«Наді мною ліс шопоче» Людмила Старицька-Черняхівська

Наді мною ліс шопоче,
Біля ніг струмок біжить,
І, мов спогади минулі,
Листя жовтеє летить.

І шопоче ліс старезний,
І струмок дзвенить мені:
Годі, годі, дурню, марить
Про кохання та пісні!

Все на світі цім хвилинне
І довічного нема,
Швидко серце твоє вільне
Візьме кригою зима;

Згасить в серці пламінь віри,
Згасить думи, знищить все
І високі всі заміри
Ген по вітру рознесе!