«Знай, люби, бережи» Анатолій Давидов

Читати онлайн твір Анатолія Давидова «Знай, люби, бережи»

A- A+ A A1 A2 A3

Є рослини, які ростуть тільки у певних місцях. Гх називають ендеміки. Приміром, еремур кримський. Цей красивий багаторічник з родини лілійних зустрічається в кам'янистих місцях і на скелях Гурзуфської та Демерджі яйл. Еремур кримський — рідкісний ендемік Криму. Або армерія покутська — багаторічна рослина з високим безлистяним стеблом і ліловими або рожевими квітками. її бачили колись лише в урочищі Топильче Верховинського району Івано-Франківської області. Армерія покутська — рідкісний вузький ендемік Українських Карпат. З 1937 року ще нікому не вдавалося знайти цю рослину, і все ж ботаніки не викреслюють її з списку живих рослин. Можливо, росте вона десь у недоступних місцях урочища, треба тільки ретельніше пошукати... Комісія Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів по рідкісних і зникаючих видах встановила для рослин, що заносяться до "Червоної книги" п'ять категорій:

0 — напевно зниклі: види, які не зустрічаються в природі впродовж ряду років, та, можливо, вціліли в окремих недоступних місцях або збереглися в культурі;

1 — ті, що знаходяться під загрозою: види, які зазнають безпосередньої небезпеки вимирання; дальше їх існування неможливе без здійснення спеціальних заходів охорони;

2 — рідкісні: види, яким прямо не загрожує зникнення, але зустрічаються вони в такій невеликій кількості або на таких обмежених площею і спеціалізованих місцях, що можуть швидко зникнути;

3 — ті, що скорочуються: види, чисельність яких зменшується, а ареал звужується впродовж певного часу або через природні причини, або через втручання людини, або через те й інше;

4 — невизначені: види, які, можливо, знаходяться під загрозою зникнення, та нестача відомостей не дає можливості дати достовірну оцінку їх сучасного стану. Внесення рослин до "Червоної книги природної флори" це своєрідний діагноз "хворому" виду, після чого необхідно братися за його "лікування".

Які ж шляхи охорони рідкісних і зникаючих рослин? Автори книги "Рідкісні та зникаючі види флори СРСР, які потребують охорони" (2-ге доповнене видання під редакцією академіка А. Л. Тахтаджяна) рекомендують такі заходи.

Повна охорона виду: збереження його в умовах заповідників і заказників, заборона заготівлі і продажу, інші заходи, що гарантують недоторканість і збереження виду рослин.

Створення постійних або тимчасових заказників для збереження і поновлення чисельності популяцій виду, що зникає, в його природних місцепроживаннях. Обмеження збору харчових, лікарських і сировинних рослин та введення ліцензій на їх заготовку. Заборона збору рідкісних дикорослих рослин приватними особами і продаж їх поза державною торговельною мережею.

Організація регулярного контролю з боку кваліфікованих ботаніків за станом локальних популяцій рідкісних і тих, що зникають, рослин для оцінки їх стану і вжиття, в разі необхідності, відповідних охоронних заходів. Йдеться про організацію спеціальної "служби стеження" за складом флори і рослинності, що неможливо без залучення широких кіл громадськості. Робота ботаніків-професіоналів повинна поєднуватись з активною діяльністю добровольців.

Введення рідкісних рослин у культуру в ботанічних садах з метою збереження їх генофонду і поновлення запасів, в ряді випадків з послідуючою репатріацією (поверненням) в природні місця проживання і на рекультивовані площі. Найкраще зберігається природна рослинність в заповідниках, де не порушується біоценоз — історично складена сукупність рослин і тварин. В таких природних співтовариствах створюються найкращі умови для підтримання стабільного складу і чисельності популяцій окремих видів, а також встановлюються саморегулюючі стійкі рівноважні відношення. Склад біоценозів визначається тривалим багатовіковим відбором і пристосуванням видів до оточуючого середовища.

Водночас питання охорони рідкісних і тих, що зникають, видів не може вирішуватися повсюдно шляхом створення заповідників. Адже окремі види надто розсіяні, деякі в них займають незначні площі або ростуть в незручних для заповідників районах. Охорона таких видів провадитиметься в державних заказниках, заповідних урочищах, пам'ятниках природи, заповідних ділянках, в парках тощо.

Широкі перспективи закладені також в організації національних парків, де вдало поєднується охорона природи з масовим туризмом.

А що робити тоді, коли місце проживання виду різко погіршується, і це може призвести до його зникнення? У таких випадках слід посилити інтродукцію, тобто перенесення окремих видів у місцевості, де вони раніше не жили, та їх вивчення у ботанічних садах. Відомий радянський вчений в галузі інтродукції рослин, декоративного садівництва і охорони рослинного світу доктор біологічних наук П. І. Лапін вважає, що культивація рідкісних рослин має значення не лише як захід, що гарантує їх збереження як останніх, музейних представників зникаючих видів, але може служити і дійовим способом подальшого відновлення їхніх природних популяцій, якщо місця, де росли ці види, не зазнали необоротних змін. Вирощені в ботанічних садах рослини можуть бути використані для їхньої реінтродукції в природні умови... Немовби в "камері схову" вже зараз знаходяться в колекціях ботанічних садів чимало рідкісних і зникаючих видів. Так, у Головному ботанічному саду АН СРСР успішно інтродуковані цінні види флори Карпат, Криму, Кавказу, Середньої Азії, Сибіру і Далекого Сходу: женьшень, жимолость Толмачова, уссурійська смородина, пекемська цибуля, рябчик Едуарда, великоплідник щитоподібний, тюльпани Кауфмана і Грейга, маралячий корінь, ряст благородний, пізньоцвіт розкішний, види пролісків, лілій, півоній тощо.

Вже є певний досвід успішного збереження ботанічними садами рідкісних видів рослин. За даними П. І. Лапі-на, дуже красива ендемічна реліктова рослина недзведскія семиріченська, що росла лише в Чу-Ілійських горах Казахстану, успішно інтродукована і рекомендована в культуру як декоративний вид Ташкентським ботанічним садом. Рябчик Родде — рослина з красивими квітами — практично зникла на своїй батьківщині в Копетдазі, але збереглася в ботанічних садах. Звідси вона розпочинає свій шлях в культуру. Широко розповсюджується в посадках і представник найдревнішої флори — деревинна рослина гінкго дволопатевий, також вирощена у ботанічних садах. Дуже рідкісна рослина — метасеквойя гліп-тостробоідес — довгий час була відома тільки за викопними рештками. У 1941 році ботаніки знайшли її живою у невеликій кількості у горах Китаю. Як виявилося, лише тут вона і росла. Тепер з допомогою ботанічних садів її поширюють по всьому світу. Після війни мета-секвойю гліптостробоідес інтродукували Нікітський і Батумський ботанічні сади в такій кількості, що вона досить широко використовується при озелененні південних курортів.

Рідкісні рослини, що культивуються в ботанічних садах, перенесені в інші сприятливі для них місця, утворюють новий, штучний ареал. Сосна ельдерська, приміром, росла колись лише на невеликій площі в гірських лісах Східного Закавказзя на висоті близько 500 метрів над рівнем моря. Дерево це красиве та ще й засухостійке. Отож і вирішили використати сосну ельдерську при залісненні сухих гірських схилів на півдні нашої країни. Ботанічні сади півдня СРСР з успіхом культивують її і інтродукують для створення культурних лісів на голих схилах Азербайджану, Східної Грузії, Вірменії, Криму. Потрапила вона й до країн Близького Сходу. Так само з'явився у південній смузі СРСР та в усіх країнах Європи грецький горіх, що ріс раніше лише на схилах Ферганського, Чаткальського і Гіссарського хребтів у Середній Азії. Великі справи може творити людина. Дрібними видаються сьогодні "сім чудес світу" (навіть разом узяті!) у порівнянні з успіхами нашої цивілізації в освоєнні космосу чи використанні ядерної енергії. І, безумовно, людство може і повинно зробити все, щоб зберегти природу. Земля людей немислима без тваринного і рослинного світу, адже в біологічному аспекті людина — також "деталь" екологічної системи... "Червона книга" — складова частина великої боротьби людей за чистоту оточуючого середовища, збереження флори і фауни, як неоціненних скарбів, національного багатства народів. Боротьба за чисте повітря, за рослинний світ, без якого не існувало б життя на планеті, така ж актуальна, як піклування людей про збереження миру, відвернення руйнівних воєн. Рослини безмовні, та щораз голосніше лунає над Землею голос вчених, політичних і громадських діячів на їх захист.

Відомий український радянський ботанік В. І. Чопик в унікальній книзі-довіднику "Рідкісні і зникаючі рослини України" взяв за епіграф слова письменника-енімаліста Джеральда Даррела: "Пам'ятайте, що у рослин і тварин немає депутатів, їм .нікому писати і скаржитись, за них нікому заступитись, крім нас, людей, які разом з ними заселяють цю планету". Хіба не так?

 

ЯК ПОБУДОВАНА КНИГА "ЗНАЙ, ЛЮБИ, БЕРЕЖИ"

(Продовження на наступній сторінці)