«Ніч на Адрії» Петро Карманський

Читати онлайн вірш Петра Карманського «Ніч на Адрії»

A- A+ A A1 A2 A3

Ніч. На стоках небозводу
Мерехтять сріблисті зорі,
Чорні пасма скиб на морі
Крає вістря пароходу

Й білить пухом шумовини.
У каюті хтось співає
Монотонну скорбну думу,
З темноти і стогнів шуму

Тиха туга виринає,—
Як вода, пливуть години.
Тихо. Зорі потопають
В океані хмар і ночі,

Понад хвилі грім грохоче,
По каютах скрізь дрімають —
Серце, цить! Засни, дитино!

Парохід Салона 22.IV.1908