«А що в портфелі?» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «А що в портфелі?»

A- A+ A A1 A2 A3

1

Що таке надворі сталось?
Що за крики? Що за галас?
— Бий! Дава-ай!
— Гати, мазило!
— Ти куди?!
— Суддю — на мило!..

Зрозуміло: там — футбол,
і комусь забили гол...
Два портфелі, як і слід,
штанги замінили.
На воротах — мій сусід,
воротар умілий.

Знов — прохід!
Ось-ось заб'є!
Штанга!
Ех, невдало...
І з портфеля все як єсть
геть повипадало!

Нумо, глянемо,
що в ньому,
поки йде завзята гра,
бо ж портфель,
усім відомо,—
є обличчям школяра!..

2

Ось — книжки. Та що це з ними?!
Чом вони у плямах синіх,
пошматовані, брудні?
Страшно глянути на них!

Подивіться на сторінку —
не сторінка,
а "картинка",
помальована така!

А обкладинки —
ну й горе! —
ніби побували вчора
в людожерових руках!

Ще й написано,
послухай:
"хто зачепить —
дам у вухо
!"

Тільки підпису —
нема...
Ні, ось нижче:
, Кучма!.."

З

Ось якийсь папір в лінійку,
а на нім — товстенна двійка.
Що ж воно? Пробачить прошу!
Виявляється, це — зошит.

Але дивний він такий,
мов іде у ньому бій!..
Буква з буквою зчепились —
аж гуде навкруг земля :

і штовхаються щосили,
і вилазять на поля!
В — волає, Г — горлає,
Л — на дві ноги кульгає,

О — як бублик, П — як пилка!..
Що не слово — то помилка,
а буває — навіть дві!..
Аж гуде у голові...

Ось, наприклад, прочитайте:
"мошеністом робеть тато..."
Ні! Читать не варто більше!
Адже далі — буде гірше...

4

Ось — щоденник.
Що за диво?
Та невже —
Кучми Юрка?!.

І впізнати неможливо —
чистота у нім така.
Розгортаємо сторінку.
Гляньте: чиста, мов сльоза.

Де поділися оцінки?
Їх, напевне, кіт злизав...
Ну, звичайно! Придивіться:
онде слід від одиниці,

нижче —двійку стерто вправно...
Ну, нарешті, я узнав,
чом і чистим, і охайним
у Кучми щоденник став!..

5

Ось — дрібніші речі далі:
ручка й гумка у пеналі,
два обдертих олівці
та чотири камінці.

А навіщо камінці?
Щоб ганяти горобців
чи жбурляти нишком-тишком
у якусь бездомну кішку.

Ну а це...Невже — шкарпетка?!
Так, звичайно, це вона!
А чому вона в портфелі —
те Юрко і сам не зна...

6

Ось який портфель
Незвичний у знайомого мого.
Отаке його обличчя —
і не бачити б його!

Що ж, гадаю, всім вам ясно,
інших слів тепер нема:
нечепура та ледащо —
ось він хто, Юрко Кучма!