Osvita.ua Среднее образование Современная школа Контроль освітніх результатів
Контроль освітніх результатів

Контролююча функція навчання багато в чому визначає його значення та зміст. Від того, які результати та в якій формі контролюються, залежить побудова навчального процесу

Контроль освітніх результатів

Предметом діагностики й контролю є зовнішні освітні продукти учнів та їх внутрішні якості; освіта як атрибут особи визначається в першу чергу результатами її внутрішнього розвитку.

Освітня діагностика - це процес визначення результатів спільної діяльності учнів і педагога з метою виявлення, аналізу, оцінювання й коректування навчання. Діагностика освітньої діяльності включає контроль, перевірку, облік, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін та особових приростів учня, перевизначень мети, уточнення освітніх програм, коректування ходу навчання, прогнозування подальшого розвитку подій.

Діагностикою творчих здібностей займаються багато психологів і педагогів (Діагностика здібностей, 1989; Діагностика творчої діяльності, 1989; Лук, 1979). Більшість пропонованих методів діагностики здібностей ґрунтується на тестуванні учнів. Ми розділяємо точку зору, що "стандартні методи діагностики здібностей не втратили свого значення й до сьогодні. Разом із тим наближається радикальна зміна психодіагностичної парадигми в цілому. накопичується все більше фактів на користь ситуативного підходу: випробовуваний реагує не на тест, а на цілісну ситуацію, яка визначається мотивацією й відносинами з діагностом" (Дружинін, 1996).

Часто для діагностики здібностей застосовують різні тести. Але не менш ефективним є ситуативний підхід, тобто діагностика учнів за допомогою штучних або природних освітніх ситуацій.

Роль діагноста в даному випадку виконує педагог, який, спираючись на суб'єктивний досвід, знання особливостей конкретних учнів і розуміння завжди унікальної ситуації, виражає необхідні результати адекватно до умов протікання навчального процесу. Даний підхід узгоджується з методом герменевтики в педагогіці, який останнім часом активно досліджується вітчизняними фахівцями (Рузавін, 1983; Федотова, 1995; Валіцька, 1997) та зарубіжними вченими (Bogdan. 1982; Biklen, 1982; Menges, 1988).

Згідно з герменевтикою, основна задача освіти - розуміюче, плотське збагнення істини шляхом проникнення в духовний зміст суб'єктів та об'єктів освіти, а також у власний суб'єктивний світ.

Діагностика освітніх результатів, у тому числі й визначення рівня розвитку здібностей учня, відбувається шляхом суб'єктивного «вчування вчителя» в освітнє єство учня. Даний підхід не заперечує структурної заданості діагностичних процедур і математичної характеристики їх результатів.

Евристичному навчанню властива діагностика освітніх результатів із залученням герменевтики, тобто «розуміючих методів» аналізу змін, що відбуваються в дітях. Так, усвідомлене виконання вчителем 50-ти «вимірювань» діяльності одного учня дозволяє йому знайти більш глибокі освітні процеси, ніж одне вимірювання у 50-ти учнів.

Застосування методів герменевтики діагностики вимагає спеціальної підготовки вчителів, організації їх рефлексії, педагогічних консиліумів з обговорення індивідуальних освітніх рухів учнів. Розглянемо структуру подібної діагностики й оцінки результатів навчання.

Задачами діагностики рівня розвитку здібностей учнів є:

  • забезпечення умов для діагностичних освітніх процесів, у яких беруть участь суб'єкти освіти;
  • виявлення освітніх змін у внутрішньому та зовнішньому світі учнів;
  • співвіднесення поставленої мети з отриманими на планований період результатами.

Методами контролю освітньої діяльності учнів виступають способи аналізу й оцінки їх освітньої продукції. Вигляд і характер цієї продукції, а також цільові освітні установки педагога допомагають визначити елементи даного аналізу. Наприклад, необхідність розвитку креативних якостей учнів приводить до створення таких напрямів аналізу освітньої продукції учня:

  • сфера творчості;
  • ступінь творчості;
  • рівень самостійності;
  • ступінь відмінності від робіт інших учнів (оригінальність);
  • ступінь відмінності від своїх попередніх робіт.

Оцінка кожного елемента освітнього продукту учня може бути кількісною чи якісною, бальною або вербальною. Метод освітніх рецензій, відгуків і характеристик передбачає вербальну форму. Три-, п'яти-, десятибальні шкали дозволяють кількісно оцінити творчі результати учнів.

Якість учнівської продукції оцінюється такими способами:

  • за кількістю творчих елементів;
  • за ступенем оригінальності елемента;
  • за відносною новизною елемента для самого учня або його однокласників;
  • за місткістю та лаконічністю створеного образу, символу чи визначення;
  • за багатогранністю людських можливостей, використаних для створення освітнього продукту;
  • за практичною користю та використанням отриманого продукту.

Рівень розвитку особових якостей учнів визначається на основі порівняння результатів їх діагностики на початку та наприкінці навчального року. За допомогою методики, що включає спостереження, тестування, аналіз освітньої продукції учнів, кожний учитель оцінює рівень розвитку особових якостей учнів за параметрами, згрупованими в певні блоки, наприклад: креативні якості, когнітивні, оргдіяльнісні.

Для оцінки підсумкового рівня розвитку особових якостей кожного учня використовуються: а) текстові освітні характеристики учня; б) результати його освітніх досягнень; в) записи рефлексій, анкети й самооцінки учня; г) результати педагогічних консиліумів, тестів та інших матеріалів, що супроводжують евристичне навчання.

Підсумкова оцінка розвитку якостей учня проводиться за трьома рівнями:

  • «високий», коли позитивні зміни особової якості учня протягом навчального року визнаються як максимально можливі для нього;
  • «середній» - зміни відбулись, але учень потенційно був здібний до більшого;
  • «низький» - змін не помічено.

З метою посилення диференціації одержуваних результатів може застосовуватись п'ятирівнева шкала, в яку додаються такі рівні, як вище середнього й нижче середнього.

Таблиця 1

Результати рівня розвитку особових якостей учнів

Типи особових якостей

рівень розвитку особових якостей учнів, % від загальної кількості

високий

середній

низький

початок року

кінець року

початок року

кінець року

початок року

кінець року

Креативні (творчі) якості

1

уява

37

55

58

45

5

0

2

самобутність

21

18

47

68

32

14

3

відчуття новизни

32

46

58

45

10

9

4

інтуїція

21

41

64

50

15

9

5

натхнення

37

36

48

50

15

14

6

ініціативність

42

18

53

68

5

14

7

придумування

37

59

53

41

10

0

8

педагогічна творчість

21

14

29

40

50

46

Когнітивні (пізнавальні) якості

1

логічне пізнання

32

14

36

72

32

14

2

емоційно-образне пізнання

37

55

58

36

5

9

3

символотворчість

10

4

69

82

21

14

4

смислове бачення

5

14

53

68

42

18

5

різнонаукове бачення

16

9

58

64

26

27

6

уміння ставити запитання

6

23

38

59

36

18

7

прогнозування

0

4

53

82

47

14

Методологічні (оргдіяльнісні) якості

1

цілепокладання

16

27

42

55

42

18

2

цілеспрямованість

21

23

58

50

21

27

3

планування

16

14

48

68

36

18

4

нормотворчість

26

18

38

59

36

23

5

працездатність

50

18

29

50

21

32

6

рефлексія

32

9

63

87

5

4

7

самооцінка

10

14

58

82

32

4


Дані, які одержують різні вчителі про одних і тих же учнів, обробляються й переходять у статистично значущі, котрі дають змогу судити про ефективність освітнього процесу як у цілому, так і по кожному учню окремо.

Діагностика особистих якостей. У табл. 1 наведено приклад узагальнених результатів рівня розвитку особистих якостей учнів однієї з експериментальних шкіл на початку й наприкінці навчального року.

Евристичне навчання припускає діагностику поточної освітньої продукції учнів. Наведемо приклад критеріїв оцінки освітніх результатів дослідження фундаментальних освітніх об'єктів. Як основні елементи аналізу учнівських робіт вибрані: цілепокладання, планування, бачення фактів, експериментальні здібності, формулювання запитань, пошук версій відповідей, здібності до рефлексії.

1. Формулювання учнем мети дослідження (здатність до цілепокладання):

  • репродуктивна мета - 1 бал;
  • пізнавальна мета - 2 бали;
  • дослідницька мета - 3 бали;
  • реалістичність мети, можливість її перевірки - додатково 1 бал;
  • цінність, значущість мети - додатково 1-2 бали;
  • місткість, повнота мети - додатково 1-2 бали.

2. Планування діяльності (здібність до самоорганізації):

  • немає плану - 0 балів;
  • план простий із 2-3 пунктів - 2 бали;
  • план коректувався в ході дослідження без погіршення результатів - 3 бали.

3. Пошук фактів про об'єкт (здатність бачити об'єкт):

  • знайдено й записано 0-3 факти - 0 балів;
  • знайдено й записано 4-7 фактів - 2 бали;
  • знайдено й записано більше 8 фактів - 3 бали.

Крім того, за кожний оригінальний і незвичайний факт - по 1 балу.

4. Досліди (здатність здійснити експеримент):

  • виконано 1 досвід з малюнком і фактом - 1 бал;
  • виконано 2 досвіди - 2 бали й т. д.

За кожний новий отриманий в досвіді факт - по 1 балу.

5. Формулювання запитань і проблем (здатність ставити запитання, бачити ключові проблеми):

  • поставлено 1-3 запитання - 1 бал;
  • поставлено 4-7 запитань - 2 бали;
  • поставлено більше 8 запитань - 3 бали;
  • оригінальні запитання - по 1 балу додатково;
  • запитання розвиває мету дослідження - 2 бали додатково;
  • у запитанні існує ємна проблема чи суперечність - 3 бали додатково.

6. Версії відповідей, гіпотези (здатність до прогнозу, моделювання результату):

  • запропоновано 1 версію - 1 бал і т. д.;
  • запропонована версія логічна й несуперечлива - 2 бали;
  • нова обґрунтована гіпотеза - 3 бали.

7. Здібності до рефлексії:

  • думки рефлексій відносяться до реально здійсненої діяльності - 1 бал;
  • усвідомлені способи діяльності й отримані результати - по 1 балу за кожний спосіб і результат;
  • висновки співвіднесені з поставленою метою дослідження - 3 бали.

Для оцінки рівня розвитку (прояву) кожного зі способів, що перевіряються, уважається, що 1-2 бали означає низький рівень розвитку; 3-5 балів - середній; більше 6 балів - високий.

Параметри діагностики освітніх результатів. Суб'єктами евристичної освітньої діяльності виступають не тільки учні, а й учителі, а також освітні установи. Діяльність суб'єктів кожної з даних груп перевіряється на основі аналізу їх освітньої продукції. Відповідність між параметрами діагностики, видами продукції та способами аналізу наводиться в табл. 2-4.

Аналіз та оцінка освітніх результатів відбуваються за критеріальними шкалами. Застосування шкал забезпечує порівняльний аналіз навчання, що проводиться в різних педагогічних умовах (класах, предметах).

Критеріальна шкала для аналізу учнівських творчих робіт (кожний параметр оцінюється за 10-бальною шкалою):

1) ступінь творчості роботи;

2) оригінальність роботи;

3) новизна.

4) рівень професіоналізму;

5) корисність і значущість роботи для автора та інших людей;

6) трудомісткість роботи;

7) якість оформлення роботи.

Критеріальна шкала для аналізу рівня розвитку особистих якостей учня:

1) високий рівень;

2) вище середнього;

3) середній;

4) нижче середнього;

5) низький.

Критеріальна шкала для аналізу самооцінок рефлексій учнів:

1) кількість виділених учнем особистих і колективних освітніх продуктів;

2) кількість прямих і непрямих згадок про евристичні види своєї діяльності та якості особи;

3) статистичне відображення особових якостей учня при складанні самооцінки рефлексії.

Таблиця 2

Параметри діагностики результатів діяльності учнів

Параметри діагностики

Вид продукції

Форми та способи аналізу

творчий освітній потенціал

творчі досягнення на уроках

Контент-аналіз змісту творчих робіт, рецензування й оцінка

базові освітні стандарти

контрольні роботи, тести, заліки, іспити

Поелементний аналіз, оцінна система

особисті якості учня

Записи рефлексій і самооцінки учнів, освітні характеристики та таблиці вчителів

Діагностика й оцінювання вчителями рівня розвитку особових якостей. Статистичні методи обробки результатів

індивідуальна освітня траєкторія

Індивідуальні освітні програми та записи рефлексій учнів, освітні характеристики вчителів

Аналіз відповідності програм і результатів. Ступінь відмінності освітніх результатів різних учнів


Таблиця 3

Параметри діагностики результатів діяльності вчителів

Параметри діагностики

Вид продукції

Форми та способи аналізу

Творчий педагогічний потенціал (креативні якості особи)

Розроблені авторські освітні програми, анкети, записи рефлексій

Поелементний аналіз творчих розробок. Аналіз модельованих занять і творчих робіт

Педагогічний світогляд

Науково-методичні роботи, виступи на семінарах

Участь в оргдіяльнісних семінарах, виступи на конференціях

Володіння організацією навчання (оргдіяльнісні якості особи)

Заняття евристичного типу з учнями. Захист своїх розробок на педагогічних семінарах

Відеозйомка занять, рефлексія й обговорення освітньої діяльності на семінарах

Інноваційна й експериментальна діяльність

Розроблені дидактичні системи, методики та прийоми

Аналіз та експертний висновок про розроблені матеріали

Володіння системою контролю й оцінювання результатів навчання

Якісні характеристики учнів

Поелементний аналіз освітніх характеристик


Таблиця 4

Параметри діагностики результатів діяльності шкіл

Параметри діагностики

Вид продукції

Форми та способи аналізу

Обґрунтованість концепції, програм і планів роботи школи, їх цілісність і системність

Освітня програма школи та інша документація

Експертна оцінка, порівняльний аналіз концепцій різних шкіл

Ефективність адміністративної системи організації освітнього процесу

Система організації евристичного навчання. Розклад організації навчального процесу протягом року, чверті, тижня, дня

Аналіз творчої продукції учнів, учителів, адміністраторів. Аналіз цілісності застосування системи навчання

Система педагогічної та батьківської підготовки

Документація та система організації діяльності вчителів і батьків

Аналіз забезпеченості умов для досягнення учнями творчих результатів

Ступінь відповідності документально виражених норм реальним освітнім процесам

Документація, орієнтована на творчу самореалізацію

Експертна оцінка, порівняльний аналіз різних концепцій, учнівська й педагогічна рефлексія освітньої діяльності школи


Критеріальна шкала для аналізу якісних характеристик, складених учителями:

1) віддзеркалення змін у кількості та якості освітніх продуктів учня;

2) віддзеркалення змін у розвитку здібностей учня;

3) характеристика рівня оволодіння освітніми стандартами;

4) оцінка ступеня реалізації творчого потенціалу учня.

Перераховані шкали служать орієнтовною основою діагностики й оцінки освітніх процесів.

Необхідність суб'єктивізму в оцінюванні. Майбутній перехід школи до єдиного державного іспиту припускає зміну планованих результатів навчання школярів, у тому числі й таких, що визначаються у вигляді сукупності їх особових якостей та освітніх досягнень. Необхідно розробити вимоги до підготовки випускників школи, тобто описати в діяльнісно-особистій формі необхідний мінімум наочного змісту та спеціальних навчальних умінь, якими в обов'язковому порядку повинні оволодіти учні. Під діяльнісною формою тут маються на увазі вказівки на конкретні види та способи діяльності, за допомогою яких учень опановує навчальні дисципліни. Під особистою - указівка на той наочний зміст, який є результатом освітньої діяльності кожного окремого учня й вимагає особової індивідуалізованої оцінки.

Особовий підхід до освіти вимагає відновити у правах суб'єктивізм в оцінці освітніх досягнень учня, підвищити, а не знизити роль учителя в діагностиці й оцінці дійсних освітніх приростів учня. Необхідно знайти ефективне поєднання між суб'єктивною й об'єктивною системами оцінювання. Вимоги до результатів навчання спираються на зовнішню сторону діяльності школярів з наочним змістом, яка прямо витікає з особливостей кожної освітньої галузі. Контрольні освітні нормативи припускають наявність творчої освітньої діяльності разом з іншими видами навчальної діяльності. Рівень творчої самореалізації школяра повинен уважатися загальнонаціональним освітнім параметром, що перевіряється й оцінюється разом з іншими освітніми стандартами.

Відмітка за 5-бальною або іншою системою ніколи не передасть усього різноманіття результатів, що досягаються учнем із предмета, яке дозволяє виразити письмову характеристику. Освітня характеристика результатів навчання учня - це альтернатива відміткам у балах. Складена за спеціальними правилами, характеристика освітніх результатів учня вирішує комплекс задач, що відносяться до різних суб'єктів навчання.

Учителю допомагає співвіднести мету освітньої програми з предмета з реальними результатами кожного з дітей.

Батькові учня - дозволяє забезпечити ясне розуміння освітнього руху його дитини, її досягнень, змін, проблем.

Учню допомагає самоувага вчителя, який доброзичливо характеризує його результати. Сильну дію мають характеристики, адресовані у формі листа безпосередньо учню.

Учителям-колегам корисно знати про те, як їх учень займається з інших предметів і як оцінюють його інші педагоги.

Адміністрація школи за якісними характеристиками може уточнити педагогічні позиції вчителів, досягнення учнів, ступінь реалізації освітніх програм, загальний стан навчання у школі.

Складанню підсумкової освітньої характеристики учнів передують поточні записи у спеціальних документах: творчих книжках учнів, журналах особистих досягнень, діагностичних картах. Записи в журналі досягнень молодших учнів проводяться переважно з їх слів. Наприклад, у кінці заняття діти відповідають на запитання: що в мене сьогодні краще за все вийшло? Чого я досяг? На кожного учня в журналі відводяться окремі сторінки.

Розглянемо етапи створення освітньої характеристики, яка складається вчителем на кожного учня раз на чверть, півріччя чи рік. Спочатку вчитель установлює 3-5 пріоритетних параметрів, за якими відбуватимуться аналіз та оцінка освітніх результатів усіх учнів. Ці параметри витікають з мети освітньої програми вчителя. Такими параметрами можуть бути: знання учнем алфавіту, уміння ставити запитання, здатність до образної творчості.

Потім відбираються матеріали, що допомагають судити про зміни дітей за даними параметрами за час навчання:

  • Індивідуальні творчі роботи учнів та їх інші освітні продукти - учнівські тексти, зошити, альбоми, вироби й інша продукція, яка свідчить про зміни, що відбулись у них.
  • Протоколи підсумкових контрольних робіт (заліків), що показують рівень досягнення дітьми освітніх стандартів (наприклад, вимірювання швидкості читання на початку та наприкінці чверті).
  • Записи вчителя у щоденнику, психологічні, виховні чи інші дані. Якісні характеристики учнів за попередні навчальні відрізки та роки. Письмові записи рефлексій учнів. Анкети їхніх батьків.

Коли необхідні матеріали підготовлено, складається план характеристики кожного конкретного учня. У цьому плані встановлюється набір внутрішніх якостей особи учня, про які піде мова при аналізі його досягнень і проблем, наприклад: універсальні якості (цілепокладання, рецензування, самоорганізація, рефлексія), креативні (уява, інтуїція, нормотворчість, самобутність), наочні (уміння проаналізувати склад слова, записати умову математичної задачі, досліджувати природний об'єкт, виконати фізичну вправу). У характеристиці записуються самобутні риси учня, досягнення та факти, які відтіняють його індивідуальність. Вони є «родзинками» характеристик, свідоцтвом того, що вчитель бачить у кожному учні індивідуальність. Характеристика з навчального предмета пишеться стисло, але ємко. У кожній пропозиції виражаються одна головна мета курсу й особливість її досягнення учнем. Наприклад: «Навчився знаходити 10-12 фактів про будь-який природний об'єкт». У характеристиці вказуються конкретні зміни учня, що відбулися за аналізований період, наприклад: «Розширив активний словниковий запас із 15 до 35-ти французьких слів».

Наведемо приклад освітньої характеристики з англійської мови учениці 1-го класу за перше навчальне півріччя у школі, де нами проводився експеримент.

У дівчинки дуже великий інтерес до вивчення іноземних мов. У своїй меті вона так і написала: «Хочу вивчити англійську, французьку й німецьку мови». Тому на заняттях дівчинка не відволікається, уважно слухає вчителя, включається в усі види діяльності.

Вимова. У дівчинки добрий слух, вона правильно вимовляє англійські звуки. За перше півріччя освоїла написання транскрипції деяких англійських звуків, у контрольній роботі припустилась однієї помилки.

Усна мова. Навчилася складати розповідь про себе з 4-5-ти речень самостійно за таким плану: ім'я, вік, з якої країни, що любить. За допомогою вчителя складає аналогічні розповіді про своїх батьків, однокласників. Проте в неї ще немає автоматичної навички в розрізненні займенників однини he і she, робота над якими вестиметься у другому півріччі. Дівчинка вміє поставити варіанти загального запитання «Ти любиш банани?» тощо. Вивчила 3 вірші.

Аудіювання. Дівчинка добре розуміє англійську мову вчителя й однокласників, правильно відповідає на поставлені запитання типу: «How are уоu?», «What season is it?», «What is уоur name?», «How old are уоu?», «Where are уоu from?».

Алфавіт. Вивчила 19 букв англійського алфавіту. Уміє називати їх як по порядку, так і в різнобій. Називати букви другої половини алфавіту вроздріб їй поки що важко.

У дівчинки найкращий у класі зошит-пропис, вона акуратно прописує букви, красиво оформлює зошит, знаходить у словнику нові слова на букву, що вивчається. Робота у власному альбомі-букварі також приносить Дзизі задоволення, оскільки дівчинка вчиться придумувати буквам свої образи, розвиваючи свою уяву й нестандартне мислення. Вона навчилась малювати «живі букви» на весь аркуш альбому, що на початку року викликало в неї ускладнення.

Чисельники. Навчилася швидко називати чисельники до 12-ти послідовно та вроздріб, контрольну роботу з написання чисельників виконала на вищий бал.

Якісні освітні характеристики доповнюються кількісними даними про результати навчання школярів: тематикою й оцінкою їх творчих робіт, рівнем розвитку особових якостей, рейтинговим та іншими показниками.

Перерахована документація має особистісно зорієнтований зміст і достатньою мірою відображає реальні освітні прирости учнів не тільки відносно базових освітніх стандартів, а і в їх творчій самореалізації. Батьки й самі діти зазвичай з нетерпінням чекають своїх якісних характеристик і свідоцтв, показують їх знайомим, дбайливо бережуть. Для школи подібні документи служать прекрасним аналітичним матеріалом, що використовується для діагностики та подальшого коректування освітнього процесу. Якісні освітні характеристики доповнюються кількісними даними про результати навчання школярів: тематикою й оцінкою їх творчих робіт, рівнем розвитку особових якостей, рейтинговим та іншими показниками.

Наприкінці навчального року учню видається свідоцтво, в якому фіксуються основні параметри його освітніх результатів. Важливо, щоби подібні свідоцтва не обмежувались фіксацією рівня засвоєння учнем освітніх стандартів, але включали досягнення учня в поглибленні й випередженні програмних вимог, відомості про рівень розвитку його особових якостей, про значущі творчі досягнення.

Автор: А. Хуторськой

Освіта.ua
02.12.2009

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!