«Карпатські вечори» Нестор Чир

Читати онлайн вірш Нестора Чира «Карпатські вечори»

A- A+ A A1 A2 A3

Розкошують вечори в Карпатах
В літню пору, мов дівочий гріх:
Бродять в зворах тіні волохаті,
Потайки лякаючи усіх;

Туманцем вкриваються вершини,
Тихо сплять між зорями вітри,
А довкіль густим аквамарином
Стеляться вечірні кольори;

Йдуть чугайстри хмари розганяти
Серед див казкових і принад,
Піп-Іван глядить на всі Карпати,
Ловлячи в долоні зорепад;

Плай туркоче, наче пізній голуб,
Звізди золотять небесну вись,
На крязі круті і гостроголі
Обрій сперся й в далеч задививсь;

Вікова Говерла, як на свято,
До Творця звертається: прости,
Хочу знати, щоб запам'ятати,
Де Твої неміряні світи;

Від кошар, де стомлені отари
Сплять, лунає: гей, о-гей, ватруй!
...Несіть кінця тим дивинам і чарам,
Тільки серце голос їх почуй.

Я люблю ці вечори цілющі,
Що нудьги не знають й голосінь,
Як усю Вкраїну, нині сущу,
Як тебе, кохана, в цій красі.