традицій та звичаїв українців.

Краєзнавство - є чудовим помічником в естетичному вихованні учнів як на уроках, так і в позашкільній роботі. Воно сприяє збагаченню учнів знаннями про літературу і мистецтво рідного краю, розширює спільні розуміння про мистецтво.

Чим глибші і змістовніші будуть знання учнів про рідний край, про свою Вітчизну, про його видатних людей, тим більше буде можливості у формуванні благородного розумового почуття: прагнення краще пізнати свій край, глибока шана і повага до традицій земляків, а головне, - вони допоможуть іншим  на своїх прикладах зрозуміти суть і всю повноту патріотизму і почуття відповідальності перед своїм народом, перед Батьківщиною.

Змістовною базою для формування таких знань є саме курс "Я і Україна". Для того, щоб розкрити значення національних символів, ми розповідаємо про те, що кожна нація, кожен народ мають свою історію, свої символи, що формувалися протягом багатьох віків. Виникнення державних символів України (герба, прапора, гімну) теж пов'язано з історією нашої держави. Адже історія - це візитна картка народу, його великий спадок наших пращурів. Вивчаючи народні традиції і свята, ми говоримо про те, які духовні цінності були основою життя нашого народу: любов і повага до землі, до родини, до праці. Вивчаючи природу рідного краю , ми закладаємо в дітях любов до неї, вміння насолоджуватись її красою, бажання  примножувати її багатства.

Таким чином, громадянське виховання у сучасному виховному процесі початкової школи має надзвичайно важливе значення. Повноцінне формування особистості молодшого школяра не може позитивно реалізовуватися без громадянської основи. Сьогодні як ніколи важливо спрямовувати дітей на вибір громадянсько - національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. Всебічне виховання підростаючої особистості в наш час не має сенсу без громадянського компонента. Ефективність виховання громадянськості, як і багатьох інших особистісних характеристик, значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у "конструювання" яких дитина вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.

Навчальний курс "Я і Україна" враховує сучасні тенденції розвитку початкової освіти. Його змістовні компоненти природознавчого і народознавчого напрямків містять у собі великий потенціал для реалізації громадянського виховання молодших школярів. Актуалізація такого потенціалу безумовно є перспективним напрямком роботи сучасної початкової школи.

Автор: Л. Душко, учитель початкових класів, Молодогвардійська школа № 10 Луганської обл.

Освіта.ua
24.10.2009

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!