В. Белый: порядочности достигают разными «кнутами»

Автор: Владимир Белый, экс-заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Тепла хвиля поваги до нашого актуального публічного середовища виникає у душі від того, що все більше неформальних лідерів суспільної думки відкрито протидіють пануючій у нас практиці поблажливого ставлення до списування та плагіату, на що офіційна освітня еліта вже не може робити вигляд, що ця проблема є надуманою і не варта їхньої офіційно-посадової реакції.

А був час, коли на мої (десятиліттями поспіль) тексти про неприпустимість учнівського / студентського списування «авторитетні» представники освітянського як вищого державного, так і місцевого херсонського «бомонду» дивилися з мильним усміхом.

Нічого прямо не заперечуючи, але точно не збираючись не те щоб підтримати, а навіть задуматися чи звернути увагу на наслідки цієї ганебної практики не лише в цілому для місії освіти, а хоча б щодо власної «гілки», на якій вони самі сидять.

Чому за кордоном немає поблажливого ставлення педагогів та всього іншого зовнішнього до   освіти світу до спроб учнів / студентів «виїхати» на списуванні?

Вперше здорову академічну порядність як системну характеристику наживо побачив під час контрактної роботи в алжирській системі освіти і відчув тоді себе не «білою вороною».

Що й дало поштовх до відповідних публікацій.

Чому «там» системно й у реаліях не так, як неофіційно у тіні «було / має бути у радянських / пострадянських» ?

До речі, чули про нещодавню заборону книг Джорджа Орвелла у Білорусі?

Тому, що панує суспільна культура, за якої людям соромно показати себе гнилою всередині особою.

Натомість у середовищі, де панівне положення за рахунок методів кругової поруки займає брехня, таке є ніби неофіційним індикатором особи, яка «вміє жити» (нахабство – друге щастя, а порядність та скромність – шлях до невідомості).

Поки в основному у нас досі саме так.

Чи ж буде і з цим (гнилою серцевиною у середовищі формальних інтелектуалів) така ж перемога, на яку очікуємо на полі бойових дій ЗСУ ?

При цьому треба просто побачити, що на Заході саме «батогами» різного рівня, змісту і форми досягають того стану порядності, який в уяві наших організаторів суспільної діяльності досягається вихованням під час лекцій та заходів на гуманітарно-просвітницькі теми.

Оригинал