Osvita.ua Среднее образование Современная школа Повний цикл педагогічного аналізу

Повний цикл педагогічного аналізу

У літературі зі школознавства існують різні підходи до класифікації форм і видів управлінської діяльності. Але їх тлумачення, неупорядкований набір, а іноді й групування не дають можливості чітко уявити організаційну структуру педагогічного аналізу як функції управління

Ключові поняття: форми та види педагогічного аналізу, повний цикл педагогічного аналізу, модель педагогічного аналізу.

Структура публікації:

Класифікація форм і видів педагогічного аналізу:

  • за метою його здійснення;
  • за змістом;
  • за об'єктами діяльності;
  • за обсягом діяльності;
  • за інтенсивністю діяльності.

Повний цикл педагогічного аналізу складається із таких ланок: конкретизація мети управління та контролю, вибір об'єктів вивчення, визначення змісту аналітичної діяльності, розробка програми спостереження й аналізу, складання графіка відвідування об'єктів аналізу, підготовка та прийняття рішення. Опора лише на окремі ланки циклу педагогічного аналізу, ігнорування іншими призводить до формалізму в оцінці роботи вчителів, позбавляє керівників права приймати загальні управлінські рішення.

Описаними ланками педагогічного аналізу визначається вибір виду педагогічного аналізу як сукупності найбільш оптимальних форм управлінської діяльності, які показані на схемі, організаційної структури педагогічного аналізу стану функціонування навчально-виховного процесу в школі.

Побудова моделі та технології педагогічного аналізу залежить від форм управлінської діяльності: адміністративні чи колективні. Так, наприклад, якщо підсумки педагогічного аналізу будуть підбиватися на педагогічній раді з наступним виданням наказу по школі, то доцільно вибирати такий вид педагогічного аналізу:

  • за метою регулюючий;
  • за змістом - проблемний або фронтальний;
  • за об'єктами - класно-груповий або загальношкільний;
  • за обсягом - аспектний або комплексний;
  • за інтенсивністю - вибірковий або цілісний.

Якщо результати аналізу будуть доведені у формі співбесіди, то модель і технологія педагогічного аналізу будуть включати такі форми аналізу:

  • за метою - коригуючу;
  • за змістом - тематичну;
  • за об'єктами - персональну;
  • за обсягом - коротку або повну;
  • за інтенсивністю - епізодичну.

Якщо підсумки педагогічного аналізу планується підбити на нараді при директорі, вид аналізу включатиме такі форми:

  • за метою - діагностичну або коригуючу;
  • за змістом - проблемну;
  • за об'єктами - класно-предметну або предметно-групову;
  • за обсягом - аспектну;
  • за інтенсивністю - вибіркову.

Для зручності користування схемою організаційної структури педагогічного аналізу та розробки його технології роз'яснимо суть кожної окремо взятої форми його здійснення.

Форми педагогічного аналізу за метою його здійснення

Діагностична форма. Вибір та використання її пов'язані з необхідністю вивчення стану функціонування педагогічного процесу. Його аналіз має бути подібним до огляду пацієнта лікарем після попередньої бесіди про симптоми захворювання. Педагогічне діагностування передбачає вивчення стану діяльності вчителів, виявлення позитивної та негативної тенденції, умов і причин їх наявності, визначення ступеня відповідності стану сучасним вимогам науки та передової практики та вироблення відповідних рекомендацій.

Коригуюча форма. Нею передбачається оперативне внесення змін чи уточнень на окремих ділянках роботи педагогів, у їхніх підходах до вибору засобів розв'язування освітньо-виховних завдань, методів і прийомів навчання, способів організації навчальної діяльності учнів, наочно-технічного оснащення уроку та ін. Виправлення недоліків здійснюється як у безпосередній роботі з учителями, так і опосередковано через певний час - при прийнятті рішень, розрахованих на групу вчителів чи весь педагогічний колектив.

Регулююча форма. Регулювання роботи педагогічного колективу - одна з важливих функцій управління. Якщо діагностування та коригування пов'язані з виробленням і прийняттям рішень по визначенню відповідності стану роботи прийнятим нормам, то регулювання в системі управління передбачає внесення необхідних організаційних змін у дії колективу. Вони можуть бути пов'язані з новими умовами роботи: перехід на нові навчальні плани, програми, підручники тощо. Змінюються плани роботи методичних об'єднань, класних керівників, плани перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників школи.

За змістом педагогічного аналізу

Тематична форма. Вибір її пов'язаний з необхідністю вивчення стану викладання навчальних предметів, підвищення теоретичного рівня знань, формування наукового світогляду, забезпечення загального та розумового розвитку учнів, посилення прикладної спрямованості змісту навчання, інтеграції змісту навчальних предметів.

Як правило, тематично аналізується діяльність окремих учителів. Тут широкий простір для залучення до педагогічного аналізу керівників методичних об'єднань. Програма вивчення роботи вчителя може включати входження в тему, розділ, розуміння методології навчального предмета, його концепції, виховної спрямованості.

Визначається рівень умінь ставити мету уроку, вибирати засоби її досягнення, об'єктивно оцінювати результати праці учнів, використовувати тематичний облік знань, визначати їх якість тощо. Усе те, що становить професійну компетентність учителя.

Проблемна форма. Усіх педагогів школи об'єднують загальні завдання освіти, виховання та розвитку учнів. Для успішного розв'язання цих завдань необхідні глибокі та свідомі знання в галузі професійних наук: педагогіки, психології, методики тощо. Тобто тих проблем, які розв'язують ці науки. Тому проблемний аналіз стану впровадження досягнень професійних наук досить важливий. Вибір проблеми для аналізу залежить від рівня теоретичної компетентності вчителів, результатів їхньої роботи: стану навченості, вихованості й розвитку учнів.

Фронтальна форма. Фронтально може вивчатися система роботи вчителів, колективний досвід роботи методичного об'єднання, групи вчителів, що працюють в одному класі.

За об'єктами діяльності

Персональна форма не вимагає детального пояснення, оскільки стосується вивчення стану роботи одного вчителя з метою надання допомоги молодим учителям, вивчення досвіду кращого педагога. Висновки можуть бути корисними для великих груп учителів, а іноді і для всього педагогічного колективу, якщо вони носять узагальнений характер.

Класно-предметна форма. Вона спрямована на вивчення роботи групи вчителів, які ведуть навчально-виховну роботу в одному класі. Змістом аналізу можуть бути питання, пов'язані із забезпеченням міжпредметних зв'язків, застосуванням системи опитування, роботи над помилками, забезпечення єдиних вимог до обсягу домашніх завдань тощо.

Предметно-групова форма. Досить зручна для вивчення стану роботи групи вчителів, об'єднаних одним чи суміжними навчальними предметами. Вона дозволяє порівнювати методику й техніку уроків, визначати найбільш раціональні методи та прийоми роботи, засоби виховного впливу на учнів і робити їх надбанням усіх учителів певного методичного об'єднання.

Класно-групова форма передбачає аналіз роботи різних груп учителів та учнів різних класів. Найчастіше метою цієї форми аналізу є вивчення стану впровадження досягнень науки та практики.

Уроки відвідуються вибірково з урахуванням різних вікових груп учнів і досвіду роботи вчителів різних предметів.

Вивчається стан роботи у групах продовженого дня, організації виробничої практики, професійної орієнтації, роботи класних керівників тощо.

За обсягом діяльності

Повна форма педагогічного аналізу є багатоаспектною і включає аналіз таких питань:

  • науково-теоретичний рівень викладання;
  • розвиток пізнавальних здібностей учнів;
  • способи отримання зворотної інформації;
  • система обліку й оцінювання знань учнів;
  • обсяг і характер домашніх завдань тощо.

Коротка форма. Головними є оцінка стану виконання вчителями планів уроків, визначення ступеня досягнення мети уроку.

Комплексна форма передбачає оцінку реалізації на уроках ідей та положень теорії оптимізації, практичної організації навчання, виховання й розвитку учнів. Ефективність її використання підвищується при порівнянні аналізу деяких уроків з одної теми в паралельних класах, які проводяться одним учителем.

Уроки аналізуються всебічно з урахуванням єдності навчання, виховання й розвитку учнів.

Аспектна форма. Нею передбачається глибокий та всебічний аналіз якогось одного боку навчального процесу для прийняття розгорнутого рішення.

За інтенсивністю діяльності

Епізодична форма педагогічного аналізу проявляється в разовому, не завжди планованому відвідуванні уроків. Незважаючи на низьку ефективність, ця форма посідає чільне місце в роботі окремих керівників шкіл. Не завжди носить демократичний характер, виконує функцію дисциплінування вчителів, адміністративного впливу.

Вибіркова форма найбільш удало сприяє оптимізацію управлінської праці. Відповідно до мети аналізу уроки відбуваються за наперед складеним графіком.

Наприклад, керівник школи цікавиться інтегрованими уроками або нетрадиційними уроками чи уроками узагальнення та систематизації знань. Зрозуміло, що такі уроки проводяться не кожного дня, тому для їх відвідування потрібне попереднє планування за участю вчителів.

Цілісна форма використовується тоді, коли передбачається вивчення системи роботи вчителя, окремих груп учителів, вихователів, класних керівників. Для цього відвідуються всі заняття, виховні заходи без винятку протягом тривалого часу з наступним узагальненням і поширенням досвіду. Для цього обираються кращі, досвідчені педагоги.

З урахуванням змісту описаних форм педагогічного аналізу за можливості використання його результатів у різних формах керівництва складаються технологічні карти діяльності керівників шкіл, пов'язаної з аналізом уроків та інших форм навчальних занять у школі.

Автор: В. Бондар

Освіта.ua
16.10.2007

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!