«Бабусині казки» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Бабусині казки»

A- A+ A A1 A2 A3

За голубими вітряками,
де скачуть коники баскі,
десь у траві, під лопухами,
живуть бабусині казки.

Вони стрічають ранки з птаством,
дощем напоюють садки,
а вечорами ходять пасти
по небу синьому зірки.

І гарно їм у світі жити
у теплій тиші запашній,
бо їхній дід —вусате жито —
для них нашіптує пісні,

а їхня мама —біла хмара —
охороня від спеки їх,
сестрички — квіти різнобарвні —
дарують їм веселий сміх.

А ніч коли злітає з неба
і заглядає до вікна —
тоді казки спішать до тебе
і світяться до ранку в снах...