«Харків» Павло Коломієць

Читати онлайн вірш Павла Коломійця «Харків»

A- A+ A A1 A2 A3

Розкинулося місто між горбами.
Пливе аулом ген аж ген, до небосхилу, —
там металеві дамби й бомби
багряно покололи обрій.

Розкинулося місто: табор:
де гноми перетворюються на титанів.
Де землю взято в металеві дуги,
в залізний крик.