«Добрий мак» Анатолій Костецький

Ну й мак же красивий
зацвів серед поля!
Такий, що повз нього
не пройдеш ніколи.

Мурахи спинялись,
і коники клякли
од тої краси
незвичайного маку.

І навіть завжди
заклопотані бджоли
літали повільно
над маком по колу.

А макові — що?
Ну вродився такий.
Красою пишатись йому —
не з руки.

Та й він не пишався,
а всім усміхався
і з кожним привітно
і чемно вітався.

І кожний лиш кращого
макові зичив,
і всім веселіше
ставало утричі!

І все, що літало,—
за мить заспівало!
І все, що стрибало
й повзло,—заспівало!

Бо знали чудово,
що добрій красі
не заздрять, а тільки
радіють усі.