«Збори» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Збори»

A- A+ A A1 A2 A3

На тему "Я і ввічливість"
ідуть у класі збори.
На тему, дуже звичну нам,
Вікторія говорить.

— Почну з Вітька, бо він себе
поводить некультурно,
він хоч і виріс до небес,
а розум —наче в курки!

— Сама ти курка! —звивсь Вітько.—
Ще побазікай трохи,
так я тебе через вікно
геть викину за ноги!

— Диви, який!— Лінтюх!— Тюхтій! —
наскочили дівчата.—
Женіть його під три чорти!
Він може все зірвати!

А хлопці що? Та хлопці — враз:
— Гей, ви, сороки, цитьте!..
І от уже вирує клас:
не збори — справжній диспут,

— Ти, бевзь! — Не лізь, бо в лоба дам!
— Мовчи, дурний гіпопотам!— А ти —
зелений крокодил!— А ти — старий
пузатий віл!— А ти — жираф! — А ти!.. А ти!..

Отак з усіх кутків летить —
аж чути в коридорі!..
На тему "Я і ввічливість"
ідуть у класі збори.