«Осіннє...» Максим Лебідь

Читати онлайн вірш Максима Лебідя «Осіннє...»

A- A+ A A1 A2 A3

На обрії – дзвіниця,
Мов хтось дулю скрутив небу, —
І небо злиться,
Плаче: – Не треба!

В хаті вогке віконце —
На дворі багнюка, свині…
(І вірші?.. сон це?!)
…та крик гусиний.

На зжовклу толоку
Тягнуться гуси з двору —
І так щороку
В осінню пору.

Скрізь по вулицях ріки,
Місто – велика калюжа,
Душею нездужа,
Весна – їй ліки.