Е. Стадный: университетских ресурсов будет все меньше

Автор: Егор Стадный, эксзамминистра образования и науки, вице-президент по бакалаврским программам KSE.

Коли 8 березня влада запропонувала скасувати ЗНО у 2022 році «як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг», я зрозумів, що почалось хитання, і ми йдемо до компромісу, який може нам дорого обійтись. Зрозуміло, що в березні місяці лобіювати скасування ЗНО можуть тільки ті, хто постійно марить цією ідеєю.

Однак завдяки реакції громадськості з того моменту риторика МОН змінились. Як і очікувалось, правила вступної кампанії заходять в компромісну позицію.

Станом на зараз для вступу на бюджет МОН пропонує спрощене зовнішнє тестування. Є багато питань до набору предметів.

Як на мене, у такій комбінації взагалі немає смислу в третьому предметі. Повірте, вимога до усіх складати історію України на тесті з 20-ти питань не підвищить обізнаності вступників, не підвищить їх патріотизму (які ще там аргументи?).

Наприклад, прочитання кількох знакових монографій наших істориків (та хоча б однієї), перегляд просвітницьких відео на ютубі – підвищить, а тест на 20 питань – ні. Тобто в такому підході, який пропонується, цілком достатньо двох предметів, які і так були присутні до цього майже скрізь: українська мова та математика. Та це, чесно кажучи, дрібниця.

Попри ці та інші недоліки все ж таки це зовнішнє тестування, тобто критерій справедливості та об'єктивності зберігається. Його реалізація буде складною, але дасть змогу ранжувати вступників (хоч і не без проблем, бо тест тісний) та з більшою вірогідністю допустити до отримання вищої освіти тих, хто готовий її отримувати.

З контрактом складніше і гірше. МОН пропонує, щоб для більшості спеціальностей вступ відбувався за мотиваційним листом. Тобто для деяких таки буде зовнішнє тестування, а для інших – вступ за мотиваційним листом.

Давайте одразу тут означимо, що мотиваційний лист – це специфічний інструмент з обмеженим застосуванням. Наприклад, ми в KSE справді вимагаємо мотиваційний листи від вступників і даємо приблизний перелік питань, які хочемо, щоб вступники висвітлили:

• Які ваші очікування від навчання в KSE?
• З якими труднощами ви боїтеся зіштовхнутись під час навчання?
• Чим ви керувалися, обираючи KSE?
• Які ваші сильні сторони?
• Які ваші слабкі сторони?
• Хто ваша рольова модель? Чому? Назвіть жінку і чоловіка як приклади для наслідування.
• У якій професії ви бачите своє майбутнє? Чому?
• Чому ви списуєте / не списуєте під час навчання?
• Що ви зробите, якщо побачите, що ваш одногрупник списує?

Мотиваційний лист не дає можливості визначати рівень знань вступників, він дає можливість оцінити, хто зі вступників, які вже засвідчили належний рівень знань, більш свідомо ставиться до свого навчання. Я особисто є прихильником природнього застосування мотиваційного листа як додаткового критерію, обов'язково в парі з тестом на знання.

Повертаючись до розподілу спеціальностей. Приймати за мотиваційним листом МОН пропонує на ті спеціальності, де є невеликий конкурс. Тобто традиційно і до цього у більшості закладів на них приймають просто тих, хто просто прийшов і готовий платити гроші. Сурова правда.

По суті тут нічого не змінюється, що раніше брали усіх підряд, що зараз будуть брати усіх підряд. Але є одна проблема. У переліку спеціальностей, на які МОН пропонує набирати суто за мотиваційними листами, є ІТ-спеціальності (12 галузь).

У мене немає пояснень, чому так? Це рейтингові спеціальності, там великий конкурс... Просто хочу попередити – це надзвичайно необачний крок, ми будемо дуже довго це розгрібати потім. ІТ потребує фахівців, а не нездар. Повірте, нічого хорошого в тому, що ми збільшуємо технічний борг ІТ-фахівців не буде. Це не те, що просять ІТ-компанії. ІТ-компанії просять розвивати ІТ-освіту, у тому числі університетську, а не вбивати її.

Мені щиро шкода тих викладачів ІТ-спеціальностей, які зіштовхнуться з цим набором. Фактично це міна сповільненої дії, яка віднадить толкових фахівців від роботи в університетах, вони ж там не за гроші... Сподіваюсь, МОН ще змінить свою думку, і на ІТ-спеціальності на контракт теж буде зовнішнє тестування.

І ще одне. Я розумію, що це ніхто не захоче слухати. Я це напишу просто, щоб не було ілюзій. Ми не змогли стати на парадигму якості. Ми далі маємо освітню політику, у якій усе диктується кількістю.

Контрактники будуть субсидіюватись бюджетними коштами, бо вони ніколи не платили (а зараз тим паче не будуть платити) і половини того, що потрібно платити за вищу освіту. При цьому самих бюджетних коштів буде дедалі менше. Тому три простих висновки:

1) Ми набираємо за цими мотиваційними листами безліч неготових до здобуття вищої освіти студентів. Я з досвіду можу сказати, що для того, щоб навчати таких студентів, потрібні серйозні додаткові кошти під спеціальні заходи, щоб вони вийшли на потрібний рівень.

2) Натомість ресурсів у вищій освіті буде не більше, а менше. Впаде бюджетне фінансування, бо буде ще не один секвестр. А водночас з цього ж бюджетного фінансування потрібно буде субсидіювати навчання контрактників...

3) Загально відомо, що при відсутності ресурсів (а їх і до цього не вистачало) буде удавання, профанація та зниження якості.

Просто пишу, щоб не було ілюзій та примарних очікувань.

Оригинал