«Жінки старіють так раптово...» Олена Матушек

Жінки старіють так раптово –
Мов ніч на місто опада...
Душа така ще світанкова,
Така ще мрія молода,

Ще ледь притишено зітхання,
Ще ледь примружено наїв,
Ще береже весняна пам'ять
Святковість найдорожчих слів,

Ще тільки – перший крок дитини,
Іще в очах – надії даль,
Іще сивинки – не сивини,
Іще задума – не печаль,

І квітам струшувать пелюстки
Пора ще тільки настає...
А жінка дивиться у люстро –
Нікого там не пізнає.