«Бабусі» Анатолій Костецький

Читати онлайн вірш Анатолія Костецького «Бабусі»

A- A+ A A1 A2 A3

Дай, бабусю, поцілую
сивину твого волосся,
теплим диханням зігрію
снігом вибілені коси.

Може, і на них розтане
лоскотливий іній срібний,
мов химерні візерунки
на замерзлій з ночі шибі...