Osvita.ua Среднее образование Современная школа Проект структури самоврядування у школі
Проект структури самоврядування у школі

Основні тези

Проект структури самоврядування у школі

Самоврядування не можна вводити, його можна поступово зрощувати

На першому етапі варто зупинитись на 5-7-х класах як на підростаючому поколінні, що, ставши старшокласниками, поширить досвід самоврядування на всю школу. Необхідно, щоби для цього були всі передумови. У 5-х класах уже поступово вводиться система чергових командирів, сьомі класи за минулі роки звикли до основних форм роботи, необхідних для успішного самоврядування: робота з аналізу та рефлексії в колі, розподіл на п'ятірки, система чергових командирів.

Самоврядування - це сукупність прав та обов'язків дитини, які вона погодилась на себе прийняти

Накладення яких-небудь обов'язків можливе тільки за умови надання прав. Права й обов'язки - це взаємодоповнюючі речі: якщо дається право, то накладається обов'язок, накладається обов'язок - треба дати права. Наприклад, право проводити дискотеку накладає обов'язок залишити приміщення у прибраному стані. На першому етапі неминучі помилки в розумінні взаємозв'язку прав та обов'язків дітьми, і тут важливо грамотно проводити роз'яснювальну роботу й терпимо ставитись до втрати надмірної свободи. Примітка: неможливо насильно дати право (і, відповідно, накласти обов'язок), тому пропоновані вимоги до дитини повинні бути адекватними її реальним потребам.

Самоврядування повинно бути потребою дитини

А цю потребу необхідно виховувати (метод роз'яснення тут не допоможе). Виховання потреби в самоврядуванні полягає у створенні таких педагогічних ситуацій, вибір серед яких сприяв би усвідомленню дитиною себе хазяїном школи (з усіма наслідками, які з цього випливають).

Найбільш сильна реакція на однолітків чи на інших дітей

Цей фактор необхідно не тільки враховувати, а й повсюдно використовувати. Разом із природною потребою дитини в комунікації це дає прекрасну можливість для педагогів для створення педагогічних ситуацій, в яких негативну реакцію на небажані вчинки дитина одержує від дитячого колективу, а не від дорослого.

Педагог - це помічник дитини, а не її керівник (і тим більше не доглядач)

Усвідомленим і прийнятим буває тільки те, що людина зробила й усвідомила самостійно. У зв'язку з цим задача педагога досить складна: з одного боку, коректувати діяльність дитини, з іншого  - робити це непомітно. Це можливо, якщо педагоги працюють як єдиний колектив, який створює педагогічні ситуації для самовизначення дитини (в окремому випадку дитина сама йде до педагога по допомогу та пораду). Вплив на дитину окремо й на дитячий колектив повинен бути опосередкованим, а не прямим (прикладом опосередкованого впливу може стати наступний аналіз справи або відмовлення викладача займатись у брудному класі, або стаття в газеті тощо).

Можливість помилятись - основний стрижень самоврядування

Відчути себе хазяїном у школі можна, тільки маючи ряд свобод. Адекватне використання свободи - досить важка задача, рішенню якої й покликані допомогти педагоги. Педагогічний підхід складається не в забороні свободи, а в реакції на її використання.

Самоврядування як елемент виховання важливе не менше, ніж навчальна діяльність

Створення цілісної особистості складається не в накопиченні дитиною набору знань, а в сукупності елементів, взаємозалежних між собою, унаслідок цього не можна жертвувати вихованням заради вивчення предметів, і навпаки.

Основні елементи самоврядування можливі на первинному етапі у школі:

  • Розбивка класу на п'ятірки (від 3-х до 7-и осіб). Розподіл на п'ятірки - справа суто добровільна.
  • Уведення для п'ятірок системи діяльності на рік.
  • Уведення системи чергових командирів.
  • Спільна демонстрація результатів діяльності у паралелях (або навіть між ними).
  • Спільне планування основних свят представниками п'ятірок з різних класів або спільне замовлення на заходи старшокласникам, адміністрації школи, колективу класних кураторів.
  • Колективний аналіз діяльності п'ятірок у класах колективом педагогів, колективна організація низки міжкласних і внутрішньокласних заходів. (Захід класу - справа не тільки його класного керівника.)
  • Профілювання класних керівників за одним з напрямів діяльності.

Умови, необхідні для впровадження вищевикладеної схеми:

  • Перегляд функціонала класного куратора (вивільнення в його функціоналі часу для роботи з п'ятірками та за профілем діяльності).
  • Проведення низки семінарів і тренінгів, які допоможуть людям розібратись у складній системі самоврядування, в явищі, яке виникло самостійно.
  • Зняття з класних кураторів відповідальності за ЯКІСТЬ виступів на сцені й організації справ.
  • Організація вільної шкільної преси.
  • Підтримка та пропаганда даної системи адміністрацією.
  • Регулярні педради кураторів з питань діяльності п'ятірок і системи в цілому.
  • Усвідомлення й відповідальність класних кураторів за ВСІ класи, що входять у цю систему, а не тільки за свій.

Автори: А. Лаврищев, В. Лєбєдєв, Д. Путімцев, Ю. Путімцева

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"

Освіта.ua
07.12.2009

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!