И. Ликарчук: система ЗНО стала на путь стагнации

Спасти систему ЗНО от краха или исчезновения смогут только новые команды и технологии

И. Ликарчук: система ЗНО стала на путь стагнации

Автор: Игорь Ликарчукэксруководитель Украинского центра оценивания качества образования.

Кілька думок про те, що потрібно було зробити давно. Якби не лінувалися…

Моя онука складала тести для вступу до одного із зарубіжних університетів. Складала в режимі онлайн, сидячи в одному із офісів міста Києва. Хоч університет знаходиться в іншій частині світу…

Прийшла до офісу у визначений час, виконала завдання й пішла додому. Усе чітко, прозоро. Ні в кого не виникло жодного сумніву щодо об’єктивності оцінювання. Як і сумнівів у тому, що хтось із абітурієнтів використовував додаткові довідкові матеріали чи користувався підказкою.

Результати вже отримала. Якими вони є, знає лише онука. І ті, кому вона їх показала… А не вся школа чи місто… Ніхто ніяких рейтингів за тими результатами будувати не буде… І пліток не буде.

Я розповів цю історію для того, щоб ще раз наголосити чи повторити те, що писав учора. У тому, що в Україні немає валідного зовнішнього незалежного оцінювання онлайн, винуватий Український центр оцінювання якості освіти, керівники якого не захотіли, образно кажучи, палець об палець вдарити для того, щоб така технологія з’явилася в Україні.

При цьому, не було потреби для того відкривати незвідані горизонти. Такі технології давно використовуються в багатьох країнах світу. Більше того, давно щось подібне розроблялося на базі Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти. Тож потрібно було лише трішки напружитися. І не було б сьогодні проблеми з тим, як провести ЗНО у воєнний чи післявоєнний час.

Мені можуть заперечити, що ніхто не думав про війну і не готувався до неї. Звичайно, що так. Але ми пережили кілька локдаунів, зумовлених ковідною епідемію. Під час яких, відверто кажучи, насправді ризикували здоров’ям сотень тисяч молодих людей, проводивши для них ЗНО за технологією, котра була розроблена 15 років тому.

Уже після першого локдауну, або ще в період підготовки до нього, можна було знайти і кошти, і можливості для того, щоб онлайн зовнішнє незалежне оцінювання в Україні з’явилося. Не знайшли, бо не захотіли.

І очільникам МОН ця проблема була «до лампочки». Якось провели, то і добре. Для чого думати про те, що буде завтра. Хоч саме МОН і мало б примусити керманичів УЦОЯО це зробити. Не примусили…

Тепер оце «завтра» настало. І питання про онлайн ЗНО уже не горить, а палає. Бо до часу «Х», коли потрібно буде його проводити, лишилося аж 3 місяці. Чи можна за цей час видати «на-гора» якісний програмний продукт і до дрібниць розроблену технологію онлайн оцінювання? Можливо, аферисти чи відчайдухи і знайдуться. І щось таки видадуть… Але для того щоб продукт і технологія працювали та забезпечували релевантні результати, потрібна, щонайменша, масова апробація. А після неї «дотягування», «усушка» і «утруска». В існуючій технології ЗНО на це пішло майже три роки.

А пробне тестування, щоб учні ознайомилися з процедурою? А підготовка інструкторів, які будуть працювати в аудиторіях? А інші питання, які будуть з’являтися, як гриби після дощу у теплий літній день…

Не вірю я в те, що це все можна зробити за три місяці. У країні, яка змучена війною. У країні з страшенним дефіцитом бюджетних коштів. У країні з лінивим УЦОЯО…

І тут ключовими є слова «три місяці». Немає ніякої потреби гнати коней для того, щоб у липні провести той ганебний мультидисплінарний тест, мета якого невідома. Цей тест апріорі нічого не вимірюватиме (більш детально про це я писав тут).

Дайте УЦОЯО хоча 6–7 місяців для того, щоб знайти фахових людей, які зможуть розпочати новий етап в історії українського ЗНО, розробивши та впровадивши технологію онлайн-тестування. Дайте їм кошти для цього або знайдіть тих, хто зможе профінансувати цю роботу.

Сподіватися на те, що це зробить команда теперішнього УЦОЯО, – марна справа. Якби могли і хотіли, то вже б зробили. Там потрібні зміни. Потрібні нові люди. Пенсіонери – то добре, сам такий. Але…

Розпочати такі зміни, мабуть, варто із призначення директора УЦОЯО. Бо там уже четвертий рік – виконуючий обов’язки.

P. S. Написав цей пост не тому, що маю надію повернутися на посаду директора УЦОЯО. Не збираюся і не хочу. Написав тому, що болить душа за ЗНО. Його вирішили врятувати «мультидисциплінарним» тестом. Не врятуєте.

По-перше, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. По-друге, система, яка створювалася 15 років тому і не розвивається, приречена на стагнацію. А від стагнації і до зникнення – один крок.

Українська система ЗНО на цей шлях уже стала. Врятувати її від краху чи зникнення можуть лише нові команда та технології, а не мультидисциплінарний тест. Зараз настав момент для такого порятунку.

Оригинал

Освіта.ua
01.04.2022

Популярные блоги
И. Ликарчук: педагогам школ не должны урезать зарплату Почему сокращение бюджетных расходов в образовании нужно проводить за счет тех, кто проводит уроки?
Тамара Гориха Зерня: мы потеряем много абитуриентов Государство должно максимально упростить условия вступления и расширить госзаказ.
А. Истер: упрощенное ЗНО нуждается в коррекции Предложение «выпускники будут сдавать мультипредметный онлайн-тест» требует коррекции
И. Ликарчук: система ЗНО стала на путь стагнации Спасти систему ЗНО от краха или исчезновения смогут только новые команды и технологии
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев