«Осінь» Дмитро Павличко
Читати онлайн поезію Дмитра Павличка «Осінь»
A- A+ A A1 A2 A3
Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить, як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
Связанные публикации: