«За сірим тлом холодного вікна...» Нестор Чир

Читати онлайн вірш Нестора Чира «За сірим тлом холодного вікна...»

A- A+ A A1 A2 A3

За сірим тлом холодного вікна
Лежить дорога, що веде до тебе.
Моя любове і моя потребо,
Наповни душу силою вина!

Нехай гойднеться гілкою ще раз,
Злетить у вись за жайвором тріпотним,
Нап'ється гідно синеви достоту
Й очиститься від болю та образ.

Забуде голос сумномовних слів
І змиє сіль, що рани нам ятрила.
Напевно, в тих, хто розгортав вітрила,
Свавільний дух ніколи не малів.

Відкинемо тоді печалі злі,
Підем, обнявшись, синьооким небом...
Моя любове і моя потребо,
Не полишай мене на цій землі.