Osvita.ua Среднее образование Современная школа Перехід освітньої установи на шлях інтенсивного розвитку

Перехід освітньої установи на шлях інтенсивного розвитку

Управління розвитком школи пов'язане з постійним відстеженням якісних змін її освітньої діяльності. Без знання вихідного положення справи й порівняння тих самих показників при переході на новий етап розвитку важко судити про те, якими темпами йдуть інноваційні перетворення та чи відбуваються вони взагалі

Ключові поняття: інтенсивний розвиток, якість освітньої діяльності, експертне оцінювання, ділова гра, ресурси розвитку школи, ефективна управлінська команда, мотивація на саморозвиток.

Структура публікації:

  • Оцінка якості освітньої діяльності школи.
  • Ділова гра-педагогічна рада «Оцінка педагогічним колективом якості освітньої діяльності школи».
  • Ділова гра-семінар для керівників шкіл «Досягнення учнів: способи вивчення й умови педагогічного сприяння»

Оцінка якості шкільної освіти успішно проводиться за розробленою, апробованою та впровадженою в регіоні методикою учасниками Російсько-Британського освітнього проекту. Проведення оцінки якості роботи школи дало можливість керівникам розробити перспективні плани розвитку освітніх установ.

У методиці основні характеристики (напрями) життєдіяльності школи, що підлягають кількісній та якісній оцінці, об'єднані у дві групи показників.

Першу групу склали так звані зовнішні показники діяльності школи.

  • Освітні ресурси розвитку - матеріально-технічне оснащення, кадрова й методична забезпеченість, ресурси збереження та підтримки здоров'я дітей.
  • Шкільне управління - вибір цілей і пріоритетів розвитку школи, психологічна й методична підтримка професійного розвитку педагогів, рефлексивна оцінка керівником своєї роботи та своєчасне виправлення прорахунків.
  • Навчальний план - стан навчального плану й навчальних програм із предметів, відбиття в навчальному плані й у предметних програмах основних компетентностей випускника школи, кадрів і методичне забезпечення навчального плану.

У другу групу об'єднані показники, що відбивають ефективність внутрішньошкільної організації життєдіяльності освітньої установи.

  • Шкільна культура та психологічна атмосфера - стиль відносин у шкільному колективі, підтримка новаторства вчителів і самостійності учнів, організація режиму праці й відпочинку.
  • Кваліфікація педагогічного колективу як команди однодумців - переважні цінності педагогічного колективу, професійна компетентність учителів, співробітництво та спільні досягнення педагогів школи.
  • Досягнення учнів - рівень освоєння програмного матеріалу, позитивна мотивація прагнення до навчання та пізнавальна самостійність, цінності дитячих колективів, відповідальна соціальна поведінка.

Досвід застосування методики оцінки роботи школи та створення програм розвитку дозволив керівникам переконатись у тому, що вона дає можливість відслідковувати реальний процес розвитку школи. Виявлені за допомогою групової експертної оцінки особливості підтверджувались даними інших діагностичних досліджень, проведених за допомогою комплексу тестових методів. Об'єктивність інформації досягалася за рахунок широкого діапазону досліджуваних характеристик діяльності школи. Межі застосування методики можна розширити шляхом залучення додаткових матеріалів відповідно до потреб школи та вікових особливостей різних рівнів навчання учнів. Усі керівники освітніх установ були єдині в тому, що особливо сприятливий вплив методика справляє на шкільну культуру, психологічний клімат і процес зімкнення колективу педагогів.

Крім власне процедури групового експертного оцінювання діяльності школи перед нами стояло завдання створення методичної розробки ділового висвітлення для передачі її керівникам шкіл. Ми розробили зміст педагогічної ради стосовно оцінки якості освітньої діяльності школи. Формою проведення педради стало розширене засідання експертної ради. Воно містило в собі засідання малих експертних груп за напрямами роботи школи, що підлягає кількісній та якісній оцінці. У системі підвищення кваліфікації керівників шкіл така педрада проводиться як ділова гра.

Ділова гра - педагогічна рада. «Оцінка педагогічним колективом якості освітньої діяльності школи»

Мета: дати оцінку освітньої діяльності школи та якості роботи педагогічного колективу.

Термін: 2,5 години.

Підготовча робота до проведення педради містить у собі:

  • вивчення педагогічним колективом матеріалів Російсько-Британського освітнього проекту;
  • інформування педагогічного колективу про майбутню педраду;
  • виготовлення бланка для створення по ходу педради діаграми якості роботи школи за різними напрямами;
  • проведення діагностичних досліджень із колективом педагогів, учнями та їхніми батьками;
  • розподіл педагогів по шести експертних групах відповідно до напрямів проведення експертної оцінки якості роботи;
  • підготовку керівників експертних груп, проведення докладного інструктажу.

Педагогічна рада проводиться в певній послідовності: вступне слово директора про мету й порядок проведення педради; робота малих експертних груп; представлення роботи експертних груп; ухвалення рішення. За підсумками педради адміністративно-експертна рада створює аналітичну записку про якість освітньої діяльності школи й доводить її до відомості всіх членів педагогічного колективу.

У своєму вступному слові директор повідомляє про ті завдання, які треба буде розв'язати в ході педради, приділяючи при цьому особливу увагу проблемі подолання соціальної бажаності при виставлянні оцінок якості роботи школи, посиленню об'єктивності оцінки. Потім усі члени педагогічного колективу розподіляються на шість експертних груп і приступають до роботи.

Робота малих експертних груп проходить у такій послідовності:

  • перевірка розуміння завдань роботи малої експертної групи;
  • інформування призначеного заздалегідь керівника групи про результати проведених досліджень з оцінюваного напряму;
  • обговорення варіантів оцінки одного з напрямів діяльності школи;
  • підрахунок середнього бала (максимально - 4) за напрямами та підготовка текстового звіту про роботу експертної групи.

Зміст звітів малих експертних груп складається в розгорнуту аналітичну записку по школі. Нижче наведено повний текст такої аналітичної записки.

Аналіз якості освітньої діяльності

Зовнішнє забезпечення розвитку школи - 3,46 бала.

1. Матеріально-технічні ресурси школи - 3,8 бала. Школа розташована вдалечині від проїзних доріг і промислових підприємств, навколо неї - зелені насадження. Будинок школи пристосовано до місцевих кліматичних умов. Школа забезпечена засобами гасіння пожежі. Шкільні меблі відповідають віку учнів.

Загальна площа внутрішніх приміщень - 3372 кв. м. Площа 26-ти класних кімнат, включаючи навчальні майстерні для учнів 5-11-х класів і приміщення для гуртків і секцій, становить 1261 кв. м. Кабінет інформатики й обчислювальної техніки відсутній. У єдиному комп'ютері є банк даних по школі. Є фізкультурний зал площею 209 кв. м, що має потребу в доукомплектуванні інвентарем. На пришкільному стадіоні розташовано спортивне містечко. Розмір навчально-дослідницької ділянки - 0,5 га. Шкільна їдальня на 150 посадкових місць забезпечує учнів гарячим харчуванням. Для учнів і вчителів є гардероб.

Заняття у школі проходять у дві зміни. Працюють шість гуртків художньої творчості й чотири спортивні секції, у них займаються 178 учнів. Бібліотечний фонд складається з 11,5 тис. книг (включаючи підручники), брошур і журналів; навчальними посібниками школа укомплектована не повністю.

2. Шкільний менеджмент та якість управління - 3,3 бала. З урахуванням державного підходу до освіти адміністрація школи чітко бачить стратегічну лінію розвитку. Основним стратегом є директор школи, а його заступники здійснюють тактичні дії.

Головна мета шкільного управління - реалізація педагогічної творчості вчителя й розкриття потенціалу розвитку учнів. Мета проведеної у школі дослідно-експериментальної роботи з проблеми «Науково-методичне забезпечення процесу освоєння педагогічним колективом змісту й технологій особистісно зорієнтованої освіти» - мати міцні логічні зв'язки з усією системою навчально-виховної роботи школи. Поставлені цілі реалістичні, роль учителя в їхньому досягненні чітко визначена. У той же час завдання школи на поточний рік, особливо освітні, вимагають конкретизації.

Керівництво школи проявляє повагу й довіру до вчителя, сприяє розвитку його компетентності, відповідальності та творчій активності. Адміністратори зайняті активною самоосвітньою роботою, стимулюють до цього вчителів, створюють умови для підвищення ними свого професіоналізму через відвідування курсів, семінарів, наукових лабораторій і творчих груп.

Крім того, адміністрація делегує повноваження керівникам науково-методичних об'єднань і досвідчених учителів для контролю освітнього процесу (відвідування уроків колег, взаємоперевірка зошитів, планування й аналіз роботи предметних кафедр і методоб'єднань, тематичне планування, підготовка до атестації вчителів тощо). Завдяки цілеспрямованій роботі адміністрації нормою шкільного життя є активна участь педагогів у підготовці та проведенні методичних рад. Для активізації творчої роботи педагогів адміністрація попередньо обговорює проблеми з компетентними колегами, з'ясовує думку членів колективу до ухвалення управлінського рішення.

Управлінська команда школи рефлексивно оцінює свою діяльність, вивчаючи з цією метою думки підлеглих. Моніторинг результатів діяльності педагогічного колективу є системним і відкритим. Директор школи адекватно ситуації вибирає методи колегіального або єдиноначального управління, уміє передбачати наслідки своїх управлінських рішень.

3. Якість навчального плану - 3,3 бала. Навчальний план школи та програми викладання з усіх предметів складено з урахуванням федеральних вимог і передового педагогічного досвіду. Шкільний компонент забезпечений кадрами викладачів і програмно-методичних матеріалів, розроблений з урахуванням побажань батьків та учнів поглиблено вивчати той чи інший предмет.

У навчальному плані та предметних програмах школи відбита орієнтація на самостійну роботу учнів із різними джерелами інформації. Навчання навичкам громадянської й культурної поведінки проводиться через викладання таких навчальних предметів, як суспільствознавство, історія, література, іноземна мова, світова художня культура. Навичкам безпечної поведінки учнів навчають на уроках основ безпеки життєдіяльності. Здоровий спосіб життя пропагується на навчальних заняттях із фізичної культури, біології, екології, позаурочної та позакласної роботи. Розвиток здатності учнів до рефлексивного збагнення предметних знань - мета вчителів-предметників, закріплена у програмі дослідно-експериментальної роботи школи з освоєння та впровадження змісту й технологій особистісно зорієнтованої освіти.

Навчальний план відбиває диференційований характер навчання у школі (факультативи, гімназійні й загальноосвітні класи). Школа приділяє увагу роботі з обдарованими дітьми. У навчальному плані ця робота забезпечується виділенням додаткових годин занять на реалізацію шкільного й гімназійного компонентів навчання. У той же час слід зазначити, що вибір тих чи інших освітніх маршрутів у школярів невеликий.

У школі працюють кваліфіковані педагогічні кадри, залучаються фахівці зі сфери науки. Освітні галузі забезпечені навчально-методичними комплексами: програмами та підручниками, включеними в перелік Міністерства освіта і науки. На жаль, в організації навчального процесу слабко представлені нові інформаційні технології.

Внутрішнє забезпечення розвитку школи - 3,20 бала.

4. Шкільна культура, психологічна атмосфера, можливості самореалізації особистості - 3,3 бала. Стиль взаємин педагогів та учнів дозволяє стверджувати, що у школі в цілому створена сприятлива для роботи атмосфера. Завдяки їй переборюються епізодичні конфлікти, що не порушують загальної психологічної атмосфери школи.

Серед членів педагогічного колективу явно виражений інтерес до новаторських починань. Учителів-новаторів підтримують колеги й адміністрація, ними пишаються. Продуктивні ідеї педагогічного колективу школи стають надбанням району, міста, області.

Не всіх учителів у школі влаштовує режим праці й відпочинку через незручність розкладу, роботи за змінами, розподілу навчально-виховного навантаження, однак більшість педагогів ставляться до виникаючих труднощів із розумінням. Для того щоб уникати виникнення конфліктів у колективі, варто завчасно інформувати вчителів про зміни в роботі, ураховувати їхні побажання при складанні розкладу.

5. Ефективність роботи педагогічного колективу як єдиної команди, компетентність педагогів - 3,3 бала. Робота педагогічного колективу школи спрямована на розвиток дитини. Близько 85 % учителів включені в інноваційну діяльність. Вони вивчають зміст і технології особистісно зорієнтованої освіти, упроваджують у практику своєї роботи передовий педагогічний досвід. Відкриті уроки, позакласні справи, заняття творчих лабораторій, де вчителі діляться своїм досвідом, підтверджують, що головна цінність, об'єднуюча педагогічний колектив, - це особистість дитини.

Педагогічний колектив не тільки має високий творчий потенціал, а й успішно реалізує його. Основу педколективу становлять учителі, які досягли та прагнуть досягти високих результатів у навчанні й вихованні дітей. Більшість педагогів схильні до рефлексії своєї діяльності. Вони самі відзначають у себе сильні та слабкі сторони, організують самоосвітню роботу з підвищення своєї майстерності, допомагають молодим колегам у набутті професіоналізму.

Педагоги школи проявляють компетентність не тільки на уроках, а й в індивідуальній роботі з обдарованими дітьми при їх підготовці до участі в районних і міських олімпіадах, а також на додаткових заняттях з учнями, які мають низькі навчальні досягнення.

6. Досягнення учнів - 3,0 бали. Педагогічний колектив забезпечує просування в навчальних досягненнях у всіх груп учнів протягом усього навчального року. Із 759-ти учнів школи невстигаючих тільки четверо. Постійне відстеження результатів навчальної діяльності дозволяє стверджувати, що рівень засвоєння освітнього стандарту становить не менше 90 %.

Досягнення учнів проявляються й у позаурочній сфері: 72 % школярів займаються в гуртках, студіях, спортивних секціях, музичних школах, хореографічних колективах. Ці досягнення підтверджені визнанням заслуг школи, учнів на спортивних змаганнях, олімпіадах, оглядах, концертах.

Стримуючим фактором у сфері досягнень учнів є, з погляду експертів, зміст освіти й неможливість здійснення індивідуального просування у вивченні програмного матеріалу: учні з різним рівнем навчальної підготовки повинні виконувати той самий державний стандарт.

Провідні мотиви навчання в більшості школярів пізнавальні й соціальні, переважно мотиви повинності (відповідальності, свідомості, дисциплінованості, організованості). Однак слабка матеріально-технічна база школи, важкі соціальні умови більшості родин стримують у школярів прагнення до навчання й розвитку пізнавальних та особистісних мотивів навчальної діяльності.

У дитячому колективі школи переважає моральна атмосфера. Учні організують колективні творчі справи: проводять тематичні тижні та місячники, вечори, організують допомогу воїнам, які перебувають на лікуванні в госпіталі, працюють із ветеранами. У школі діють дитячі організації «Шкільний всесвіт» та «Авангард», де діти самі організують своє дозвілля, реалізують творчі здібності. На жаль, до організації діяльності колективу учнів педагоги недостатньо залучають батьків.

Виставлені експертами оцінки роботи школи по шести напрямах оформлюються у вигляді зведеної таблиці й діаграми. Усі бажаючі прокоментувати картину, що вийшла, мають можливість висловитися з питань.

Як може виглядати діаграма ідеальної школи? Яким чином ресурси школи, її навчальний план і психологічна атмосфера впливають на інші показники? Які показники школи можуть бути максимальними і як вони залежать від активності педагогів? За яким з напрямів роботи неприпустима оцінка менше двох балів?

Поділ показників оцінки на дві групи (зовнішня та внутрішня - «організація» та «люди») дозволяє побачити розбіжності у спрямованості діяльності адміністрації й педагогічного колективу, визначити завдання з коректування дисбалансу між організаційною структурою й людськими ресурсами. Зокрема, у школі № 86 було відзначено, що сильні сторони діяльності освітньої установи багато в чому пов'язані з визнанням педагогічного колективу як єдиної команди, що забезпечує сприятливу психологічну атмосферу і створює умови для реалізації можливостей учнів, досягнення ними високих результатів у навчальній і позанавчальній діяльності.

Що стосується освітніх ресурсів школи, то по даному показнику була відзначена найбільша розбіжність сприйняття стану справ педагогічним колективом та адміністрацією школи. Колектив покладав більші надії в забезпеченні матеріально-технічними ресурсами на адміністрацію. Та, у свою чергу, бачила ці можливості більш реально й оцінила їх найнижчим балом (2,3 у порівнянні з оцінкою педагогів 3,8).

Як основні завдання діяльності школи № 86, її діяльності, що випливають із результатів оцінки, були названі такі три:

  • активізація зовнішньої представницької діяльності адміністрації із забезпечення освітніх ресурсів розвитку школи;
  • зміцнення атмосфери прийняття й підтримки недавно прийнятих на роботу педагогів, їх включення в інноваційну діяльність;
  • проведення роботи з педагогічним колективом з розвитку міжособистісної та ділової взаємодії.

Повторне проведення педагогічної ради з оцінки якості освітньої діяльності було здійснено в цій же школі через рік.

Матеріали таблиці дозволяють помітити, що через рік педагоги відзначають позитивні зміни в навчальному плані та згуртуванні команди вчителів. Це, безсумнівно, стало результатом роботи педколективу з обраної проблеми. Крім того, зменшились ілюзії щодо розвитку ресурсної бази школи. Незважаючи на те що за результатами інших досліджень проглядається позитивна динаміка в керуванні школою, психологічній атмосфері та досягненнях учнів, педагоги не відзначають цього у своїй груповій експертній оцінці.

Таким чином, через рік після першої процедури оцінки діяльності школи вчителі стали нижче оцінювати зовнішнє забезпечення її розвитку (3,46-3,23) і вище - внутрішнє (3,20-3,33). Інакше кажучи, вони стали більше розраховувати на себе.

Школа № 86 заснована в 1960 р. Зараз її відвідують 753 учнів. У школі працюють 66 педагогів, 11 з них мають вищу кваліфікаційну категорію, один - учений ступінь кандидата наук, один - власник міжнародного гранта.

Школа розташована на території робочого селища депресивного промислового району міста з екологічно несприятливим середовищем. У мікрорайоні відсутні центри й установи культурного дозвілля для дітей та молоді. Батьками близько 30 % дітей є безробітні, самотні й багатодітні матері, що становить передумову девіацій у соціальному проведенні школи. Більше 70 % дітей мають ослаблене здоров'я. Усе це обмежує прагнення учнів до високих досягнень.

Специфікою школи протягом останніх років її роботи стала екологічна спрямованість освіти школярів, а також робота із правової освіти та стимулювання здорового способу життя в рамках концепції особистісно зорієнтованої освіти. Призначенням роботи педагогічного колективу, крім освітньої діяльності, була компенсація несприятливого впливу соціального оточення.

Порівняльна оцінка результатів діяльності школи протягом двох років показала, що за час участі у проекті Британської Ради у школі покращилась якість навчального плану та підвищилася згуртованість педагогів. За цей же час відбулась різка переоцінка матеріально-технічних і здоров'язберігаючих ресурсів школи. Через рік педагоги стали вище оцінювати внутрішні ресурси школи. Через рік педагоги стали вище оцінювати внутрішні ресурси розвитку школи (можливості колективу) й нижче - зовнішні ресурси (представницькі можливості директора та матеріальна база). Педагоги розсталися з ілюзією зовнішньої підтримки інноваційних починань, з якою вони пов'язували можливість поліпшення значущих досягнень учнів; відсутністю матеріальної бази вони пояснюють відсутність просувань у цій сфері.

Основні виявлені проблеми школи на даний момент такі:

  • через підвищену увагу до соціально неблагополучних учнів упускаються з виду школярі з підвищеним інтересом до навчання, які самостійно переборюють соціально-культурні бар'єри свого розвитку;
  • слабка інформаційно-методична й матеріально-технічна забезпеченість діяльності школи виступає стримуючим фактором її розвитку.

Цілі розвитку школи пов'язані з:

а) освітньою підтримкою дітей, які мають інтелектуальну обдарованість, пізнавальну та громадську активність. Надання освітньої підтримки учням виявиться в наданні вибору профілю та ступеня складності навчання, участі в дослідницьких проектах з навчальних предметів та одержанні у зв'язку з цим навчально-консультаційної підтримки. Завдяки цьому буде посилено альтернативне культурно-пізнавальне середовище, що сприяє позитивним життєвим орієнтаціям учнів;

б) розширенням ресурсної бази для підвищення досягнень учнів за рахунок:

  • інтенсивного розвитку й саморозвитку професіоналізму педагогів;
  • придбання методичної літератури та виготовлення наочного приладдя;
  • створення навчального кабінету для учнів з освоєння технологій проектної діяльності;
  • додаткових консультацій учителів і залучених фахівців;
  • залучення потенціалу батьків учнів, професійно зайнятих у системі ВНЗівського викладання й інформаційного забезпечення.

Можливу матеріальну підтримку від Британської Ради школа могла б ужити на:

а) придбання інформаційно-методичних видань для вчителів та учнів з навчальних предметів і технологій проектної діяльності. Перетворення шкільної бібліотеки в медіатеку;

б) комп'ютерне забезпечення кабінету проектних технологій для учнів;

в) матеріальну підтримку педагогів, які створили та реалізують шкільні освітні проекти: «Луна війни», «Жорстокі ігри», «Громадський лідер», «Екологія школи та здоров'я», «Час жити - час творити».

Як показало обговорення серед керівників, достоїнства методики оцінки роботи школи та створення програм розвитку полягають у тому, що:

а) застосування методики стало приводом і стимулом для:

  • прояву щирої зацікавленості педагогів, учнів та їхніх батьків в оцінці стану шкільних справ;
  • проведення додаткових, більш глибоких досліджень з одержання інформації про конкретні проблеми школи (наприклад, оцінка випускниками шкіл рівня професіоналізму вчителів; деталізація критеріїв оцінки досягнень учнів і компетентності педагогів у рамках роботи предметних кафедр);

б) зміст методики підказав напрямки та форми роботи з розвитку окремих аспектів шкільного життя, таких як:

  • самоатестація педагогів;
  • вивчення співвідношення рівня знань і рівня домагань класів учнів, підвищених труднощів навчання;
  • відстеження змін у роботі школи за п'ять років;
  • вибір тематики педради («Освітні ресурси школи»);
  • вибір тем учнями шкільної наукової спілки («Екологічний стан школи»);

в) застосування методики сприяло більшій відкритості вчителів в обговоренні своїх досягнень і прорахунків, наприклад:

  • уведення відеоуроків як форми оцінки та розвитку професійної компетентності сприяло поліпшенню стилю ділового спілкування педагогів;
  • частота проведення діагностичних зрізів викликала інтерес до реального стану справ у середовищі вчителів та учнів з такого показника, як рейтинг професіоналізму вчителів у сприйнятті учнів, колег та адміністрації;

г) методика задала зразок проведення кваліфікованої експертної оцінки та прогнозу успішності роботи педагогів і школи в цілому. При здійсненні вчителями різних нововведень колеги на засіданнях методичних груп і предметних кафедр підтримували тільки обґрунтовані інноваційні пропозиції та не привітали необдумане експериментування вчителів у предметному викладанні.

Позитивні зміни в педагогічному колективі, пов'язані з освоєнням методики, виразились у тому, що:

  • зросла активність педагогів в обговоренні виробничих питань (якість і результат праці, прогноз педагогічного впливу, рефлексивне усвідомлення своїх професійних можливостей і відповідальність за їх розвиток);
  • підсилилась колегіальність у керуванні, стиль шкільного управління став більш демократичним;
  • ділові та міжособистісні взаємини між педагогами й учнями зміцнилися за рахунок того, що до учнів стали звертатись як до експертів в оцінці діяльності школи;
  • відбулася своєрідна «кристалізація» еталонів діловитості у предметному викладанні та шкільному управлінні;
  • завдяки фокусуванню на проблемах оцінки та розвитку якості діяльності школи, а також за рахунок систематичності зустрічей з питань розвитку підвищився рівень компетентності педагогів як експертів у професійній діяльності;
  • підвищилась якість роботи з нормативними документами стосовно реальної практики шкільного життя.

Труднощі застосування методики обумовлені переходом від систематизації даних експертної оцінки до складання тексту програми (формулювання цілей, завдань, специфіки освітньої установи). У цей період роботи керівникам потрібна була допомога з боку вчених. Вона також була потрібна при розподілі завдань у часі. Інакше кажучи, не зовсім просто визначити, яка кількість часу, ресурсів, потенціалу колективу необхідна для реалізації завдань кожного етапу розвитку.

Повторне проведення педагогічної ради з оцінки освітньої діяльності шкіл і дозволило виявити, що протягом року, на думку вчителів, не відбулось якісних змін у такому важливому показнику, як «досягнення учнів». Цей факт спонукав нас розробити та провести з керівниками шкіл навчальний семінар у формі ділової гри.

Ділова гра-семінар для керівників шкіл. «Досягнення учнів: способи вивчення й умови педагогічного сприяння»

Мета: визначити зміст досягнень учнів і виявити умови, що сприяють їх пізнавальному й особистісному розвитку.

Перелік питань для розгляду на семінарі.

1. Зміст поняття «досягнення учнів».

2. Способи оцінки навчальних досягнень учнів.

3. Загальнокультурний розвиток школярів та оцінка їхніх досягнень.

4. Моральні якості учнів і методи їх діагностики.

5. Відповідальне ставлення до соціальних обов'язків як показник досягнень учнів.

6. Забезпечення педагогічних умов для розвитку досягнень учнів.

Нами наводяться матеріали, підготовлені до семінару або розроблені в ході його проведення.

Зміст поняття «досягнення учнів» містить у собі три компонента.

1. Показники, що перевищують звичайний або стандартний рівень навчальної успішності, що є досягненнями, які є результатом інтелектуальної обдарованості чи працьовитості учнів.

2. Позитивні зрушення при порівняльному кількісному аналізі показників тих самих учнів у часі.

3. Динаміка позитивних змін при порівнянні тих самих кількісних та якісних даних у випускників школи кількох років за показником зміцнення їхньої суб'єктної позиції й адаптаційних можливостей.

Способи оцінки навчальних досягнень учнів. У процесі освітньої роботи школи постійно потрібна кількісна оцінка навчальних досягнень учнів, які засвоїли освітній мінімум і перевищили освітній стандарт під впливом спеціальної системи роботи вчителя чи школи в цілому. Діагностика їхніх досягнень може проводитися за допомогою таких методів, як:

  • підрахунок середнього бала по класах, по предметах; порівняння середніх балів у вчителів-предметників у паралелях;
  • фіксація якості виконання окремих способів навчальних дій з предмета (наприклад, з математики у п'ятому класі на початку й наприкінці першої чверті);
  • застосування типових текстів - додатків до національних освітніх стандартів, розроблених робочою групою В. Лєдньова.

Загальнокультурний розвиток дітей та оцінка їхніх досягнень. Загальнокультурний розвиток дітей виявляється у вигляді інтересів до різних сфер культури - техніки, музики, живопису, спорту тощо. Способами діагностики й оцінки досягнень учнів у цій сфері можуть служити:

  • аналіз продуктів діяльності;
  • аналіз записів у навчальних журналах з позашкільної активності учнів;
  • застосування стандартних тестових процедур «Карта інтересів» А. Голомштока та «Тип особистісної спрямованості» Дж. Холланда;
  • опитування з вивчення якості дозвілля учнів, проведені соціальним педагогом.

Поява при повторному дослідженні показників вираженості інтересу учнів можна вважати їхніми досягненнями в загальнокультурному розвитку.

Моральні якості учнів і методи їх діагностики. Моральні якості учнів проявляються в турботливому ставленні до оточуючих, урівноваженості, відповідальності, проходження норми і правил моралі, адаптації до життєвих труднощів. Способами діагностики таких досягнень виступають:

  • методика вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності групи (ЦОЄ);
  • методика вивчення прагнення особистості до самоактуалізації (за А. Маслоу), особливо шкали «цінності», «орієнтація в часі», «автономність», «аутосимпатія», «гнучкість у спілкуванні».

Відповідальне ставлення до соціальних обов'язків як показник досягнень учнів. Відповідальне ставлення до своїх соціальних обов'язків виявляється в учнів у високому рівні мотивації навчання, відповідальній поведінці, самостійності в організації власної життєдіяльності (дисципліна, самообслуговування). Оцінка досягнень учнів у цій сфері проводиться за допомогою методів:

  • дослідження мотивації навчання, включеного в роботу на уроці (Л. Фрідман, Т. Пушкіна, І. Каплунович. Вивчення особистості учня й учнівських колективів);
  • спостереження за повсякденним шкільним життям учнів.

Забезпечення педагогічних умов досягнень учнів. Досягнення не поліпшуються автоматично при підвищенні адміністративної активності й посиленні згуртованості колективу як команди. Для того щоб ці досягнення були, варто створювати спеціальні умови. Як розуміються умови в контексті розгляду проблеми досягнень учнів?

«Умови», за С. Ожеговим, - це

І. Задані ззовні: обставини, від яких що-небудь залежить; обстановка, в якій відбувається що-небудь; дані, з яких варто виходити

ІІ. З ініціативи людей: установлені правила; пропоновані вимоги; усні чи письмові угоди

Таким чином, говорячи про умови розвитку особистості дітей у школі на різних етапах їхнього навчання, варто мати на увазі два найважливіших питання:

1. Перелік та оцінка зовнішніх умов (сприятливих і несприятливих) розвитку особистості школярів різного віку й побудова прогнозу їхнього розвитку. (Які умови розвитку особистості дітей у школі варто враховувати?)

2. Оцінка можливостей компенсації несприятливих зовнішніх умов організацією внутрішнього шкільного життя. Ці вимоги можуть бути пред'явлені до професіоналізму педагогів та організаційно-управлінської діяльності керівників зі зниження впливу несприятливих зовнішніх факторів (Які умови можна створити для сприятливого особистісного розвитку учнів?).

Подальша робота учасників семінару проходить у трьох малих групах. Вони створюються, щоб одночасно провести аналіз умов для реалізації досягнень учнів у початковій школі, середній ланці навчання й у старших класах. Для полегшення роботи кожної групи учасникам пропонується інформаційна картка з нагадуванням про те, яка провідна діяльність на кожному з цих вікових етапів, як переважно відбувається розвиток особистості, який тип учителів потребується для учнів і батьків.

Зміст карток і продукти роботи кожної групи представлені нижче.

Інформаційна картка № 1

Початкова школа. Провідна діяльність - навчальна: умови для особистісного розвитку створюються у процесі інтелектуальної діяльності. Для цього вікового періоду актуальні проблеми: зміна ставлення батьків до дитини через її успішність; прояв у дитини тривожності чи перфекціонізму - прагнення до досягнення досконалості в усьому. Не менш важлива проблема невстигаючих дітей, що має різні причини: мінімальні мозкові дисфункції, недостатнє знання російської мови, цінності та пріоритети сімейного виховання, що суперечать шкільному укладу життя.

Розвиток особистості відбувається, головним чином, через інтелектуальний розвиток.

Учитель, який потребується - той, котрий добре пояснює та піклується про успішність дітей. Шкільні конфлікти пов'язані в основному з навчанням.

Перераховані учасниками семінару - керівниками шкіл - умови стосуються, головним чином, співвідношення в початковій школі заданих умов і тих, які варто створити для «подолання обмежень зовнішнього середовища» (за Н. Бернштейном і його розумінням соціальної адаптації). Досягнення учнів прямо пов'язані з розвитком предметної, соціальної (комунікативної) компетентності вчителя й досягнень у його особистісному розвитку.

Продукт роботи групи «Початкова школа»

Наявні умови для реалізації високих досягнень учнів

1. Соціальне мікросередовище життя дитини (район міста, селище, географічне положення й екологічна обстановка, рівень освіти батьків)

2. Мікроклімат початкової школи, більш сприятливий у порівнянні з іншими щаблями навчання (висока контактність учителів з дитиною, батьками, іншими вчителями початкової школи)

3. Соціально-психологічна забезпеченість навчальної діяльності (психолог, соціальний педагог, логопед)

Умови, які варто створити додатково для реалізації високих досягнень

1. Урахування тенденції батьків вибирати для дитини школу не за місцем проживання, а за репутацією ОУ, характеристиками вчителя (вік, освіта, професійні досягнення, авторитет, зовнішні дані); турбота керівника про професійний ріст усіх педагогів школи

2. Розширення спектра освітніх послуг з урахуванням прагматичної спрямованості запитів батьків (іноземні мови, комп'ютер, культура розвитку тіла, подовжений день навчання)

3. Робота з подолання прагнення батьків зберегти клановість класу та школи, створювану за рахунок збереження дружнього дошкільного досвіду дітей (ходили в один дитячий садок, батьки одного рівня освіти чи типу професії)

Подібним же чином проходить робота групи учасників, зайнятих аналізом умов для досягнень учнів у середній ланці загальноосвітньої школи.

Інформаційна картка № 2

Середня ланка. Провідна діяльність - спілкування, суспільно-корисна активність. Умови для особистісного розвитку створюються переважно в позакласній і позашкільній діяльності. Особистісний розвиток відбувається на уроках з використанням різноманітних групових форм навчання (ігрових, проблемних, проектних).

Розвиток особистості відбувається переважно через міжособистісну взаємодію.

Учителем, який потребується, уважається той, котрий демонструє високі комунікативні можливості, створюючи сприятливі умови спілкування в навчальній діяльності. В основі конфліктів учнів з учителями часто лежить реальна або уявна міжособистісна ворожість.

На думку керівників освітніх установ, досягнення учнів на етапі їхнього навчання в середній шкільній ланці пов'язані зі створенням і підтримкою умов активної реалізації школярів у спілкуванні та соціально спрямованої активності.

Продукт роботи групи «Середня ланка»

Наявні умови для реалізації високих досягнень учнів

1. Радикально змінюється система навчання, послаблюється навчальний контроль із боку дорослих, з'являється необхідність у найкоротший термін адаптуватись до нових умов навчання

2. Тон виховного впливу задають класний керівник та основні вчителі-предметники

3. Починаються активне самопізнання й визначення сфери інтересів і суспільно-статусних домагань

4. Учні енергійно виявляють позашкільну активність, здійснюють спроби нової соціальної поведінки, у тому числі в неформальних організаціях антисоціальної спрямованості. У поведінці учнів з'являється більша самостійність, знижується авторитет дорослих

5. Учні включаються в широкий інформаційний і соціальний простір світу, освоєння якого має стихійний характер

6. Відбуваються інтенсивні психофізіологічні зміни, починається експериментування зі своїм фізичним виглядом і фізичним станом

Умови, які варто додатково створити для реалізації високих досягнень

1. Підтримка й розвиток високої комунікативної культури вчителя

2. Матеріальне та професійно-статусне стимулювання педагогів, схильних до організації гурткової роботи, громадської активності, здорового дозвілля, зв'язку з культурними установами в мікрорайоні

3. Розробка педагогічних невербальних технологій, спрямованих на осмислення досвіду спроб соціальної поведінки та прогнозу її наслідків

4. Широке застосування педагогами інтерактивних форм визначеної діяльності

Аналіз умов росту досягнень учнів у старших класах керівники починають із вивчення інформаційної картки № 3.

Інформаційна картка № 3

Старші класи. Провідна діяльність - самовизначення у просторово-тимчасовій, професійній, громадянській, комунікативно-моральній, статево-ролевій сфері. Умови для особистісного розвитку створюються у процесі соціально зорієнтованої активності та навчально-професійної діяльності.

Розвиток особистості в ранній юності відбувається через досвід соціального розвитку.

Учитель, який потребується, для старшокласників - той, котрий перебуває на рівні й забезпечує умови успішності в соціально значущих обставинах. Такими ситуаціями є не тільки епізоди шкільного життя (іспит, зустріч із представниками дорослого освітнього середовища). Усім укладом свого життя педагог, якщо він уважається для старшокласника значущим дорослим, побічно впливає на його вибір переваг при створенні родини, виборі професії, прояві громадянськості (наприклад, у вигляді непідкупності та підтримки цінностей соціальної справедливості). Таким чином, учитель впливає на дитину, демонструючи зразки організації життя в дорослому співтоваристві.

Досягнення учнів старшого шкільного віку пов'язані з організацією шкільного середовища, що відтворює в мініатюрі широке соціальне середовище, для здійснення адекватного вибору життєдіяльності випускника школи.

Продукт роботи групи «Старші класи»

Наявні умови для реалізації високих досягнень учнів

1. Необхідність визначитись у виборі майбутньої сфери професійної діяльності й побудувати тимчасову перспективу

2. Високі вимоги до рівня навчальної підготовки учнів, орієнтація на підготовку до вступу у ВНЗ, залучення кадрового потенціалу ВНЗ для шкільного викладання

3. Фокусування на навчальних проблемах і штучне звуження простору загального соціального розвитку учнів

4. Корінна зміна міжособистісної взаємодії з дорослими вбік установлення ділового партнерства

Умови, які варто створити додатково для реалізації високих досягнень

1. Широке соціально-психологічне та профорієнтаційне інформування із залученням фахівців зі сторони, у тому числі для обговорення варіантів життєвих стратегій (клубні зустрічі, виступи відомих людей)

2. Забезпечення умов для постійного професійного росту педагогів

3. Стимулювання високих інтелектуальних досягнень учнів і підтримка педагогів, що забезпечують їхній успіх

4. Забезпечення правової основи поточної та підсумкової атестації учнів

5. Сучасне інформаційно-методичне забезпечення навчального процессу

По завершенню роботи в малих групах учасники семінару представляють підсумки свого обговорення. Основним результатом створеного ними переліку умов буває чітке з'ясування керівниками своїх завдань по забезпеченню високого рівня досягнень учнів на кожному етапі навчання. Присутнім стає зрозуміло, що робота, розрахована на поліпшення досягнень учнів, повинна бути, по-перше, диференційованою, по-друге, спрямованою в першу чергу на підвищення рівня професіоналізму вчителів.

Головним результатом ділової гри для керівників «Досягнення учнів: способи вивчення й умови педагогічного сприяння» ми вважаємо переорієнтацію діяльності керівників освітніх установ. Замість нарікань на тему «Хіба можна досягти чогось значного з такою матеріальною базою» вони виражають упевненість у тому, що багато чого залежить саме від них і «дуже багато можна зробити, створюючи організаційно-педагогічні умови для розвитку учнів».

Автор: Т. Чернікова

Освіта.ua
05.05.2007

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!