«Приїзди, скоріше, друже...» Іван Дорожній

Читати онлайн вірш Івана Дорожнього «Приїзди, скоріше, друже...»

A- A+ A A1 A2 A3

Приїзди, скоріше, друже…
Я нездужаю, тяжко нездужаю.
В голові – московські вулиці,
Скандально переплутались.

І як не ходжу бульваром,
не цілуюсь у жмурках з черешнею…
А падаю… Все падаю
на брукову неприємність.

А ві сні плачу за Вагнером,
жаль такого лебедя…
Слізно…Душе моя,
ну, як за нелюбим.