«Потомок Довбушів» Гнат Хоткевич

Читати онлайн оповідання Гната Хоткевича «Потомок Довбушів»

A- A+ A A1 A2 A3

Та з тим і пішов. Нічим я не міг його вдержати. А я зостався ні в сих ні в тих, не розуміючи, який зв'язок межи моєю п'єсою й тим, що на Гуцульщині лісів стало мало, а паничів (поліції) багато.

Та вже потім мені розказали.

Гєлета думав, що я збираю розбійничу банду і мені не стає тільки провідника, Довбуша. І от він там, у себе на Бережниці, довго думав, коли почув мою пропозицію; нарешті рішив піти, й ото прийшов. Всі оті репетиції, репліки — все те вважав маскуванням дійсної цілі (не можна ж справді серед села збирати одкрито розбійничу шайку). Але коли порадився із старшими людьми, вони йому сказали, що часи тепер не ті, ліси повирубувані, ховатись ніде, що село повне жандармів, — взагалі діло небезпечне. А що я й мої хлопці то люди молоді, не розуміють, над якою пропастю танцюють, — ну й нехай собі.

Гєлета те все зважив — і зрікся.

Це було на початку XX століття в 1911 році в селі Красноїля.

Примітки

55

Криворівнянський пан (пол.).

56

Землеміри.

57

У тюрмі.

58

Справді.

59

Фотографія.

60

Ззаду.

61

Діжка (від "полібечок").

62

Очевидно, требник (церковна книжечка).

63

Пробую.

64

Достеменно, точно.

65

Виставив подвійну варту.