«Фрагменти минулого» Кость Котко

Читати онлайн вірш Костя Котка «Фрагменти минулого»

A- A+ A A1 A2 A3

І

Їх розстріляно на розі
Двох холодних, сніжних вулиць.
Сльоз не було, тільки кров.
Місяць – вибіг… в хмари знов.
Поранковий вітер віяв,
Обгортав сторожким жалем.
Всі лежали горілиць.
Не ридали кам’яниці.
Подивились хмуро вікна.
Тихо-тихо-тихо…

2

Світяться, світяться
Радісні блискавки далеких вибухів —
Зорі незбагненні нового життя…
Заховане раніш в душі глибоко
Свавільною хвилею котиться
Радісного визволення почуття.
Світіться ж, блискавки!
Вибухи, гримайте!
Загойте серце, розідране болем…
Розтрощіть тюрму із залізними дверима,
Ґрати осяйте погрозою-виблиском Волі!