«Чую твій стогін вночі...» Кость Котко

Читати онлайн вірш Костя Котка «Чую твій стогін вночі...»

A- A+ A A1 A2 A3

Чую твій стогін вночі,
Чую. Не прийду.
Вже не погляну коханно-сумними очима.
Не спокутую кривди.
Не прийду. Не прийду.
Я розумію
Закуток кожний того стогнання.
Чую і знаю —
Все —

Чуже і далеке – рідне й близьке…
Чую: вбирається в душу уїдливим змієм.
Кожний той згук —
Чую – зриває мій спокій,
Сльозами здобутий – ніччю безокою.
Нащо ці муки? Їх не здоліти,
Адже ж, не прийду!
Ніколи!
Не прийду?