 |
Незважаючи на те, що ми живемо в еру відкритої інформації і засоби комунікації з кожним роком оновлюються, багато хто за звичкою довіряють не ВВС, не Рейтеру, і навіть не УНІАНу, а інформаційному агентству "ОБС" - Одна баба сказала |
Як боротися з чутками в колективі
Прихильники цього агентства (у просторіччі - пліткарі) влаштувалися буквально всюди: у кожному дворі, на кожнім підприємстві, взагалі в будь-якому колективі. Та це, втім, і не дивно, адже чутки - найдавніший засіб масової інформації.
За деякими характерними ознаками можна напевно визначити, що почуте - чутка виробництва «ОБС».
По-перше, чутки стосуються подій, що відбуваються в цей період.
По-друге, мета будь-якої чутки - переконати людей у вірогідності тієї чи іншої події.
По-третє, чутки іноді не корегуються. Сучасні системи інформації в розвинених країнах засновані на довірі, чим і користуються поширювачі чуток, посилаючись на достовірні джерела.
І зрештою, не варто забувати, що чутки не обов'язково є помилковими, часом вони можуть бути цілком правдивими, що змушує виявляти до них особливу увагу.
Особливо добре чутки та їхні поширювачі почувають себе на підприємствах. Рішення на високому рівні в організаціях, у тому числі й навчальних закладах, найчастіше приймаються без участі рядових співробітників, тому постійно існують соціальна напруженість, зіткнення інтересів і погроза звільнення. Саме на такому благодатному ґрунті й починають рясно проростати плітки, домисли та чутки. Породження чуток - ніби вираження прихованого занепокоєння співробітників. В отриманій інформації вловлюються натяки, проти кого варто боротися, уживати якихось дій.
Чутки створюють ілюзію самоврядування на підприємстві. Знавці прихованих фактів відразу потрапляють у ранг фаворитів. Дирекції важливо не втратити ініціативу в повідомленні інформації: її треба або спростувати, або підтвердити.
Боротися з чутками, як і з будь-якою напастю, можна, хоча це досить непросто. Як контраргумент чуткам можна навести офіційну точку зору; таку гласність може забезпечити призначена для «внутрішнього користування» газета або журнал. На деяких підприємствах існує посада директора із внутрішньої комунікації. До його обов'язків входить не тільки роз'ясняти персоналові важливі прийняті рішення, а й висвітлювати не настільки значні заходи. У школі такі обов'язки може спеціально виконувати один із заступників директора.
Чутки можна спробувати використати у своїх цілях. Наприклад, спеціальні «плітки» входять в арсенал комерційних стратегій і планів, з їхньою допомогою створюється думка про предмет продажу. Вони використовуються й у війні проти конкурентів, оскільки споживачі дуже уважно ставляться до натяків, що кидають тінь на надійність фірми. Особливо велика роль таких чуток у тих галузях, які перебувають у найбільшій залежності від ситуації, що складається на конкуруючому ринку.
Багаторічний досвід боротьби з чутками дозволяє виявити деякі загальні закономірності у способах їхнього попередження й подолання. По-перше, неперевіреним відомостям не повинно довіряти керівництво: начальник подає приклад іншим працівникам, по-друге, навмисно пущені плітки звичайно спрямовані саме до начальницьких вух.
Для боротьби із «власними» чутками варто зміцнювати авторитет керівника, якомога повніше висвітлювати внутрішню й зовнішню діяльність закладу, підтримувати на належному рівні дисципліну, не допускати довільного базікання серед працівників.
При спростуванні чуток варто проявляти більшу обережність, щоб уникнути «ефекту бумеранга». У повідомленні про той чи інший факт не треба наводити зміст чутки, краще давати більше подробиць про проблему.
Освіта.ua
16.07.2008
