Osvita.ua Среднее образование Современная школа Підготовка директора школи до інноваційної діяльності у Великій Британії
Підготовка директора школи до інноваційної діяльності у Великій Британії

Початок ХХІ ст. - період активного реформування системи освіти у Великій Британії. Британський парламент висуває на передній план проблему трансформації й оновлення освіти. В урядових нормативних документах, наголошується на формуванні високоосвіченого суспільства, в якому освіта стане найвищим пріоритетом

Підготовка директора школи до інноваційної діяльності у Великій Британії

Сучасні радикальні перетворення в освіті Великої Британії розпочались у 1988 р. з прийняттям закону про реформування освіти, провідною ідеєю якого стало забезпечення її високої якості через уведення освітніх стандартів (національного навчального плану, навчальних програм, національної системи тестування з предметів обов'язкового циклу) та запровадження ринкових механізмів в освітню сферу (вільного вибору школи, їх диференціації, конкурентної боротьби за «клієнта» між навчальними закладами тощо).

Розвиток чіткої ринкової тенденції в освітній ідеології, що базується на принципах конкурентоспроможності, попиту та пропозиції, індивідуалізації й різноманітності, продуктивності й ефективності, сприяє, з одного боку, посиленому втручанню центрального уряду в управління освітою з метою забезпечення якості надання освітніх послуг, а з іншого - утвердженню автономії загальноосвітніх навчальних закладів.

Удосконалення контролю якості освіти реалізується через ряд заходів, що носять загальнонаціональний характер: ведеться детальна документація кожного аспекту шкільної роботи, здійснюється загальношкільне планування діяльності й розвитку навчального закладу, розробляються програми «шкільної ефективності та вдосконалення». Утвердження автономії шкіл виявляється насамперед у розширенні повноважень директорів як у фінансовій сфері (самостійно розподіляють 90 % бюджету, шукають додаткові джерела фінансування для закупівлі необхідного обладнання й оплати факультативних занять), так і в управлінні навчально-виховним процесом (добір педагогічного й допоміжного персоналу; прийняття рішень щодо реалізації навчального плану тощо).

Зазначені перетворення, на думку реформаторів, підвищили рівень «управлінського менталітету» у школах. Професійна діяльність директора зазнала суттєвих змін і потребує нових умінь і навичок, а саме:

  • обґрунтовувати й чітко роз'яснювати напрями розвитку школи;
  • умотивувати й надихати персонал;
  • створювати колектив співробітників, зміцнюючи навички колективної роботи;
  • розвивати в педагогічного персоналу здатність до успішного втілення інновацій, уміння виправляти недоліки, якщо вони трапляються;
  • організовувати роботу навчального закладу як освітньої спілки, сприяючи розвитку партнерських стосунків з батьками учнів і широкою громадськістю.

Очевидно, що таке бачення управлінської діяльності директорського корпусу потребувало розробки якісно нових підходів до підготовки старших менеджерів і керівників навчальних закладів. Усвідомлюючи наявні суперечності та проблеми, а також суттєве навантаження управлінців, Міністерство освіти і кваліфікацій Великої Британії спрямовує свої зусилля на забезпечення належних умов для їх професійного розвитку, зокрема: розробляє та запроваджує різноманітні програми підготовки директорів шкіл, установлює єдині вимоги до кваліфікаційних характеристик управлінського персоналу («Національні стандарти директора школи», «Національна кваліфікація директора школи»), створює профільні навчальні інституції, інформаційні мережі національного та світового масштабу тощо.

Так, у листопаді 2000 р. у м. Ноттінгем відкрито Національний коледж шкільних керівників (National College for School Leadership). Він є міжнародним закладом, щ здійснює професійну підготовку керівників, надає допомогу майбутнім і працюючим директорам та адміністративному персоналу. Основною метою заснування коледжу, як убачають англійські урядовці, є поліпшення якості професійної підготовки управлінського персоналу школи, що, у свою чергу, забезпечить покращення навчально-виховного процесу, в якому має найповніше розкритись потенціал кожного учня - майбутнього громадянина країни. Саме такі пріоритети визначає держава, піклуючись про рівний доступ усіх дітей до високоякісної неперервної освіти впродовж життя.

В установчих документах закладу серед головних цілей його функціонування є такі:

  • розроблення й запровадження програми професійної підготовки управлінців;
  • збирання, аналіз і поширення прикладів позитивного досвіду управління школами;
  • сприяння співробітництву у професійній діяльності та підвищенні кваліфікації керівного персоналу навчальних закладів;
  • затвердження Національного коледжу шкільних керівників як активно діючої установи, взірця високого рівня організації навчальної діяльності;
  • демонстрування впливу роботи закладу на поліпшення якості шкільного управління.

Визначені цілі відображають стратегічні напрями розвитку установи та являють собою розділи перспективного плану роботи на 2003-2007 рр.

Поряд із цим у професійному кодексі організації затверджено п'ять ключових положень, що відбивають корпоративну політику досягнення зазначених цілей, а саме: співробітництво, інновації, оптимізм, повага, чесність. Дотримання таких правил, на думку англійських науковців, стане запорукою успішної діяльності цієї інституції із формування нової генерації керівників, здатних підвищити якість шкільної освіти.

Протягом 2001-2004 рр. співробітниками коледжу на чолі з директором, відомим англійським науковцем Хізер Куісней (Heather Du Quesnay), за сприяння Міністерства освіти і кваліфікацій Великої Британії розроблено й запроваджено 24 програми підготовки різних категорій адміністративного персоналу під загальною назвою «Програми розвитку управлінського потенціалу вчителя». Усі програми розподілено за напрямами, а саме:

  • початковий рівень керівництва (emergent leadership);
  • установлене/визнане керівництво (established leadership);
  • вступ на посаду директора (entry to headship);
  • просунуте керівництво (advanced leadership);
  • консультативне керівництво (consultant leadership);
  • стратегічні програми (strategic programmes);
  • міжступеневі програми (cross-stage programmes).

З метою виявлення особливостей і відмінностей цих напрямів розглянемо кожний з них детально.

Так, у межах першого та сьомого напрямів здійснюється підготовка керівників невеликих груп учителів - викладачів одного навчального предмета, а також координаторів у роботі з важковиховуваними дітьми. Із цією метою започатковано такі програми: «Рівний доступ до підвищення» (Equal access to promotion), «Жінки в керівництві та управлінні» (Women in leadership and management), «Від учителя-методиста до керівника методичного об'єднання» (Leading from the Middle) тощо.

Другий напрям зосереджено на роботі з асистентами та заступниками директорів з поліпшення професійних умінь і навичок, а також підвищення рівня мотивації просування кар'єрними щаблями. Підготовка здійснюється за «Пілотною програмою встановленого керівництва» (Established leaders pilot programme).

Напрям підготовки до вступу на посаду директора розроблено з метою надання методичної та правової допомоги щойно призначеним директорам та особам, які прагнуть отримати таке призначення. У межах цього напряму функціонують такі програми: «Національна професійна кваліфікація директора школи» (National professional qualification programme), «Вступ директора на посаду» (Headteacher induction programme), «Керівництво та управління для нових директорів» (Headlamp), «Нові бачення діяльності директорського корпусу» (New visions programme for early headship).

Четвертий напрям присвячено роботі з директорами, в яких трудовий стаж на посаді становить 15 і більше років. Їм пропонують такі програми підвищення кваліфікації, як: «Партнери в керівництві» (Partners in leadership), «Міжнародне працевлаштування для директорів» (International placements for headteachers), що здійснюються за сприяння Британської Ради з метою надання можливості керівникам навчальних закладів досліджувати різні аспекти практичної діяльності їхніх колег у всіх країнах світу.

Напрям «Консультативне керівництво» являє собою набір програм і проектів, спрямованих на формування в директорів умінь і навичок консультування, надавання методичної та практичної допомоги підлеглому персоналу школи.

Програми, що входять до складу напрямів «Стратегічне та міжступеневе управління», розроблені з метою вдосконалення ключових умінь директорів та інших керівників з обґрунтування, проектування й запровадження освітніх стратегій та концепцій розвитку навчальних закладів відповідно до загальнонаціональної політики в цій галузі.

Найпоширенішими програмами є «Стратегічне управління інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ)» (Strategis leadership for ICT) і «Розвиток здатності вдосконалювати школу» (Developing the capacity for school improvement). Перша готує керівний персонал до інноваційної діяльності із застосування ІКТ у навчальному процесі. Вона створена спільними зусиллями Національного коледжу шкільних керівників і Британського агентства комунікаційних технологій в освіті (British Educational Communications and Technology Agency - BECTA). Друга розроблена як серія пілотних проектів, спрямованих на вироблення основних положень щодо забезпечення тривалого, систематичного й послідовного вдосконалення навчального закладу за допомогою розвитку здатності пристосуватись до швидкоплинних змін у суспільстві. Ці проекти користуються широкою підтримкою Агентства підготовки вчителів Великої Британії, Відділу стандартизації освіти Міністерства освіти і кваліфікацій країни, телерадіокорпорації «ВВС» та ін.

Національний коледж шкільних керівників приєднано до світової інформаційної мережі, що дає можливість слухачам закладу спілкуватися засобами Internet та електронної пошти з іншими подібними організаціями, а також підтримувати постійний зв'язок зі школами та отримувати інформацію про світові тенденції професійної підготовки управлінських кадрів у галузі шкільної освіти. У коледжі існує декілька інформаційно-комунікаційних проектів у вигляді інтерактивних спільнот-громад, а саме: «Голови, що спілкуються», «Віртуальні керівники» тощо, які дають можливість слухачам працювати в режимі «он-лайн» і вільно спілкуватися з колегами та експертами в межах усієї країни та у світі в цілому. У єдину мережу об'єднано понад 1200 шкіл, а слухачами коледжу зареєстровано понад 20000 осіб.

Як свідчить аналіз програм розвитку управлінського потенціалу вчителів, усі програми спрямовані на формування певних професійних здібностей майбутніх чи працюючих керівників, а саме: підвищення рівня мотивації просування кар'єрними щаблями, розвиток партнерських стосунків і вміння працювати в колективі, ознайомлення з особливостями управління початковими школами, удосконалення навчально-виховного процесу закладу, надання теоретичних, методичних і практико-орієнтованих консультацій тощо.

Однак деякі з них мають загальний характер професійної підготовки до управлінської діяльності. До них, зокрема, належить програма «Національна професійна кваліфікація директора школи». Вона становить безпосередній інтерес для нашого дослідження. Адже метою навчання з програмою є насамперед отримання «національної кваліфікації директора школи, в якій зафіксовано офіційно визнані урядом держави вимоги до цієї групи педагогічного персоналу згідно з «Національними стандартами директора школи» (National Standards for Headteachers). Відповідно до процедури відбору та затвердження на посаді керівника загальноосвітнього навчального закладу, установленої Міністерством освіти і кваліфікацій, лише власник такого документа має право подавати заяву про призначення його на посаду директора школи.

Які ж вимоги висуває держава до нової генерації управлінського персоналу в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.? Для з'ясування цього питання зупинимось на детальному аналізі «Національних стандартів директора школи».

Цей документ розроблено в 1999 р. Міністерством освіти і кваліфікації Великої Британії та Агентством підготовки вчителів у тісній співпраці зі школами, місцевими відділами освіти, вищими навчальними закладами, Відділом стандартизації освіти тощо. У ньому враховані побажання вчителів, представників управлінського персоналу, різних професійних асоціацій та методичних об'єднань.

Стандарти встановлюють рівень та обсяг знань, умінь, здібностей, а також коло професійних компетентностей та особистісних якостей керівника, необхідних для виконання ключових функцій управління навчальним закладом, серед яких забезпечення високої якості викладання та підвищення стандартів навчальних досягнень учнів є найважливішими. Стандарти розглядаються як базова кваліфікаційна характеристика у процесі неперервного професійного розвитку майбутніх і працюючих директорів шкіл. Вони складаються з п'яти розділів:

  • Основне призначення директора.
  • Очікувані результати управління.
  • Професійні знання та розуміння.
  • Уміння, навички та особисті якості.
  • Напрями управління навчальним закладом.

Перший розділ присвячено визначенню основної функції директора школи, яка полягає у здійсненні професійного керівництва школою, забезпеченні її успішного функціонування та постійного вдосконалення, гарантування рівного доступу всіх учнів до високоякісної освіти та підвищення стандартів їхніх навчальних досягнень.

У ньому також дається узагальнена кваліфікаційна характеристика керівника навчального закладу, згідно з якою директор є провідним фахівцем у школі, який управляє нею й гарантує, що організація навчально-виховного процесу спрямована на досягнення поставлених цілей та виконання запланованих завдань. Разом з відділом управління директор відповідає за розробку теоретичних положень і практичних заходів управління школою, а також за ефективну та кваліфіковану експлуатацію фінансової та матеріально-технічної бази інституції.

Керівник забезпечує участь широкої громадськості в житті школи, установлюючи та підтримуючи тісні зв'язки з іншими школами регіону, місцевим відділом освіти, вищими навчальними закладами, працедавцями, центрами зайнятості населення тощо. Він також відповідає за створення сприятливого середовища для продуктивного навчання й розвитку майбутнього покоління фахівців.

У другому розділі пояснюється, яким чином високоефективне керівництво впливає на результативність діяльності всіх членів навчального процесу: учнів, учителів, представників управлінського персоналу, батьків та ін.

Третій та четвертий розділи заслуговують на особливу увагу, оскільки в них подано перелік професійно значущих знань, умінь, навичок, а також цілий спектр особистісних якостей сучасного директора школи. Серед зазначених професійних знань виокремимо основні: знання про стратегії підвищення навчальних досягнень учнів, їхнього духовного, морального, соціального та культурного розвитку; застосування інформаційних і комунікаційних технологій у викладанні, навчанні та управлінні; вимоги до розробки та використання навчального плану й програм; вплив політичних, економічних, соціальних, релігійних і технологічних чинників на стратегічне й оперативне планування; стилі та практичні підходи до управління, а також їх вплив на різні сфери шкільного життя.

Усі вміння, що є обов'язковими для виконання функцій директора середнього навчального закладу, розподілено за чотирма напрямами:

  • Лідерські вміння скеровують людську діяльність на досягнення спільних цілей неперервного вдосконалення роботи навчального закладу та поліпшення якості освітніх послуг.
  • Уміння приймати рішення допомагає досліджувати проблеми та приймати виважені рішення, спираючись на навички інтерпретувати й аналізувати відповідну інформацію, творчо й образно мислити, виявляти розсудливість тощо.
  • Комунікативні вміння спонукають чітко висловлюватись і сприймати погляди різних членів шкільного середовища: педагогів, учнів, батьків, партнерів з ділових і промислових кіл.
  • Уміння самоуправління як здатність ефективно планувати й належним чином розподіляти час між різними видами власної діяльності.

До переліку особистісних якостей, що є бажаними для всіх висококваліфікованих педагогів-управлінців у контексті їхньої професійної діяльності, на переконання англійських науковців, належать такі: особистісний вплив і значущість; адаптивність до швидкозмінних умов і нових ідей; енергійність; рішучість; наполегливість; упевненість у собі; ентузіазм; відповідні розумові здібності; надійність; чесність; відданість справі тощо.

Останній, п'ятий розділ є, на нашу думку, найголовнішим, оскільки в ньому визначено ключові напрями управління навчально-методичною роботою школи, а саме:

  • Стратегічне спрямування розвитку школи. У тісній співпраці з адміністративно-управлінським апаратом школи директор розробляє стратегічні положення розвитку навчального закладу в межах громади, в якій вона функціонує, аналізуючи її потреби та напрями подальшого розвитку в місцевому, національному та міжнародному контексті.
  • Викладання й навчання. Директор гарантує та забезпечує кваліфіковане викладання та успішне навчання, здійснюючи моніторинг якості викладання й результатів навчання учнів, а також установлюючи завдання для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу. Він сприяє розвитку позитивних міжрасових стосунків у школі; започатковує та підтримує зв'язок з батьками учнів, місцевою громадою тощо.
  • Управління підлеглим педагогічним персоналом. Директор переконує, умотивовує, підтримує, а також заохочує підлеглий персонал до подальшого особистісного розвитку та вдосконалення діяльності навчального закладу. Він планує, розподіляє й оцінює роботу методичних груп та окремих викладачів, забезпечуючи чіткий розподіл завдань і відповідальності; запроваджує ефективну систему управління практичною діяльністю колег, утілюючи пряму залежність розміру винагороди від якості виконання професійних функцій; упроваджує ефективні методи розвитку вчителів (коучінг, прийняття позитивного досвіду вищої освіти, місцевих відділів освіти та професійних асоціацій).
  • Кваліфікований та ефективний розподіл персоналу та ресурсів. Директор відповідає за ефективний розподіл людських ресурсів, доречне використання матеріально-технічної бази навчального закладу, виконуючи специфічні завдання згідно зі стратегічними планами та фінансовими умовами розвитку школи.
  • Відповідальність. Директор відповідає за успішне функціонування навчального закладу перед керівництвом регіону, підлеглим персоналом, батьками, учнями, працедавцями та місцевою громадою. Він контролює ведення шкільної документації за загально прийнятими формами звітності для подання в місцевий відділ освіти, національний відділ стандартизації освіти, громадські організації тощо. Керівник також гарантує, що учні та батьки проінформовані про зміст національного навчального плану середньої освіти, вимоги до рівня навчальних досягнень учнів різних вікових категорій, а також про той внесок, який вони можуть зробити в подальший розвиток школи.

Отже, детальний аналіз програм професійної підготовки управлінського персоналу та «Національних стандартів директора школи» свідчить про те, що англійське суспільство ставить високі вимоги до особистісних і професійних якостей керівника навчального закладу. Діяльність директора школи в умовах реформування шкільної та педагогічної освіти Великої Британії розглядається як певний тип професійної діяльності, що вимагає відповідної підготовки на основі усвідомлення ним (директором) нових вимог соціуму до поліпшення якості освіти та власної причетності до цього процесу. Держава вважає керівників основними виконавцями та ініціаторами змін у процесі пошуку школами можливості забезпечення рівного доступу всіх прошарків населення до високоякісного навчання. Розроблена урядом країни стратегія професійної підготовки директорського корпусу, на нашу думку, спрямована на перехід від концепції директивного управління школою до підходу, який відводить директорові роль менеджера динамічних змін у навчально-виховному процесі.

Автор: А. Авшенюк

Освіта.ua
15.11.2006

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!