Як школі та вчителеві оцінити самих себе

ПІДГОТОВКА ЕКСПЕРТИЗИ

Заява про наміри

Однією з найголовніших умов проведення експертизи є її добровільний характер. Це означає, що в колективі школи має усталитись розуміння цінності й доцільності запропонованої процедури. Не обов'язково, щоб увесь колектив був у цьому переконаний. Аби лише частина, яка вагається, була згодна на проведення експертизи хоча б у якості експерименту: «Спробуймо й подивімося, що з цього вийде». Якщо хтось із педагогів категорично не бажає, щоб його діяльність піддавалась експертизі, він може заявити про це й лишитись осторонь від основних подій.

Одна з обов'язкових вимог - згода адміністрації. Проведення експерименту пов'язане з деякою зміною навчального процесу, і адміністрація має бути готовою піти на це.

Увага! Експертиза недоцільна, якщо в ній зацікавлена лише адміністрація, а переважна більшість колективу негативно ставиться до її проведення.

Узгодження цілей

Ще на стадії підготовки експертизи має бути проведене узгодження цілей. Це може бути попередня експертиза, провідним завданням якої є вироблення судження про ступінь готовності школи до початку перетворень, оцінка внутрішніх ресурсів і проектування перших кроків на шляху інновацій. Це може бути експертиза, спрямована на вирішення певної проблеми, скажімо, демократизації навчального процесу. Також як провідна мета може бути висунене завдання аналізу причин гальмування процесу, осмислення причин невдач у його реалізації. Зрештою, це може бути пошук точок подальшого зростання, пошук шляхів розвитку. Експертна група мусить отримати чітку відповідь на запитання: що є метою нашої експертизи? На які виниклі у вас запитання ви хотіли б отримати відповіді? Доки ці запитання не будуть сформульовані, проведення експертизи неможливе.

Увага! Формулювання подібних запитань - завдання вельми складне. Тому бажано, щоб у розв'язанні цього завдання школі було б надано допомогу з боку експертів. Це і є момент узгодження цілей.

Формування групи експертів

Цілі, завдання та приблизна програма експертизи доводяться до відома всіх, хто працює та навчається у школі, а також до батьків. Усі бажаючі можуть бути присутніми на всіх доповідях, обговореннях, кожен може стати експертом. Так реалізується принцип публічності й відкритості експертизи.

Варто неухильно дотримуватись принципу добровільності участі в позиції експерта. Яким би професіоналом не був педагог, як би не прагнули організатори експертизи використати його компетентність у цьому питанні, яку би посаду в офіційній структурі освітнього закладу він не займав, експертом він може стати лише за власним бажанням.

У складі групи зовнішніх експертів бажано мати хоча би половину учасників з досвідом подібної діяльності. Разом із тим присутність новачків не лише не знижує якість роботи експертної групи, але навіть, навпаки, підвищує його. З'являються люди зі свіжим поглядом, до того ж їхня присутність змушує чіткіше формулювати завдання, постійно працювати на розуміння того, що відбувається, знову й знову братися за осмислення власної діяльності, тобто весь час здійснювати внутрішньогрупову рефлексію.

Увага! Неодмінна умова: той, хто прийняв на себе позицію експерта, зобов'язаний брати участь в експертизі до її закінчення й обов'язково висловити свої думки. Категорично заборонено враховувати при складанні експертних висновків думки, котрі не було висловлено публічно.

Розробка програми

Розробка програми експертизи є найважливішим етапом попередньої роботи. Не зважаючи на те, що надалі вона, як правило, піддається уточненням і змінам, її обговорення допомагає колективові ще раз осмислити цілі й завдання експертизи, чіткіше сформулювати питання, провести ревізію власних ресурсів.

При складанні програми важливо орієнтуватись на принцип: експертуються не сліди діяльності, а сама діяльність. Тому експертів менше за все цікавлять ті документи, котрими школа зазвичай звітує під час атестацій, ліцензування та інших численних перевірок. Ці важливі папери мають лише допоміжний характер, оскільки відбивають скоріше минуле, аніж сучасне.

Необхідно також уникати включення до програми чергових, прохідних заходів. У кожній школі є багато такого, чим можна пишатися і що прийнято показувати гостям школи при її відвідуванні. Проте набагато продуктивніше показати ті заняття, що мають пошуковий характер і при аналізі яких експерти зможуть виявити тенденції розвитку, ключові проблеми освітнього закладу.

Програма повинна мати яскраво робочий характер. У ній має бути мінімум заходів фронтального типу й максимум заходів локального характеру: зустрічей з учнівськими та вчительськими групами, з органами само- чи співурядування, відвідування поточних заходів, не організованих спеціально, а таких, що проходять у своєму звичному режимі, тощо.

Як правило, експертиза містить певну проектну діяльність. Етап проектування надзвичайно важливий, бо створює осонову для подальшого розвитку колективу.

Досвід проведення експертиз свідчить, що майже завжди програма виявляється перевантаженою. Життя повне непередбачуваних моментів, доводиться весь час щось корегувати, змінювати. З одного боку, у цьому й полягає одна з найголовніших цінностей експертизи, з іншого - це призводить майже завжди до певного відставання від початкового графіка. Ставлячись до порушення планів філософськи (примирюючись із цим, як і з певною неминучістю), треба розуміти, що в ході корегування програми можна пожертвувати багато чим, але не підсумковою частиною, етапом відкритого підбиття підсумків.

Увага! Обов'язкова частина програми - відкритий звіт експертної групи перед колективом та обговорення цього звіту, відкрита дискусія за підсумками роботи групи експертів. Без цього експертиза не лише безглузда, а й у деяких випадках шкідлива для колективу, в якому проводиться.

Вироблення критеріїв

Критерії виробляються спільно, вони мають бути простими для розуміння й відкритими для обговорення, створюватися тут і зараз із урахуванням особливостей цієї школи й тих людей, які прийняли експертну позицію. Часом це не вдається зробити в ході попередньої роботи. Тоді пошук критеріїв оцінювання стає частиною самого експертного процесу.

Увага! Критерії мають бути прийнятими та зрозумілими всіма учасниками експертизи та розкриті в експертних висновках.

ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ

Насамперед у сфері уваги експертів має опинитися ступінь спрямованості навчального процесу на індивідуалізацію, особистісну зорієнтованість освіти. Необхідно зрозуміти, наскільки навчальний процес ураховує особистість дитини, забезпечує її розвиток, наскільки він, іншими словами, особистісно зорієнтований.

Особливу увагу слід приділити можливості побудови учнями їхньої індивідуальної освітньої траекторії, формам індивідуальних планів, індивідуальних освітніх програм. Однак розглядати їх слід не з точки зору ступеня опанування й засвоєння навчального матеріалу, а з точки зору того, чи відповідають ці форми завданню переведення (поступового, звичайно) учнів у позицію суб'єкта власної освіти. Ступінь готовності та можливості школи створити умови для сприяння цьому переходу і є предметом експертного аналізу.

У тісному зв'язку з цим перебувають і форми організації навчального процесу. Слід прагнути зрозуміти, наскільки вони забезпечують позицію дитини як суб'єкта цього процесу. Чи має вона можливість впливати на його організацію та зміст, чи несе відповідальність за його результати?

Велику роль відіграє надання дітям у навчальному процесі реальних можливостей вибору. У більшості випадків вибір учня все ще обмежується можливістю обирати факультативні курси. Тим не менше потенційні види вибору в освітньому просторі такі: вибір форми навчання, предмета, вчителя, програми, вибір теми та послідовності вивчення тем, виду і способу діяльності, способу опанування навчального матеріалу, вибір форми звіту.

Слід звернути увагу на ще один надзвичайно важливий момент - реальність вибору. Часто ми не помічаємо, що пропонуємо фіктивний з точки зору дитини вибір, не пропонуючи рівнозначної альтернативи.

Загалом можна рекомендувати експертам спробувати відповісти на такі приблизні запитання:

• Чи визнається в ході навчальних занять за учнем право на власну думку з подальшим її обговоренням (чи не ігнорується ця думка, чи не оголошується зазадалегідь неправильною)?
• Чи не ставиться учень у становище, коли головне його завдання - висловити (угадати) єдино правильний з точки зору вчителя варіант відповіді?
• Який тип стосунків між учителем та учнем домінує: монологічний чи діалогічний?
• Якою мірою вчителі готові обговорювати щось із учнями на рівних?
• Чи проводяться спільні з учнями обговорення цілей і завдань як окремого заняття, так і навчального процесу в цілому, а також способів роботи, підбиття підсумків тощо?
• Чи здійснюється в навчальному процесі поступове розширення полів вибору: від спільного вибору вчителя з учнями виду та способу діяльності, способу опанування навчального матеріалу, форм звіту, програм до вибору предметів і ступеня їх опанування при складанні та захисті індивідуальних освітніх програм?

ФОРМИ РОБОТИ

Робота експертів складається із трьох основних частин - спостереження, робота в групі та спільні дискусії.

Перше колективне обговорення цілей і процедури експертизи задає загальний напрям роботи, той кут зору, ті критерії, які дозволять в уроках, позакласних заходах побачити суттєві особливості цієї школи, її досягнення та проблеми.

Загальні збори наприкінці кожного етапу роботи дозволяють насамперед оперативно відкоригувати програму експертизи, а головне - довести до відома всіх зацікавлених осіб попередні висновки, плоди нагальних роздумів, яскраві враження. Це розширює коло учасників розмови, кожен отримує можливість висловитись, почути відгук на свої роздуми. Усі судження збираються поступово в єдину живу картину. Значить, і кінцеві висновки, проекти будуть максимально об'ємними, реалістичними, конкретними.

Окремі аспекти загальної картини опрацьовуються на засіданнях груп. Як правило, їхній склад змінюється в залежності від заявлених проблем, питань. Наприклад, у проблемній групі, що досліджує можливості вибору, що їх надає дитині школа, опиняться люди, які до цього відвідали різні уроки, побесідували з різними педагогами, дітьми. Відповідно матеріал дискусії буде більш різнобічним, менш випадковим.

Будь-які обговорення, групові й колективні, мають не стільки оцінювальний характер (добре - погано), скільки проективний. Щоправда, для цього треба спочатку зрозуміти, що відбувалося, яку мету ставили перед собою учасники події. Нерідко при обговоренні цілей народжуються найцікавіші ідеї з приводу способів їх досягнення. Ідеї, котрі легко реалізуються, але до того не спадали на думку. Можливо, тому, що в педагога, адміністратора, експерта не було раніше нагоди поговорити з кимось про те, до чого ж він дійсно прагне. Некласифіковані ідеї збираються у проекти, плани роботи на найближчі тижні, місяці, роки.

Конструктивному характеру роботи сприяє залучення експерта до активної діяльності. Він може не лише спостерігати, слухати, ставити запитання, а і брати активну участь у сучасному житті школи. Наприклад, провести урок, «майстер-клас».

Перед тим як підбити остаточний підсумок, важливо поглянути на всі висновки та плани відсторонено. Із зовнішньої позиції філософа, скептика, управлінця, батька, випускника.

ПІДСУМОК

Якщо в показаних формах діяльності школи можна виявити та сформулювати проблеми, якщо експерти можуть вносити пропозиції щодо вирішення проблем, конструювати пропоновані дії, то результатом експертизи стане проект програми дій із подальшого розвитку освітніх процесів.

На відміну від рекомендацій експертів-методистів, які, як правило, дають пораду, як наблизитись до конкретної норми, експерти виявляють різноманітні тенденції в освітньому процесі, разом із колективом школи обговорюють спектр можливостей і додаткових ресурсів. Фактично експертиза створює розвивальну ситуацію для педагогів та учнів цієї школи.

Автор: В. Державін

Освіта.ua
15.07.2008