Osvita.ua Среднее образование Современная школа Гуманістична національна педагогіка

Гуманістична національна педагогіка

Удосконалення змісту освіти є пріоритетною державною справою. Національною доктриною розвитку освіти зазначається, що оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні. Будь-яка школа України функціонує як українська національна школа, формуючи свідомих громадян української держави

Методологічною основою визначення змісту шкільної освіти є загальнолюдські та національні цінності, зосередженість на актуальних і перспективних інтересах дитини з урахуванням таких пріоритетів:

  • створення передумов для всебічного розвитку й саморозвитку особистостей, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно зорієнтовані педагогічні технології;
  • формування особистісних якостей громадянина - патріота України;
  • забезпечення життєвої, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентності учнів (Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи).

Загальнолюдське та національне у змісті освіти має, на думку О. Савченко, співвідноситися як ціле і частина. Адже особистість індивідуально проходить основними етапами духовного розвитку людства. Призначення системи освіти - зорієнтувати особистість в усій різноманітності духовної скарбниці людства і насамперед національної.

Вивчення рідної мови, природи, залучення до найвищих досягнень духовної і матеріальної культури народу, його традицій, звичаїв, обрядів, народних ремесел стає не лише джерелом знань, а й незамінним засобом формування національної свідомості. Національна самобутність школи забезпечується в першу чергу змістом навчання. Про це свідчать нові навчальні плани для початкової чотирирічної школи, де, зокрема в останні роки, уведено курс «Громадська освіта». Весь зміст початкового навчання спрямований на формування творчої особистості як умови і результату повноцінного процесу навчання. Зміст гуманітарних предметів передбачає передусім посилену увагу до внутрішнього світу людини, найбільше сприяння всіх її здібностей, фізичних і моральних якостей. Покажемо це на прикладах підручників з читання для початкової школи.

Твори видатного педагога-гуманіста В. Сухомлинського знайшли достойне місце на сторінках читанок. Його художні твори, написані для молодших школярів, позбавлені прямого дидактизму. Вони спонукають розум і почуття дитини до аналізу вчинків літературних героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати їх або, навпаки, чинити по-іншому.

Відомо, що одне з найбільш значущих людських почуттів, яке робить людину людиною, є совість. Непросто сформувати уявлення про це почуття,  розуміння його сутності у молодших школярів. Досягається це поступово, у результаті переживання дитиною різних морально-етичних ситуацій, у яких проявляється її або чиясь совість. А Василь Олександрович засобами оповідання-казки «Як Наталя у лисиці хитринку купила» (Читанка, 2-й клас, автор О. Савченко) дає дітям уявлення про совість у протиставленні з хитрощами, які між собою є несумісним.

Так само в оповіданні «Дідова колиска» педагог формує дітей поняття «Батьківщина» таким, здавалось би, віддаленим засобом, суто побутовим предметом - дитячою колискою, в якій колись виколисували дідуся сучасного хлопчика. І від думки про єдність поколінь, через зберігання пам'яті про предків педагог-письменник проводить таке просте, але таке вагоме і водночас доступне для дитячої свідомості метафоричне узагальнення: «Наша сучасна колиска - це наше рідне село, рідна хата, мати, батько. Із рідної хати починається для нас наша Батьківщина».

Цілу низку оповідань і казок В. Сухомлинський присвячує темі філософії життя, місцю кожного у цьому житті на землі. Письменник-педагог дитячими вустами ставить запитання, на які школярам треба шукати відповідь разом з учителем, батьками, своїми ровесниками. Наприклад, дівчинці важко збагнути, як це могло бути, що її колись не було (оповідання «Як же все це було без мене?» (Читанка, 2-й клас, автор О. Савченко). Це актуальне та вічне запитання в дитячому світі. Його не можна ніяк обійти у спілкуванні з дітьми молодшого шкільного віку. Тому це оповідання Василя Олександровича й «працює» на сторінках сучасного підручника.

Яскравим прикладом художнього розв'язання філософської проблеми на рівні, доступному діям, є оповідання Василя Сухомлинського «Соловей і Жук», яке знаходимо в цьому самому підручнику. Гордий, самозакоханий Соловей виявляє нетерпимість до Жука, який не співає, а гуде: «Перестань гудіти. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було». На це Жук, сповнений власної гідності, відповів зухвалому Солов'ю:

- Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

І дівчинка, ровесниця семирічних другокласників, якій, за сюжетом казки, довелося стати арбітром у суперечці між тваринами, також робить дитячий, але по-дорослому правильний висновок: «Хай будуть і Соловей, і Жук». Потім подумала й додала: «Як же можна без Жука?»

Таким чином, молодші школярі вчаться розв'язувати морально-етичні проблеми, аналоги яких часто зустрічаються в житті самих дітей, дорослих, учаться міркувати, набувають досвід гуманного спілкування.

У методичному апараті до тексту Олександра Яківна Савченко ставить завдання: «Поміркуй, що хотів сказати нам цією казкою письменник». Тож переконуємося в тому, що зміст сучасних підручників дійсно оновлюється й орієнтується на особистість дитини, її бажання, думки, інтереси.

Великий пласт оповідань Василь Олександрович Сухомлинський присвятив етиці дитячого спілкування, їхнього шкільного співжиття.

Вічною є і залишається така педагогічна проблема, як «дитина з фізичними вадами в умовах не спеціальної, а загальноосвітньої школи». Це проблема насамперед самої дитини, її батьків та інших членів родини, які з величезним хвилюванням і побоюваннями за дитячу психіку відправляють обділену природою дитину в коло її ровесників. І, безумовно, це проблема вчителя, оскільки саме йому найчастіше доводиться бути свідком проявів моральної жорстокості до таких дітей, запобігати їм.

Тонкий психолог, великий людинолюб, В. Сухомлинський також не обминув і не міг обминути цієї проблеми. У новій Читанці для 2-го класу (видавництво «Освіта») вміщено його оповідання «Горбатенька дівчинка». Ми впевнені в тому, що не тільки після опрацювання цього твору у класі на уроці, а й удома, батьки перевіряючи підготовку дитиною домашніх завдань, ніяк не зможуть поставитися до цього тексту як до рядового учнівського завдання. Тому другокласники і у школі, і вдома, безумовно, одержать на все життя гарний урок, урок співчуття до ближнього, співпереживання і бажання виявити йому підтримку. У підручнику кульмінаційний момент оповідання - неочікувану і для вчителя, і для дітей появу горбатенької дівчинки, яку до класу посеред уроку завів директор школю виділено жирним шрифтом: «Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ані подиву, ані насмішки».

Очевидно, буде над чим задуматись другокласникам і зробити відповідний висновок у кінцівки оповідання, також виділеної в тексті жирним шрифтом: «Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит».

І ще не все. Закінчується в Читанці розділ, до якого входить зазначене оповідання, і в кінці розділу в серії запитань і завдань для повторення й узагальнення «Що ти знаєш і вмієш?» автор підручника ще раз звертається до учнів: «Пригадайте, які оповідання Василя Сухомлинського ви прочитали. У якому з них розповідається, як клас витримав іспит на людяність?».

А тепер уявімо собі урок читання, який одночасно проходить у 2-х класах усіх шкіл України, на яких відбувається робота над цим оповіданням, написаним педагогом для дітей. Це - всеукраїнський урок людяності, урок милосердя, урок утвердження в душах семирічних дітей почуттів доброти, взаємоповаги, взаємопідтримки. І співавтором цього сучасного уроку маємо по праву вважати нашого великого педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

Саме казки В. Сухомлинського увійшли до кола читання з рідної мови. Нами було проведено аналіз чинної програми та діючих підручників-читанок для початкової школи щодо використання творів В. Сухомлинського.

Як бачимо, кількість творів достатня, а тематика їх досить різноманітна:

  • про рідну домівку, красу землі, життя - 7 творів;
  • про природу - 4;
  • про стосунки між людьми - 10;
  • про працю людей - 2;
  • про рідну мову - 1.

№ з/п

Назва підручника

Твори В. Сухомлинського

1

Буквар: Підручник для 1-го класу. - К.: Освіта, 2001. - 143 с.

1. Барвисте коромисло Всього: 1 твір

2

Читанка: Підручник для 2-го класу. - К.: Освіта, 2001. - Ч. 1. - 126 с.

1. Як Наталя у лисиці хитринку купила.
2. Дідова колиска.
3. Сьома дочка.
4. Покинуте кошеня.

Всього: 4 твори

3

Українська мова: Підручник для 2-го класу школи з російською мовою навчання. - Ч. 1. / О. Хорошковська, Г. Охота. - К.: Освіта, 2002

1. Хто ким працює. Моя мама пахне хлібом.
2. Ялинка для горобчиків.

Всього: 2 твори

4

Читанка: Підручник для 2-го класу (О. Савченко). - К.: Освіта, 2002. - Ч. 2. - 143 с.

1. Як же все це було без мене?
2. По волосинці.
3. Соловей і Жук.
4. Горбатенька дівчинка.
5. Я хочу сказати своє слово.
6. Оленчин горобчик.
7. Про що думала Марійка.

Всього: 7 творів

5

Читанка: Підручник для 4-го класу чотирирічної і 3-го класу трирічної початкової школи / Н. Скрипченко, О. Савченко, Н. Волошина. - К.: Освіта, 2001. - 288 с.

1. Віл і Садівник.
2. Ремісник і Різець.
3. Бабусині руки.
4. Кінь утік.
5. Найважче примусити себе відчувати.
6. Який слід повинна залишити людина на землі?
7. Безрідний дятел.
8. Краса, натхнення, радість і таємниця.
9. Пурпурова квітка.
10. Образливе слово.
11. А серце тобі нічого не підказало?

Всього: 11 творів

 
Дані твори сприяють усебічному гармонійному розвитку дітей, формуванню їх творчої особистості, поглиблюють їх знання про навколишній світ, моральні звички, стосунки між людьми. К. Ушинський писав: «Ані слова, ані думки, ані вчинки - ніщо не вражає так ясно та правильно нас самих, наші ставлення до світу, як наші почуття». Сфера почуттів людини не збігається зі змістом знань про навколишню дійсність, навичками й уміннями. Культура почуттів - особливий феномен, який є наслідком соціального розвитку дитини. Тому одне з головних завдань сучасної початкової освіти є формування у дітей системи мотиваційно-ціннісних і емоційно-вольових ставлень, які разом із знаннями і вміннями є умовою формування системи цінностей, ідеалів, світогляду особистості.

У сучасні підручники для читання повернуто ряд творів несправедливо забутих українських авторів, що дає змогу формувати у дітей уміння і навички ціннісно-орієнтаційної діяльності - омилення учнями загальнолюдських і національних цінностей.

Тож переконуємось у тому, що пріоритетна роль у гуманітаризації школи належить мовній, літературній, історичній, естетичній освіті, людинознавчим курсам, завдяки яким діти краще пізнають свою національну самобутність і світ, людей, суспільство, вчаться самоорганізації і саморегуляції поведінки. Це сприяє розвитку гуманітарного мислення, утвердженню самоцінності кожної особистості.

Диференційований підхід до визначення змісту освіти також має бути обов'язковим принципом функціонування початкової школи. Він забезпечується зокрема створенням різних підручників, які допущені Міністерством освіти і науки України в початковій школі. Наприклад, учитель обирає для навчання грамоти своїх учнів один із можливих варіантів змісту, зафіксований у певному букварі, тобто предмет не змінює своєї назви, але викладатися він може за різними навчальними програмами та підручниками. Так, у листі МОН України знаходимо перелік допущених підручників для початкової школи, серед них:

  • букварів у кількості 4-х варіантів різних авторів;
  • зошитів для письма та прописів - 16 штук;
  • книг для читання - по 2 штуки для кожного класу;
  • математики - по 2 штуки для кожного класу;
  • зошитів із математики - 14 штук.

Сьогодні створюються підручники для масових шкіл, прогімназій, авторських шкіл. Наприклад, для загальноосвітніх закладів, що працюють за психолого-педагогічною системою «Розливальне навчання», Комплексною програмою розвитку дітей «Росток» розроблені свої програми навчання, підручники та посібники.

Але крім зовнішньої диференціації в початковій ланці широко застосовується і внутрішня. Вона передбачає диференціювання змісту навчального матеріалу для учнів з різною підготовкою у межах теми чи окремого уроку, що дає змогу дати сильнішим дітям матеріал, який стимулює їхній розвиток, а слабшим - полегшити засвоєння програмного мінімуму. Учитель зможе використати крім основного підручника додаткові посібники з предмету, наприклад, зошити, дидактичні матеріали, збірники задач і тестів тощо. Йдеться про те, що сутність засвоєних елементарних знань не повинна суперечити науковим твердженням, тобто в доборі змісту мають одночасно враховуватися принципи науковості і доступності.

В усіх сучасних підручниках для початкової школи позатекстові компоненти побудовані так, що дитина відчуває - діалог відбувається саме з нею: «Поміркуй...», «Скажи...», «Як ти думаєш...» тощо. У завданнях і запитаннях прослідковується опора на особистий життєвий досвід молодшого школяра, його почуття, інтереси. При цьому репродуктивних запитань навіть менше, ніж запитань продуктивного характеру, які вимагають від учня трансформації знань, істотних змін у структурі їх засвоєння або пошуку нових знань.

Отже, зміст сучасної початкової освіти має:

  • систематично оновлюватись і водночас відповідати вимогам якості навчання;
  • бути багатокомпонентним і національним, бо це - об'єктивна передумова реалізації його розливальних і виховних функцій;
  • бути спрямований на загальний і різнобічний розвиток дітей, формування у них, крім системи знань, умінь і навичок творчої діяльності, системи цінностей, ставлення і поведінки людини.

Автор: А. Томченко

Освіта.ua
05.04.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!