«Вмирають поети...» Олена Матушек

Читати онлайн вірш Олени Матушек «Вмирають поети...»

A- A+ A A1 A2 A3

Вмирають поети,
Лишаються вдови,
Втікають Пегаси –
Порожнє сідло.

Лишають на щастя
Маленьку підкову,
Немов недописану
Літеру "О"...

Лишаються вдови
Між холоду літер,
Скупих телеграм
І пекучих безсонь.

Кружля над судьбою
Самотності вітер,
Навік погасивши
Живильний вогонь.

О, як же натхненно
І як терпеливо
Були вони жрицями
Цього вогню!..

Всі бачили тільки
Поезії диво,
Вони ж їй себе
Віддавали по дню.

О, як вони вміли
Чекать і мовчати,
Від протягів часу
Вогонь берегти.

Усе розуміти –
Не все помічати
І все до краплиночки
В серці нести.

Лишаються вдови.
Стихають промови,
Лиш рими нетлінні
Летять звідусіль...

І цокають, цокають
Часу підкови –
У скронях, у серці,
В чутливій сльозі...