Автор: Егор Стадный, экс-замминистра образования и науки, вице-президент по бакалаврским программам KSE.
111 млн грн або менше 3 млн доларів…
Це мій приблизний підрахунок суми, яку державний бюджет виділить у 2023 рік для фінансування зарплат усім професорам та викладачам в Україні, які навчають студентів-хіміків. І це я ще швидше за все завищив.
Гадаю, усі можуть погодитись, що хімія як наука та дисципліна є архіважливою для нашої країни. Хімічна продукція та робота хіміків потрібні в кожній сфері, включно з оборонним комплексом.
Думаю, що інтуїтивно широкий загал також розуміє, що з хімією в школах все погано. Ну і, як наслідок, вже чимало років підряд набори на хімію в університети падають. У 2022 році в усій країні на хімію було зараховано 307 осіб. Три сотні людей на всю нашу країну.
Ця кількість страшна і близько не покриває жодних потреб та не відповідає жодним планам відбудови та зміцнення країни. Але найстрашніше інше – ця кількість прямопропорційно зменшує кількість тих, хто здатний викладати хімію.
Зараз ставки та зарплати викладачів та професорів хімії прив'язані саме до кількості студентів. Тому мені було відносно легко вирахувати, скільки ж держава виділить їм на зарплати...
Є нормативи, які тягнуться ще з 2002 року (а насправді, за своєю природою, ще з часів радянського держплану). Вони діяли до січня 2020 року. Але рік тому їх витягли знову і почали за ними фінансувати вищу освіту.
У цих нормативах написано, скільки треба мати студентів на одну ставку. Зводять кількість студентів-бюджетників, рахують ставки і виділяють на них зарплати. Чим менше студентів, тим менше ставок.
У своїх розрахунках я швидше за все навіть перебільшив реальний обсяг фінансування, бо взяв для зручності розрахунку, що скрізь ставки доцента, і додав доплати, надбавки за ступені, звання та стаж 12 років.
Як ви розумієте, це шлях в нікуди. На завтра і навіть через 5-7 років у нас дива не станеться, і кількість вступників, які обрали хімію, не зросте. Вона хоч би не падала далі.
Достатньо просто спитати, якою була хімія цього року у нинішніх семикласників? Багато у вайбері та зумі вивчили?...
Здається ж, рішення на поверхні... У таких сферах, як хімія, треба максимально, можливо, навіть повністю, відв'язати обсяги фінансування зарплатні викладачів від кількості студентів. Потрібна система, яка дозволить зберегти ці кадри в університетах.
Зарплати – це лише частина питання. Звісно ж, окреме болюче питання – це обладнання та інше забезпечення.
Сподіваюсь, усім зрозуміло, що обороноздатність за 3 млн доларів на усіх викладачів хімії не дуже зміцниш...
Хімію я обрав лише як приклад. Я міг би зробити розрахунок з фізики чи з атомної енергетики (ми плануємо зводити 20 реакторів, я читав?) чи з інших критичних спеціальностей.
Оригинал
