«Серпень» Оксана Сенатович

Де ж це серпень серпа загубив?
І нема чим пшениченьки жати.
Серпень голову похилив:
де ж то має серпа шукати?

Робітник
сумувати не звик,
усміхнувсь загадково й щасливо.
І пішов на завод робітник,
змайстрував не серпа, а ДИВО.

І серпень тим ДИВОМ в полях
і жне, і молотить, і віє.
А в осінньому небі на трьох вітрах
загублений серп іржавіє.