Osvita.ua Среднее образование Современная школа Роль методичної служби школи в підвищенні якості освіти
Роль методичної служби школи в підвищенні якості освіти

Народження нової школи - тривалий і складний шлях. Більшість шкільних навчальних закладів вирішили почати реформування зі змісту навчання: із уведення нових дисциплін, курсів, зі створення авторських програм, проектів тощо

Роль методичної служби школи в підвищенні якості освіти

Орієнтуючись на гуманізацію навчання, на формування особистості учня, визнання її цінності та необхідності для сучасного суспільства, ми насамперед повинні пам'ятати, що вона формується особистістю самого вчителя. Тому необхідно створити всі умови для росту професійної майстерності педагога. А для цього необхідна діюча й ефективна структура методичної служби в навчальному закладі. Майстерність учителя формується через постійне, систематичне професійне навчання на місцях. Отже, методична робота - найважливіша ланка системи безперервного навчання членів педагогічного колективу школи.

Крім того, повсякденна діяльність із підвищення кваліфікації тісно пов'язана з навчально-виховним процесом, і вчитель має можливість у ході своєї роботи щоденно на практиці закріплювати свої теоретичні пізнання. Важливий і той факт, що, співробітничаючи протягом тривалого часу, керівники методичної служби у змозі вивчити стиль, почерк роботи вчителя та його особистісні якості, бачити ріст його професіоналізму та взаємодію з колективом.

Методична служба в навчальних закладах дає можливість членам педагогічного колективу не тільки брати участь у реалізації вже готових програм, а й у їхньому плануванні та розробці, в апробації експериментів та інновацій, постійно стимулюючи розвиток творчого потенціалу вчителів, спрямованого на формування та розвиток особистості учня.

У загальнонавчальних закладах цілі й завдання методичної служби тісно пов'язані із системою внутрішкільного управління. Щоб успішно вирішити завдання методичної роботи в школі, варто визначити функціональні обов'язки членів педагогічного колективу. Для цієї мети, у свою чергу, необхідні:

  • вивчення і творче розуміння всіх нормативних програмно-методичних документів МО і регіонів;
  • активне впровадження та використання досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки;
  • вивчення та впровадження досягнень педагогів-новаторів у практику роботи педколективу даної школи та використання їх в інших колективах;
  • створення згуртованого колективу однодумців, що дбайливо зберігає традиції школи;
  • діагностика та прогнозування результатів навчально-виховного процесу;
  • стимулювання ініціативи та творчості членів педколективу й активізація його діяльності в науково-дослідній, пошуковій роботі;
  • використання в навчально-виховному процесі сучасних методик, форм, видів, засобів і нових технологій;
  • виявлення й попередження недоліків, утруднень і перевантажень у роботі педколективу;
  • розвиток світогляду, професійно-ціннісних та індивідуально-моральних якостей членів педколективу, готових до самоосвіти та самовдосконалення.

Ось основні функції й завдання методичної служби школи взагалі та нашої зокрема.

Формування в педагогів умінь професійної діяльності не просто одне із завдань методичної роботи, а й таке завдання, реалізація якого може бути перевірена, вивчена, проаналізована, що вкрай важливо для оптимального управління методичною роботою в школі. Без прагнення до чіткого відпрацьовування певних зрушень у майстерності вчителів і вихователів методична робота не може бути цілеспрямованою і неминуче перетворюється в аморфну, абстрактну діяльність, що не має реальних перспектив.

Оскільки глибинною основою професійних умінь є професійно-особистісні якості вчителів, до завдань методичної роботи також належать:

  • удосконалювання, збагачення знань педагогів (маються на увазі знання, різні за змістом: предметні, частково-методичні, дидактичні, виховні, психологічні, етичні, загальнокультурні);
  • розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань учителів, адекватних завданням розвитку школи;
  • розвиток мотивів професійної творчої діяльності вчителів (мова йде про розвиток найважливіших мотивів педагогічної творчості, любові до дітей, захопленості предметом, потреби в самореалізації тощо);
  • розвиток стійких ідейно-моральних якостей особистості (адже методична робота передбачає не тільки навчання, а й виховання педагога, розвиток його переконаності, людяності, принциповості, щиросердечної щедрості);
  • розвиток сучасного, діалектичного стилю педагогічного мислення вчителя, таких його рис, як системність, комплексність, конкретність, почуття міри, гнучкість, мобільність і т. д.;
  • розвиток професійних навичок, педагогічної техніки, виконавської майстерності (мова йде про такі сторони педагогічної техніки, як техніка вербальної та невербальної комунікації, спілкування зі школярами, навички застосування різних засобів навчання й виховання, включаючи такі складні та сучасні пристрої, як ЕОМ, відеомагнітофони тощо);
  • розвиток культури емоцій та вольових проявів учителів, саморегуляції діяльності;
  • розвиток готовності до професійного самовдосконалення, роботи над собою.

Будь-яке відновлення школи вимагає реконструкції не тільки змісту освіти, а й кадрового потенціалу. Ці дві стратегічні лінії повинні йти паралельно шляхом підвищення якості освіти.

Інфантильний учитель, такий, який не розвивається, ніколи не виховає творчу особистість, боягузові не під силу підвищити сміливість; він не вміє адаптуватися, не володіє комунікативними навичками, не здатний знайти своє місце в соціумі, не навчить цьому учнів.

Я згодна з думкою педагогів-теоретиків, що майбутнє нашої школи багато в чому залежить від кадрів, від самих педагогів.

Тому, незважаючи на те, що підвищення якості освіти залежить від багатьох факторів, а діяльність методичної служби багатопланова, я хочу зупинитися на підвищенні педагогічної компетентності вчителів як основному напрямі методичної роботи в школі. Саме підвищення компетентності, професіоналізму вчителя - одна з найважливіших умов підвищення якості освіти.

У сучасній школі з'явилися спеціальні органи, відповідальні за управління методичною роботою: це заступник з НМР, науково-методична рада школи, рада керівників кафедр, зав. МО, керівники творчих груп.

Зараз, хочемо ми того чи ні, робота заступника з науково-методичної роботи переростає в нову для школи управлінську професію.

Я все більше переконуюся, що вчительському колективу, як і дитячому, потрібний лідер.

Цим лідером у нашій школі стала методична служба, що організує й контролює роботу вчителів практично в усіх напрямах педагогічної діяльності.

Якщо є управлінська служба, значить, повинні бути й управлінські технології.

У книзі М. М. Лєвіна «Технології професійної педагогічної освіти» докладно представлені технології професійної підготовки педагога, різні форми, методи, шляхи вдосконалення професійної майстерності педагогів.

Найбільш ефективними для нас у школі є:

  • теоретичні семінари (доповіді, повідомлення);
  • семінари-практикуми (доповіді, повідомлення із практичним показом на уроках, класних годинах, позакласних, позашкільних заходах);
  • диспути, дискусії («круглий стіл», діалог-суперечка, дебати, форум) тощо;
  • ділові ігри, рольові ігри, уроки-імітації, уроки-панорами;
  • обговорення сучасних новітніх методик, технологій, досягнень психолого-педагогічної науки;
  • обговорення окремих відкритих, взаємовідвіданих уроків, заходів або їхнього циклу;
  • обговорення й оцінка авторських програм, навчальних посібників;
  • обговорення «зрізів знань», питань для тестування й анкетування учнів;
  • різноманітні виставки, звіти із самоосвіти, реферати, розробки уроків, виготовлення наочних приладів; виставки кращих продуктів творчості дітей тощо;
  • обговорення передового педагогічного досвіду, його поширення й упровадження;
  • педагогічні ради та ін.

Здійснювати основні функції методичної служби нам допомагає технологія комплексного дослідження діяльності вчителя.

Цю технологію докладно описав академік В. М. Лизинський, і я думаю, немає потреби зараз відтворювати теорію.

А на практиці в нас виходить так. Уся інформація про кожного вчителя зібрана в одному місці. У нас - у папці, що заведена на кожного вчителя. У ній:

  • підсумки контролю (відвідування уроків адміністрацією та керівниками кафедр);
  • якість навчання;
  • виконання програми;
  • підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності;
  • результативність роботи, досягнення учнів;
  • узагальнення досвіду;
  • діагностика;
  • звіти вчителя за чверті та за рік;
  • довідки тощо.

Частково матеріал папки - відкритий, він збирається адміністрацією, керівниками кафедр, психологом, обговорюється спільно, частково - закритий, тобто доступний тільки самому вчителю.

Спочатку таке «досьє» викликало негативну реакцію більшості педагогів - вони вважали це непотрібною «писаниною». Але по закінченні декількох років переконалися у зворотному.

По-перше, матеріал не використовується на шкоду вчителеві, а скоріше навпаки: аналізуючи документи, ми плануємо індивідуальну роботу з педагогом, предметно й результативно надаємо професійну допомогу, маємо об'єктивні дані для заохочення, для залучення у творчу роботу.

Вміст індивідуального банку даних дає найбагатший матеріал і самому педагогу. Тому в нас не виникає проблем під час атестації. Ми можемо об'єктивно вказати вчителю, на якому рівні професійної майстерності він перебуває і на яку категорію може претендувати. Як правило, ніяких учительських амбіцій ми не переживаємо, й атестація проходить гідно.

Технологія саморозвитку педагога

Успішність педагогічної діяльності багато в чому залежить від уміння та здатності кожного педагога мобілізувати свої зусилля на систематичну розумову роботу, раціонально будувати свою діяльність, управляти своїм емоційним і психологічним станом, використовувати свій потенціал, проявляти творчу активність.

У педагогіці така робота над собою зветься саморозвитком.

Саморозвитком педагога можна і треба управляти, тому що рівень професіоналізму - на тільки особиста справа вчителя. Професійний саморозвиток - це свідома діяльність, спрямована на вдосконалення своєї особистості відповідно до вимог професії до людини, а значить, і зорієнтована на підвищення якості освіти.

Кожний учитель у нашій школі розробляє свою методичну тему. За змістом і значимістю вони різні: від освоєння методів і форм роботи до впровадження нових освітніх технологій. У цьому напрямі також важлива роль методичної служби школи: не допустити розброду, зорієнтувати та скерувати педагогів на рішення загальношкільних завдань; у кінцевому результаті - на підвищенні якості освіти. Робота над методичною темою обов'язково результативна: це або узагальнення досвіду, або створення методичних рекомендацій з теми, що розробляється, або добір дидактичного матеріалу, виступ на кафедрі, атестація і т. п.

Безумовно, кожний педагог, вибираючи індивідуальний стиль, знаходить і свої орієнтири у професійній діяльності.

Працюючи в одному колективі, виконуючи загальні функції, маючи єдиний об'єкт впливу - учня, педагоги не можуть не спілкуватися на професійному рівні.

На цьому етапі управлінську діяльність методичної служби допомагає організувати технологія педагогічної взаємодії.

Першою сходинкою у здійсненні технології педагогічної взаємодії є усвідомлення її суті, цілей, принципів і змісту, які реалізуються в різноманітних формах діяльності. Одна з форм - це творчі групи.

Звичайно, учителі самі об'єднуються у творчі групи за критерієм близькості методичної теми і з планом роботи приходять на засідання науково-методичної ради. План роботи творчої групи складається на один рік, перспективний - на 3 роки.

Для членів творчих груп характерне неформальне спілкування, мінімум засідань (3-4 протягом року), тому що головну увагу вони повинні приділяти пошуковій роботі. Форми занять різні: практикуми, теоретичні семінари, «відкриті» уроки, диспути та ін. Не слід придушувати ініціативу вчителів, які бажають вести творчу, дослідницьку роботу з проблеми, що їх цікавить, яку вони самі формулюють.

Якщо добровільного об'єднання педагогів не відбувається - працює методична служба. Так, у школі за ініціативою методичної служби створена творча група «Створення інструментарію формування й розвитку загальнонавчальних умінь і навичок школярів». Тема ця складна, мало розроблена в методичній літературі, і вчителі не проявляли власної ініціативи, але із задоволенням працюють під керівництвом методичної служби.

Методична тема школи: «Формування потреби школяра в саморозвитку, самовдосконаленні через упровадження нових освітніх технологій».

Ми маємо справу з величезним потоком інформації про роботу школи, кожного педагога, яку необхідно не просто збирати, а й систематизувати, робити легкою для читання й зручною у використанні.

У цьому випадку не обійтися без технології графічного відображення інформації.

У зведених таблицях: інформаційно-методична карта передового досвіду педагогів, труднощі в роботі вчителя, участь педагогів у роботі МО, підвищення кваліфікації педагогів, пропаганда особистого педагогічного досвіду, виконання програми, динаміка якості навчання, результативність праці тощо. Величезну інформацію стискають до статистичних даних, які легко зберігати та якими зручно користуватися.

Найважливішою умовою підвищення якості освіти є створення умов, які активізують професійно-пізнавальний пошук педагогів, що сприяє розвитку їхніх творчих сил, самостійності, нового, наукового стилю мислення.

Виникнення професійно-пізнавального інтересу в учителя, бажання розвиватися, рухатися вперед є прямим результатом роботи методичної служби школи з підвищення професійної майстерності педагогів.

Автор: Н. Парілова

Освіта.ua
08.04.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!