Osvita.ua Среднее образование Финское образование с Богданом Олександруком
Финское образование с Богданом Олександруком

Все большую популярность приобретают образовательные туры педагогов Украины в Финляндию

Финское образование с Богданом Олександруком

Останнім часом все більшої популярності набувають освітні тури освітян України до Фінляндії. Про фінську систему освіти пишуть та говорять чиновники, педагоги та батьки.

Аби отримати більше інформації про можливість українських педагогів та  познайомитись із фінською системою освіти, ми звернулись до Богдана Олександрука, засновника мережі шкіл ThinkGlobal, яка має досвід організації подібних освітніх турів.

Богдане, про інноваційну школу ThinkGlobal ми вже розповідали читачам нашого видання. Ваш заклад також допомагає українським педагогам дізнатись про фінську систему освіти?

Так. І не тільки про фінську систему освіти. Ми є відкритими до співпраці і допомагаємо всім зацікавленим педагогам у пошуках інноваційних рішень в освіті. Цього року ми ініціювали групову поїздку до Фінляндії для того, щоб адміністратори шкіл та вчителі, як нашої школи, так і інших шкіл, мали змогу отримати власні враження, згуртувались навколо цінностей, які пропонує фінська система освіти.

Минулого року ми вже мали подібну поїздку і рік, присвячений побудові шкіл мережі ThinkGlobal, дозволив по-новому подивитись на досвід фінської освіти та на можливості застосування цього досвіду в Україні. На мій погляд, для України є релевантним близько 30% фінського досвіду і освітнього інструментарію, навряд чи більше.

Що є унікального та корисного, на вашу думку, що можна було б вже сьогодні розпочати впроваджувати у систему освіти України? Які основні тези Ви б зазначили?

По-перше, це рівний доступ усіх до освіти високої якості незалежно від школи та повністю безкоштовна освіта.

Освітня система керується принципом, що діти з будь-якого куточка країни в будь-якій школі отримають однаково високу якість освіти. На практиці це може виражатись, наприклад, в тому, що директори шкіл на бюджетній нараді, яку проводить представник місцевої мерії з усіма директорами шкіл, керуються принципом: «це не діти моєї школи чи вашої, це наші спільні діти, які мають отримати рівні можливості».

Директори обговорюють потреби кожної школи і спільно приймають рішення про спрямування більшого ресурсу тій школі, яка реально потребує більше. Іноді стається так, що директори шкіл почуваються ніяково і вибачаються перед колегами, якщо відбувся несправедливий розподіл бюджету за якимось статтями.

Основну частину фінансування здійснюють місцеві бюджети і лише невелику частину розподіляє міністерство освіти. Середній обсяг щорічного фінансування одного навчального місця складає близько 7 000 євро. Школи намагаються мати власні джерела доходу, наприклад, за рахунок консалтингу чи організації певних благодійних заходів, але обсяг таких надходжень є незначним.

Побудовою і утриманням будівель шкіл займаються приватні організації, а шкільний бюджет передбачає повернення коштів за будівництво і матеріально-технічну базу через орендні платежі і платежі за обслуговування. Наприклад, побудова і обладнання однієї з найбільш сучасних шкіл за обладнанням і облаштуванням простору, яку ми відвідали вартувала близько 35 000 євро на одне навчальне місце.

Для України рівний доступ до однаково високої якості освіти є неможливим, принаймні, наступні 7-10 років точно. Україна і Фінляндія спрямовує на потреби освіти приблизно однакову долю власного ВВП. Разом із тим, в Україні це трохи більше 400 євро на одне навчальне місце на рік. Ця сума навряд чи дозволяє створювати якісну державну освіту, а тим паче створювати фонд сучасної шкільної нерухомості й матеріально-технічної бази.

В якомусь сенсі темпи розвитку української освіти є заручником обраного соціального вектору, коли освіта має бути доступна усім і безкоштовно. На мій погляд, ми не можемо успішно застосувати цей принцип фінської освіти, незважаючи на те, що він привабливо звучить.

Тому я прихильник поширення приватної шкільної освіти в Україні, оскільки вона дозволить родинам з різним рівнем доходу мати різноманітний вибір. А для того, щоб приватна освіта була доступною значно ширшому колу родин, на мій погляд, уряд може допомогти, навіть, не збільшуючи видатків.

Найбільша стаття видатків після оплати праці вчителів є оренда і утримання шкільної будівлі. Надання в довгострокове управаління приватним установам надлишкових і енергонеефективних шкільних будівель істотно зменшить цінник приватної школи і навантаження на державний бюджет. Про те, що багато будівель є надлишковими, свідчить кількість учнів, яка зменшилась із 1991 року з 7 мільйонів до менше, ніж 4 мільйонів у 2018 році.

А надання батькам електронних ваучерів на навчання зменшить цінник приватної школи більше як на 400 євро. І, наостанок, скасування на 5-7 років податків для шкіл дозволить збільшити заробітну плату вчителю, зменшити видатки батьків на освіту і прискорить розвиток шкіл.

Оплата праці вчителя

Зарплата вчителя фінської школи складає приблизно 2 700 євро. Для визначення заробітної плати вчителів не застосовуються категорії і дуже рідко є річні надбавки. Іншими словами, матеріальна складова майже не використовується для стимулювання вчителя. І цю модель складно перенести в Україну, оскільки за ієрархією потреб, яку пропонує Маслоу вчитель в Україні скоріше задовольняє базові потреби, а вчитель Фінляндії скоріше опікується питаннями соціалізації чи самоактуалізації.

Тож диференціація в оплаті вчителя для України є, на мій погляд, доцільною в умовах критичної нестачі ресурсу.

Мовне питання

Типовим для Фінляндії є навчання, доступне одночасно шведською і фінською мовами, які є вживаними одночасно. Вивчення англійської мови починається зазвичай із 4 класу. Учні рідко добре володіють англійською.

Для України за аналогією навряд чи є прийнятним шлях підтримувати навчання одночасно українською і російською мовами. Окрім того, для запуску швидкого зростання економіки дуже важливо експортно-орієнтоване мислення і значна увага англійській мові.

Тому, на мій погляд, час змінювати основну мову навчання в українських школах на англійську. Це відразу відкриває доступ до величезного різноманяття навчальних матеріалів в тому числі безкоштовних, а також це можливість залучати до розвитку досвідчених фахівців та консультантів в сфері освіти.

Не певен, що пошук власного “особливого шляху” і створення власних підручників українською мовою суто для внутрішнього споживача є доцільним шляхом розвитку освітнього змісту для усієї країни. Ліпше створювати підручники англійською і конкурувати з освітнім продуктом з усього світу.

Розумію, що перехід на навчання англійською в українських школах звучить як фантастика, але за 3-5 років років подекуди складних і болісних процесів це є абсолютно можливим і це варте тих складнощів.

Академічна свобода і відповідальність

Для Фінляндії академічна свобода закладу є ключовим аспектом освітньої системи. По-суті, немає ніяких фінських методик, є фінська академічна свобода шкіл. Усі школи різні за способом реалізації освітнього процесу, починаючи від формування курікулуму і розкладу, закінчуючи тривалістю занять і різноманіттям внутрішніх правил. Ви можете зустріти в різних школах навіть для 1-2 класу уроки тривалістю 35, 45, 60 і 75 хвилин і немає жодних суперечок щодо правильності тої чи іншої тривалості занять. Це суто внутрішнє питання школи.

Академічна свобода вчителя є майже абсолютною. Причому свободу вчителя поважає як директор школи, так і батьки. Директор рідко володіє деталями того, як працює вчитель. Власне, як і батьки. Вчитель вільний обирати методики, підручні засоби тощо.

Однак, відверто кажучи, вчитель не так і часто широко використовує академічну свободу для створення власних розробок, а зазвичай використовує один із типових навчальних матеріалів.

Директор однієї зі шкіл висловив думку, що для того, щоб працювати з дітьми потрібно бути лідером.

Лідерські якості вчителя дозволяють делегувати йому відповідальність за кінцевий результат навчання.

Саме тому академічна свобода вчителя в Україні буде стикатись зі труднощами практичного впровадження, адже тут для вчителя є більш типовим виконавчий тип мислення, який, на відміну від лідерського, не спонукає брати відповідальність за кінцевий результат. Натомість виконавчий тип мислення передбачає відповідальність за здійснення процесу, дії. Тож збільшення академічної свободи без готовності брати ширшу академічну відповідальність буде призводити до академічного безладу, вибачте за каламбур.

На мій погляд, ключовим елементом переходу до академічної свободи має бути робота з готовністю вчителя брати більш широку відповідальність за результати. Тут важливо не плутати із збільшенням обсягу роботи, адже йдеться про трансформацію типу мислення.

Взаємодія із батьками

З моменту, коли діти переходять із садочка до школи батьки майже перестають бути залучені в питання навчання і розвитку дитини. Типовим для фінської школи є батьківські збори один раз на рік і одна-дві зустрічі із класним керівником і дитиною на рік. Звісно, за потреби може бути додаткова зустріч.

Так, для батьків є онлайн система, щоб дізнатись про академічну і поведінкову успішність дитини. Однак не схоже, що батьки часто користуються системою для контролю над розвитком дитини.

Оскільки багато батьків в Україні мали власний травматичний шкільний досвід, їм складно відпустити ситуацію і делегувати розвиток дитини школі, як це роблять батьки у Фінляндії. Спершу має пройти певний час для того, щоб створилась довіра між батьками і школою.

Навчальна культура і атмосфера

Разом із академічною свободою вчителя учні шкіл мають також значну свободу під час навчання. Учень має право залишити урок або переміщуватись під час уроку. Подекуди уроки досить галасливі. Для вчителя чи батьків з української школи це може видатись за певний безлад. Проте частіше уроки проходять в достатньо спокійній і конструктивній атмосфері, яка не є результатом авторитарного управління з боку вчителя.

Разом зі свободою фінська школа культивує самостійність, відповідальність, повагу і доброзичливість. Абсолютно типовим є те, що до вас в будь-який момент може підійти дитина і “дати п’ять” та привітатись.

Перші 2 класи школа значні зусилля витрачає на розвиток якостей самостійності і відповідального навчання, і це дає свої плоди в наступних класах, адже не витрачається багато часу кожного уроку на налаштування конструктивної робочої атмосфери. Складається враження, що школа в цілому більше приділяє увагу soft skills, аніж hard skills.

Це незвично для української школи, але це досвід, який варто застосовувати.

Навчальний простір

Усі фінські школи мають досить добре продуманий навчальний простір, який враховує навіть дрібні деталі. При проектування простору враховують не лише навчальні потреби але й такі питання, як, наприклад, особливості психології конфліктів. Певні конфігурації простору, які створюють скупчення дітей, статистично частіше призводять до конфліктів. І при проектуванні школи це враховують.

Також значну увагу приділяють освітленню, адже є спектри освітлення, які за словами фінських освітян, значно знижують продуктивність навчання. На мою думку, досвід фінських шкіл у проектуванні навчальних просторів є дуже ґрунтовним і варто відвідувати фінські школи навіть заради отримання досвіду проектування і облаштування простору.

Навчальний зміст

Формуванням шкільного курікулуму займається робоча група найбільш активних вчителів. Разом з тим, не в усіх школах вчителі користуються академічною свободою в повній мірі. Створення власних навчальних матеріалів є скоріше виключенням, ніж правилом. Зазвичай вчитель користується типовими навчальними матеріалами, доступними на ринку типових освітніх матеріалів. Питання, які висвітлюють навчальні матеріали не завжди виглядають актуальними.

На мій погляд, навчальний зміст є ще зоною для розвитку шкільної освіти Фінляндії.

Інформаційно-комунікаційні технології

Практично кожна школа має достатню матеріально-технічну базу, проектори, комп’ютери, а деякі школи навіть інтерактивні панелі в усіх класах. Разом із тим, адміністрація зазначає, що далеко не все обладнання застосовується на практиці, а також, що навчання вчителів питанням роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями є недостатнім, а вчителі досить консервативними. Деякі вчителі можуть жодного разу протягом місяця не увійти до онлайн-системи і це є проблемою.

Шкільний психолог

Зазвичай шкільний психолог не бере участі в зустрічах із батьками. Питання ролі шкільного психолога, за словами одного з очільників школи, лишається відкритим для фінської школи, оскільки тут типово психолог більше фокусується на діагностиці дітей, ніж на пошуку рішень для складних проблем, що не задовольняє адміністрацію.

Інклюзія

Інклюзивність є важливою рисою фінської освіти. Школа намагається інтегрувати дітей зі спеціальними потребами у клас. Звісно, батьки абсолютно нормально сприймають інклюзивність навчання і контакти власних дітей з дітьми, які мають спеціальні потреби. За необхідності формуються додатково спеціальні класи для дітей з особливими потребами. Разом із тим, директор школи вказує на недостатньо ґрунтовне навчання для вчителів у питаннях роботи з інклюзією.

Підбиваючи підсумки, хочу зауважити, що варто свідомо застосовувати досвід інших систем. До кожного інструменту варто ставити запитання: «Для чого ви робите саме це?». Адже не розуміючи контексту і мети, красиві ідеї можуть призвести до негативних наслідків. Українська система освіти знаходиться на початковому етапі трансформації і потребує інших засобів, ніж використовують зрілі системи, у яких актуальними стали інші потреби.

Освіта.ua
07.05.2018

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!