В. Онацкий: репетиторство как альтернатива школе

Бороться с репетиторством не стоит, но нужно улучшать образовательный процесс в школах

В. Онацкий: репетиторство как альтернатива школе

Автор: Владимир Онацкий, заместитель директора школы по учебно-воспитательной работе.

Тема репетиторства в останні роки набуває все більшої актуальності. Не оминула її і Оксана Онищенко в «Дзеркалі тижня». Стаття, безумовно, цікава. Авторка визначає три причини існування в Україні репетиторів: кадровий голод, організація навчання і «шкільні схематози». Не буду підтверджувати чи спростовувати висновки пані Оксани. Скажу одразу, я не займаюсь репетиторством. Утім, висловлю свої думки з цього питання.

Шкільне навчання нагадує вимушену довготривалу поїздку з пункта А до пункту Б. І, як під час будь-якої поїздки, ми обираємо маршрут, яким будемо рухатись до поставленої мети. І цей рух називається індивідуальною освітньою траєкторією.

З перших років життя дитини батьки обирають між сімейним вихованням та дитячим садочком. У разі сімейного виховання чи залучати няню, чи обмежитись лише родинним колом. Вибір дитячого садочка – також непроста справа: державний чи приватний, цей чи той. А потім школа. Яку обрати? До якого вчителя? А хто буде з моєю дитиною вчитися разом? Усе це нагадує мені побудову транспортного маршруту в Google.

Google завжди підкаже альтернативні шляхи, як в умовах мегаполіса можна дістатися з одного місця до іншого. Отже, можна пішки за 6 годин, можна транспортом з двома пересадками за 2 години, а можна на машині за 45 хвилин.

Те саме і в освіті: можна роками щось вчити в державній школі, а можна за кілька місяців опанувати з репетитором. По дорозі в громадському транспорті тебе кілька разів штовхнуть, наступлять на ногу, ти десь змушений будеш довго чекати, бо тролейбус зламався, на тебе подихають вірусом корони чи учорашнім застіллям... Чи ти сідаєш у простору машину, привітний водій увімкне приємну музику, і ти отримаєш задоволення від рутинного заняття – переміщення з пункту А до пункту Б.

І що з того? Хтось йде пішки, або переміщується на велосипеді чи самокаті, тобто займається самоосвітою. Влада потрохи намагається змінити систему громадського транспорту: з'являються нові маршрути, якісь ліквідовуються, працюють маршрутки, які є покращеним варіантом громадського транспорту. Але все одно, на таксі є попит завжди, і в часи пік він збільшується.

Так і на репетиторство є попит, і під час ЗНО він збільшується.

Звісно, треба покращувати громадський транспорт: оновлювати рухомий склад, збільшувати його, платити гідну зарплатню водієві, розробляти зручні маршрути, ремонтувати дороги…

Так і в державній освіті необхідно оновлювати програми, не перевантажувати їх зайвим, зменшувати кількість учнів у класах, платити гідну зарплатню вчителю.

Але при цьому всьому далеко не все залежить від учителя, на уроці завжди один учитель і 30 учнів. І, на жаль, активність тінейджерів далеко не завжди спрямована на здобуття знань. Звісно, що за таких умов багатьом дітям, які й хотіли б здобувати знання в школі, доводиться бути такими, як інші, щоб не бути «білими воронами».

Отже, репетиторство дуже схоже на таксі: найкоротший шлях до поставленої мети, економія часу, персональна увага та комфорт. І це – факт.

То чи варто боротися з репетиторством, якщо на нього є попит? Звісно, що ні. Але покращувати освітній процес у закладах загальної середньої освіти, безумовно, треба.

Оригинал

Освіта.ua
13.01.2022

Популярные блоги
И. Ликарчук: педагогам школ не должны урезать зарплату Почему сокращение бюджетных расходов в образовании нужно проводить за счет тех, кто проводит уроки?
Тамара Гориха Зерня: мы потеряем много абитуриентов Государство должно максимально упростить условия вступления и расширить госзаказ.
А. Истер: упрощенное ЗНО нуждается в коррекции Предложение «выпускники будут сдавать мультипредметный онлайн-тест» требует коррекции
И. Ликарчук: система ЗНО стала на путь стагнации Спасти систему ЗНО от краха или исчезновения смогут только новые команды и технологии
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Яна
Так згодна. Але дивує те, що взагалі є ідея воювати з цим явищем. Репетиторпетиторство - це інше. Це не конкуренція школі. Чим ми можемо загрожувати школі? Я теж цим займаюсь багато років. Кандидат наук, люблю свій предмет, але державі це непотрібне. Чи повинна я йти у систему? Некомфортно мені йти працювати у державну школу, ось я такий сноб, що хоче отримувати гідну зарплату, будувати свій графік, мати час на спілкування і заняття з власною дитиною. А ще працювати в комфортних умовах, розуміти, що мої знання комусь допомогають, мати стимул займатися тим, що захоплює, а не паперами, комісіями, "виховними годинами". Хочеться, щоб мене поважали. Ци це комусь загрожує?
Александр Васильевич
Для Яны: С большинством ваших тезисов можно согласиться. НО!!! Репетиторство возникло, как дополнение к обучению в школах и гимназиях для углубления и расширения знаний в различных дисциплинах, а так же для "подтягивания" отдельных учеников. В этих случаях репетитор никак не может быть альтернативой (заменителем) учителю. К сожалению многие школьные учителя не заинтересованы в качественной работе. Они специально "плохо" преподают свои предметы, чтобы используя репетиторство (их же и нанимают в репетиторы), не только пополнять ими же "упущенное" в школе, - главное пополнять свой личный бюджет. Спору нет, что и преподавателю, и ученику индивидуальные занятия удобны и приносят пользу. Беда только в том, что очень не многие могут позволить себе индивидуальные занятия. Это дорого. Большинство же учеников должны либо довольствоваться "плохим" преподаванием предметов штатными педагогами, либо прилагать неимоверные усилия (особенно учитывая не лучшее качество учебников) для достижения хороших знаний. Тем более ученик не имеет возможности сравнивать "хорошее" и "плохое" преподавание, ибо всё познаётся в сравнении. Если бы проверяли не только уровень знаний (ГИА, ВНО) учеников, но и качество преподавания в школах и подняли бы это качество на уровень требований к учащимся, тогда показатели успеваемость были бы более объективными. Не само репетиторство плохо, а его использование школьными штатными учителями. МОН, к моему сожалению, не на стороне учеников.
Комментировать
Яна
Так згодна. Але дивує те, що взагалі є ідея воювати з цим явищем. Репетиторпетиторство - це інше. Це не конкуренція школі. Чим ми можемо загрожувати школі? Я теж цим займаюсь багато років. Кандидат наук, люблю свій предмет, але державі це непотрібне. Чи повинна я йти у систему? Некомфортно мені йти працювати у державну школу, ось я такий сноб, що хоче отримувати гідну зарплату, будувати свій графік, мати час на спілкування і заняття з власною дитиною. А ще працювати в комфортних умовах, розуміти, що мої знання комусь допомогають, мати стимул займатися тим, що захоплює, а не паперами, комісіями, "виховними годинами". Хочеться, щоб мене поважали. Ци це комусь загрожує?