И. Ликарчук: чиновники не представляют свою жизнь без олимпиад

Жизнь меняется, формируется совершенно новая общественная ментальность, а у родителей этих олимпиад – «скрепы»

И. Ликарчук: чиновники не представляют свою жизнь без олимпиад

Автор: Игорь Ликарчук, эксруководитель Украинского центра оценивания качества образования.

Скрєпи… МОН видав наказ про проведення у поточному навчальному році Всеукраїнських олімпіад із основ наук. Ну нічого не змінюється в тій структурі...

У існуючому вигляді Всеукраїнські олімпіади – ганьбисько, прямий пережиток совка, котрий уже тридцять років тягнеться в сучасну освіту України тими, хто ментально навіки вріс у освітню систему срср й не може від неї відірватися.

Сотні чиновників від освіти не уявляють своє життя без тих олімпіад. Бо олімпіади – дуже зручний жупел, щоб постійно ганяти вчителів, рейтингувати школи, тиснути на їхніх керівників.

Для сотень методистів, починаючи із ІМЗО, – це гарний засіб для кормління у прямому і переносному розумінні цього слова.

А для вчителів, котрі й так перевантажені під зав’язку, це іще одна форма безоплатного навантаження, яка вимагає часу і значних зусиль, у т. ч. й матеріальних.

Про учнів краще промовчати. Бо для того щоб заклад освіти мав якийсь рейтинг, часто доводиться одного й того ж учня зобов’язувати / просити / переконувати взяти участь у кількох олімпіадах… Аякже – «ліцо» школи важливіше від усього.

Я абсолютно не є противником олімпіад. Я їхній гарячий прихильник. Але лише тих олімпіад, які проводяться університетами з метою пошуку «свого» абітурієнта; громадськими організаціями з метою розвитку пізнавальних інтересів учнівської молоді…

Я «за» олімпіади, у яких учні будуть поспішати взяти участь: без учителів, директорів, методистів.

Я «за» такі олімпіади, коли між тими, хто їх проводитиме, буде конкуренція в змісті, сутності, значущості…

Натомість я категоричний противник олімпіад, котрі проводяться органами управління освітою на засадах примусу і наказів; олімпіад, за результатами яких оцінюється робота вчителя і закладу освіти; олімпіад, у яких беруть участь для «галочки»; олімпіад, які проводяться за принципом: «Бо так було».

Дуже погано, що в МОН та ІМЗО й досі сидять люди, котрі від отого «так було» не можуть ніяк відмовитися на користь «Було і пройшло».

Бо, якби могли, то не підсовували б на підпис керівникам МОН подібних наказів.

Життя змінюється, люди змінюються, формується абсолютно нова суспільна ментальність. А у батьків отих олімпіад – «скрєпи»… Бо так було…

Оригинал

Освіта.ua
07.10.2022

Популярные блоги
Е. Кравченко: неужели только экзамен гарантирует знания? Надо создавать не экзамены, а систему нормального патриотического воспитания в школах
Я. Абрамейцева: в чем цель обязательной математики? Выпускники 2023 важнейшие годы почти не имеют возможности овладевать предметами вообще
Игорь Ликарчук: хайп вокруг оценивания учеников Оценка давно утратила дидактическую значимость и превратилась в холодную формальность для отчета
Е. Козолуп: почему учитель должен работать на 150%? «Менеджеры» довели образование до такого состояния, что учитель должен делать свою работу на 150% при любых условиях
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Георгій
Як легко зараз писати і говорити. Де ж був раніше, коли був при владі і міг би (мав би) щось змінити?