Психологический портрет украинского учителя

На грани истощения - сегодня 39% учителей работают с настроением, которое они называют «негативным»

Психологический портрет украинского учителя

На межі виснаження — сьогодні 39% українських учителів працюють з настроєм, який вони називають «негативним». А це значить, що майже кожен другий учитель не отримує задоволення від своєї роботи. Проєкт Прошколу провів опитування 550 педагогів з різних шкіл, аби дізнатися про психологічний стан педагогів та виявити проблеми, які впливають і на самих викладачів, і на дітей, і на процес освіти загалом.

Брак мотивації — одна з ключових проблем школи

Під час опитування, вчителям запропонували описати свій стан за останні 30 днів. При чому, обирати можна було з кількох варіантів. Як виявилося, 53% педагогів працюють з відчуттям постійної втоми, а 39% взагалі на межі виснаження.

Ми спитали освітян, чи бувають у них випадки панічних атак — і на жаль, 17% підтвердили, що таке з ними траплялося. Проте не все так печально, адже 19% вчителів відмітили, що відчувають ентузіазм та натхнення, у той час, як лише 6% — апатію.

Ці дані аж ніяк не говорять, що українські вчителі страждають від своєї роботи, але цифри свідчать, що варто знайти метод мотивації та підтримки викладачів та школи. Адже платнею в 4600 гривень навряд чи можна надихнути на роботу, яка вимагає максимальної віддачі як емоційної, так і інтелектуальної.

«Сьогодні школа для молодого вчителя, це як дуже особливе хобі. Коли ти викладаєшся, але мало що з цього маєш, окрім задоволення від спілкування з дітьми. Доводиться працювати ще після роботи, аби якось утримувати сім’ю та мати, чим платити за квартиру», — Олег, учитель англійської мови в одній зі столичних шкіл.

Кожен четвертий учитель отримував погрози

На психологічний стан учителів впливають і умови праці, адже досі в деяких школах немає ані туалетів у приміщеннях, ані належного опалення. А про технічне та матеріальне забезпечення класів більшість лише мріють та продовжують купувати мікроскопи чи набори для фізики й хімії за власний кошт. Звісно, реформа НУШ поступово набирає обертів, але, як і будь-які зміни, вона лише розганяє свої хвилі і докочуються вони далеко не до всіх навчальних закладів.

Інша причина в тому, що вчителі досі мають більше обов’язків, аніж здатні взяти на себе. Педагоги мусять брати участь у вихованні дітей, соціалізації, розвивати їх емоційний інтелект, розв’язувати конфлікти та часто — підтримувати та мотивувати дітлахів, яких називають «складними». Як виявилося 49% викладачів щодня контактують із важкими дітьми — тими, які постійно провокують, порушують дисципліну, булять інших (а не рідко й самого вчителя), відмовляються вчитися — і це теж частина роботи. Але про те, як її виконувати без тиску та насилля, на жаль, знають далеко не всі. І не тому, що не хочуть, а тому — що цього необхідно вчитися у спеціалістів. А школа, як правло, не має коштів. Тому легко просто сказати, що «Якісь проблеми? Це ваша робота, ви маєте тримати дисципліну в класі».

«Ти мені нічого не зробиш» — цю фразу 17% учителів чують щонайменше раз на тиждень. Це можуть говорити і учні, і їх мами й тата. Як показало анонімне опитування, 22% учителів отримували погрози від батьків. І найчастіше, школа теж лишає педагогів із такими випадками сам на сам.

«Тато учениці просто кричав на мене посеред коридору, принижував, матюкався і це тривало майже всю перерву, доки нарешті один з колег не викликав нашого охоронця. Уявіть, дорослий чоловік бажав смерті мені та моїм дітям і все це чули учні», — Тетяна, учителька біології та класний керівник однієї із районних шкіл

На жаль, як виявилося майже 94% учителів жодного разу не відвідували психолога, навіть шкільного. І це при тому, що 40% не знають, як стабілізувати свій емоційний стан. А валеріана – досі найпопулярніший препарат, який приймають педагоги.

Як школа може мотивувати вчителів?

Який же вихід із ситуації, якщо психологічний портрет учителя — це втомлена, роздратована людина, яка не має сили контролювати свої емоції та повинна щодня шукати джерело натхнення, не зважаючи на образи, докори та стоси зайвої роботи?

  • По-перше, школа має піклуватися про стан психологічного здоров’я своїх учителів і не чекати, доки вони дійдуть межі виснаження. Для цього варто виділяти кошти на психолога і запровадити до Статуту щомісячні години для кожного педагога.
  • По-друге, варто організовувати тренінги для вчителів із різних галузей – медіації та конфліктології, підліткової психології, статевого дозрівання та сексуальної освіти, неагресивної комунікації, наприклад. Аби дати вчителям практичні навички, які полегшать їх щоденну роботу.
  • По-третє, влаштовувати спільні зустрічі з батьками, директором, учителем, психологом, аби не полишати викладачів наодинці зі складними конфліктами.

Це мінімум, який під силу реалізувати українським школам, без втручання держави. І звісно, поважати та берегти вчителя, адже їх втома, у першу чергу, впливає на якість освіти наших дітей. І якщо раптом у вас виникають будь-які питання про роботу вчителя — пишіть у безкоштовну консультації вчителів Прошколу.

Юлія Бровінська, лідерка проєкту Прошколу, директорка Фонду Максима Степанова.

Освіта.ua
13.02.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Елена
Все, что перечислено-это хорошо, но когда ты очень устаешь, есть только одно желание-выйти быстрее из школы, а не сидеть еще и на дополнительных тренингах. Лучше погулять на природе, или заняться любимым делом, т.е. полностью перезагрузить свой мозг.Учитель и так перезагружен всевозможными семинарами и мероприятиями.
Руслан
Мені шкода своїх колег з минулого. І мені шкода тих дітей, що хочуть вчитися, а однокласники не дають, бо вчителі не на своєму місці.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!