Osvita.ua Среднее образование Учителей хотят сделать крепостными, - Георгий Труханов
Учителей хотят сделать крепостными, - Георгий Труханов

Глава Профсоюза работников образования о реализации требований педагогов и диалоге с властью

Учителей хотят сделать крепостными, - Георгий Труханов

Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов в інтерв'ю Главкому розповідає про своє бачення механізмів реалізації вимог освітян та діалогу з владою щодо захисту гарантій і прав педагогічних працівників країни.

До освітян 29 жовтня під час акції вийшли заступники міністра освіти і науки України Любомира Мандзій та Єгор Стадний. До чого вдалося домовитися?

Результати зустрічі можуть бути тоді, коли буде прийнятий належний бюджет і там будуть передбачені відповідні кошти для освітян. Верховна Рада з Кабміном мають переглянути той перший варіант і виділити на 2020 рік кошти, які б дали змогу таки виконати закон про освіту.

Навіть Міністерство оборони ніколи не отримувало потрібне з держбюджету. Скільки ж хочуть освітяни і де гарантія, що парламентарі задовольнять ваші вимоги?

Я так розумію, що за важливістю у нас ідуть армія, освіта, медицина, культура, а вже потім держустанови і все інше, промисловість. Все це потребує 100% фінансування. У нас колись була норма в законі не менше 10% (на освіту). Всі казали, що це багато. Ми колись виходили на 7,2%, давайте не менше 7%, казали. Записали тоді, що не менше 7% має бути.

Та на 2020 рік в проєкті дають 5,6%. У цьому році у нас 6,4%. Якщо так, то говорити про те, що буде зростання заробітної плати вчителя і відбуватимуться якісь там реформи оплати праці, як запропонували в «Голосі», не доводиться. Це просто діаметрально протилежні речі. Тож якщо у цьому році було 6,4%, то чому в наступному 5,6%? Чому знижується цей відсоток? Хоча б на рівні цього року, тобто 6,4% нас влаштувало би.

У нас зараз «пролітає» постанова Кабміну, яку ще підписав Володимир Гройсман, де закладено підвищення заробітної плати. То вона просто не реалізується і не відомо, чи буде реалізовуватися.

На своїй сторінці у Facebook ви написали, що Святослав Вакарчук і голова профільного комітету парламенту Сергій Бабак підтвердили важливість попередніх консультацій з освітянами щодо ухвалення рішень з питань оплати праці. Що це означає?

У нас попередньо була зустріч з (міністеркою освіти) Ганною Новосад. Щодо всього, що стосується соціально-економічної сфери, зарплат, трудових відносин, ми проводитимемо консультації. Цього вимагає закон про профспілки, у нас є галузева угода, є зобов’язання міністерства. У цьому плані ми будемо працювати.

Попри усі ці консультації, ви таки вийшли на протести. Виходить, вас не почули?

Розумієте, наш осередок у Києві вирішив вийти на протест, не чекаючи результатів опрацьованого остаточного варіанту закону про освіту. Зараз працює робоча група у Верховній Раді при профільному комітеті за участю наших представників. Це якраз той майданчик, де ми озвучуємо свої аргументи, а вони – свої.

Якраз на під час засідання такої робочої групи розв’язалося питання, яке вніс «Голос» стосовно 40-годинного робочого тижня, щодо надбавок тощо. Так от, ми також проконсультувалися з «Голосом» і досягли домовленості, що не можна так різко, не аналізуючи, просто взяти і ввести такі норми як от ці 40 годин і зняти надбавки.

Розумієте, в усьому світі існують доплати і надбавки. Інша справа - їхня кількість. Про це можна говорити – час іде і все міняється. Можна робити не доплату і надбавку, а включити в посадовий оклад, це ще краще, бо буде гарантованим.

До представників робочої групи від профспілки дослухаються?

Немає в робочій групі паритету. Є два профспілковці і 40 інших представників, директори різні, представники міністерства, міської адміністрації тощо. Тобто ми не можемо говорити, що на паритетних засадах працюємо.

Міністрерка Ганна Новосад теж публічно заявила, що вона не підтримує ідею запровадження 40-годинного робочого тижня. То, може, і конфлікту з владою немає, якщо членкиня уряду вас підтримала?

Ні, питання це поки що є у законопроєкті, який готується. Ця норма внесена депутатами, і вона не вилучена. Я розумію, що це ще не є законодавчим документом, але це є проєкт документа. Коли воно буде вже проголосоване, то буде пізно вже його якимось чином виправляти. Тому наші колеги з київського осередку профспілки вирішили діяти на випередження.

Ви підтримуєте такі дії?

Після будь-якої акції треба сідати за стіл переговорів і наводити аргументи. Акція ж не може тривати вічно. 29 жовтня вона була півдня, а потім наші представники пішли в комітети і працювали в робочій групі. І далі працюватимуть. Це перманентні процеси.

Я, наприклад, не прихильник того, щоби використовувати людей і збурювати їх, виводити на вулицю. Це не шлях вирішення проблем. Треба навпаки, згуртовуватися і дивитися, як зробити краще для освітян, дітей і батьків.

Днів 20 тому профспілка публічно критикувала депутатів фракції «Голос». А зараз ви, судячи із заяв, вже по один бік барикад. Що так радикально змінилося за останні два тижні?

У нас різні підходи і дискусія має місце… Я завжди наполягав на тому, що ми поза політикою. Ми не повинні лізти в політичні дебати. Але якщо «Голос» пропонує якісь свої нововведення, вони повинні аргументувати, чому це так і що це дасть вчителю.

Серед вимог профспілки – не скасовувати надбавку за перевірку зошитів. Але Інна Совсун із «Голосу» нещодавно казала про те, що вчителі мають більше заробляти за рахунок кваліфікації, а не перевірки зошитів. То депутати вас не чують чи профспілка не чує аргументів парламентарів?

Те, що хтось там щось говорить, це не ще нічого не значить. Все одно згідно з програмою і функціональними обов’язками, учні мають писати твори, і хтось ці твори і диктанти має перевіряти. Це теж вид роботи. А кожен вид роботи має бути оплачений.

Якщо, наприклад, вчитель фізики не перевіряє зошити, а там лаборанти є, то ця посада вводиться у них як додаткова. Це ж теж гроші на зарплату для лаборанта. Якщо завідуючий майстернею, то йому доплата за це іде, адже є техніка безпеки. То міняйте програму і скажіть, що в програмі не передбачений цей вид роботи, і тоді цей вид роботи не оплачують.

Мова ж не тільки про українську практику. Я спілкуюся з колегами: та ж Франція, Фінляндія, на яку всі рівняються, мають узагалі великий перелік доплат і надбавок.

Я є членом європейського комітету профспілок. В Європі надбавки є, але там основа (заробітку учителя) - це базовий посадовий оклад. Ми теж хочемо, щоб базовий посадовий оклад був високим.

От знаєте, звідки у нас взялася надбавка за престижність? Пояснюю: коли зарплату вчителя прирівняли до середньої по промисловості, маю на увазі посадовий оклад. Але цю норму статті 57 Закону про освіту жодного разу не виконували. Потім її відмінили, ввели тарифну сітку і вийшло, що у вчителя зарплатня була дуже низькою, далекою до середньої по промисловості. Після цього ввели 20% доплати за престижність.

Чи не здається вам, що доплата за «перевірку зошитів» - дійсно, позавчорашній день, а підвищувати слід зарплати за зростання кваліфікації?

За кордоном, наприклад, у Франції, це звучить так: за виконання додаткових функцій або за кураторство, а не за класне керівництво. Тобто ми хоч горщиком це все назвемо, суть не зміниться.

Можливо, зараз дуже багато модних словечок, «коуч» і так далі, але ж ми говоримо про суть. Від того, що ми переназвемо вид роботи, суть не зміниться.

У переліку вимог профспілки - збереження надбавок за вчене звання, науковий ступінь. А хіба їх хтось скасовує?

Лунали пропозиції, щоб у школі їх зняти: у школі, у середніх навчальних закладах. Зараз іде обговорення у робочій групі. Парламентський комітет остаточний варіант пропозиції ще не напрацював. Тому ми, як центральний орган, говорили колегам, що ви передчасно виходите на велику акцію протесту. Просто тому, що немає остаточного варіанту документа (законопроєкту). Але колеги вирішили упередити. У нас же демократія, люди захотіли і вийшли. Всі хвилюються за свою подальшу заробітну плату.

Які найголовніші ваші вимоги, від яких точно відступати не будете?

Основна вимога - належне фінансування. Далі таки слід реалізувати статтю закону про оплату праці. А в ній сказано, що оплата праці вчителя має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат. Зараз про це ніхто не говорить.

Наступний важливий пункт – контрактна система. До законопроєкту внесена норма, яка зобов’язує усіх перевести на контракт, на який «накласти» трудовий договір. Тобто таким чином вчителя хочуть трішки закріпачити. А контракти пропонується ввести на рік чи два. А потім директор вправі буде звільнити людину. Так не можна чинити з людьми, коли робота носить постійний характер, а з вчителями хочуть укладати трудовий договір на певний термін.

Аби контракт був з якимись перевагами, що в рамках контракту можна дати підвищений оклад, премію, соціальний пакет, то ми на це б погодились. А коли буде гола ставка, і ці самі доплати і надбавки, і більше нічого, то ти просто втрачаєш впевненість у завтрашньому дні. Це все для того, щоби звільняти пенсіонерів, чи ще з якихось міркувань робиться…

Обсяг навантаження для вчителя на тиждень сьогодні запропоновано на рівні 40 годин. А який обсяг прийнятний для освітян, про що свідчить досвід?

Про 40 годин можуть говорити ті, хто жодного дня не працював у школі. Це мрія кожного директора, щоби вчитель сидів просто прив’язаний в школі. Зарплата оцінюється кількістю уроків. Ставка - це 18 годин. Робота учителя – це ж не тільки проведення уроку, це підготовка до нього, це позакласна робота, виховна робота, проведення зборів тощо. Ніде такої обов’язкової норми в цивілізованих країнах немає, щоби учитель обов’язково сидів у школі.

Кількість годин на ставку варіюється від 14 до 22. У нас якраз оптимальна – 18. Я не кажу, що нам треба цей час зменшити.

Наприклад, у наших сусідів словаків теж було 18, але вони домовились, що їм десь вдвічі збільшили зарплати, і тепер вони мають ставку не 18, а 21 годину. Натомість у нас хочуть не платити і ще й навісити кількість годин, щоби вчитель був кріпаком і сидів у школі.

Якою має бути зарплата учителя?

До 2023 року найменший оклад педагогічного працівника (принаймні, це декларує уряд) має дорівнювати чотирьом прожитковим мінімумам, а з 2023 року трьом мінімальним заробітним платам. Ось це вже щось для вчителя, це вагомі гроші.

Якщо ключові вимоги профспілки влада не виконає, які подальші ваші дії?

Чесно вам скажу, у нас недолугий закон, який не дозволяє вийти на страйк. Для того, щоби вийти на страйк, потрібно мінімум 60 днів, аби пройти всі процедури. Але акції протесту, мітинги – освітяни на це налаштовані.

Що стосується зарплати, то коли її не виплачують, вчителі самі перекривають магістралі.

Знаєте, у нас є ще одна проблема – закриття малокомплектних шкіл у селах. І без ухвалення закону сотня-дві щорічно закриваються. Але якщо буде ухвалена норма про 30, 40 і 50 (мінімальна кількість учнів, яка не дозволятиме закривати школу), то закриються більше 3 тисяч шкіл. Це означає, що 20 тисяч викладачів залишаться без роботи. Вони (центральна влада) школи закривати не буде, їх просто не фінансуватимуть. А місцева влада буде змушена їх закривати. Небезпека ще й в тому, що при наших дорогах, нашій аварійності ми наражатимемо дітей на небезпеку, адже щодня їх буде потрібно перевозити до інших шкіл.

А куди дівати 20 тисяч учителів? Жодної програми їх влаштування в уряду немає.

Є ще один нюанс: таке «скорочення» не загрожує приватним школам. Виходить, державні малокомплектні закриватимуться, натомість приватні відкриватимуться. Тобто іде комерціалізація шкіл, порушення Конституції. Весь світ кричить про те, що не можна робити бізнес на освіті (початковій і середній), а у нас це починають запроваджувати.

Освіта.ua
04.11.2019

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Вихователь
Чому знову тільки вчителі,а про інших освітян коли згадають? Вихователі отримують мізерну заробітню плату,облаштовують групи,ведуть дітей до випуску і їм ніхто нічого не доплачує. Коли вже почують і нас.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!