«Ой у місті завірюха...» Олена Матушек

Ой у місті завірюха,
Тополина завірюха,
І у в очі і у вуха тополить...

Зупиніться хоч послухать,
Не почути – так послухать,
Як сурмить тополя у блакить.

Бо у неї нині свято –
Відпускає тополята,
Відпускає тополята у світи,

Хай научаться літати,
Власну доленьку шукати,
Долітати, проростати і рости,

їм не можна запізнитись,
їм потрібно приземлитись,
Ти їх, вітре, обережно донеси.

...А на вистелах асфальту
Замасковані під вату
Тополині ненароджені ліси...