«Чемний герой» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Чемний герой»

A- A+ A A1 A2 A3

Вітько-третьокласник
крокує додому
героєм таким,
що й не снилось нікому.

Аж раптом
Вітькові назустріч —першак.
Всміхнувся Вітько
і промовив:— Так-так! —

І, випнувши груди,
підходить до нього:
— Гей, ти! Треба старшим
давати дорогу! —

І хлопця малого
портфелем як лясне!
Аж всівся на землю
малий першокласник...

Вітько реготнув:
— Так і треба, щоб знав! —
І далі по вулиці
покрокував.

Іде і пишається
подвигом власним.
Аж раптом назустріч
йому —семикласник!

Від жаху герой,
мов листок, затремтів —
і в перше ж парадне
стрілою влетів.

Тремтять його руки,
тремтять його ноги...
Чого ти злякався? —
питаю у нього.

Та просто я чемний,—
Вітько відказав,—
тож старшому хлопцю
дорогу і дав...