А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет?

Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный

А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет?

Автор: Александр Костюк, д.э.н., доктор управления бизнесом (DBA), профессор, главный редактор международного научного журнала «Корпоративная собственность и контроль».

Декілька тижнів тому одна з найбільш відомих у світі бізнес-шкіл INSEAD, що знаходиться у Франції, оприлюднила черговий індекс країн за здатністю конкурувати за таланти, Global Talent Competitiveness Index 2021. Індекс позиціонує 134 країни світу та містить 68 критеріїв оцінювання. У загальному рейтингу Україна посідає 61 місце.

Чи є це низьким показником, чи ні, сказати складно, адже з одного боку ми не поступаємося у загальному рейтингу жодній з країн, які входять до однієї з Україною групи за рівнем доходу на душу населення, хоча минулого року у цій групі ми поступалися Філіппінам та Індонезії.

Тобто можна сказати, що нарешті ми «перші серед рівних», але якщо поглянути на інші країни, які входять до цієї групи (наприклад, Сенегал, Замбія, Зімбабве, Кенія, Гана, Нігерія, Монголія, Гондурас, Камбоджа), то визначення вище варто змінити на інше – «перші серед бідних».

Звісно, це викликає внутрішній природній супротив, адже Україна, маючи потужну промислову та академічну спадщину, зараз є однією із лідерів у Європі та світі за показниками міграції (наша основна позиція експорту –це людський капітал), особливо серед молоді, працелюбної, продуктивної та талановитої. Тому варто задати вже інше питання: «Як так сталося, що за 30 років незалежності Україна опинилася у групі (lower-middle income countries) бідних країн світу?

Цікавим є той факт, що за окремими напрямами, субрейтингами в рамках загального, ми маємо нижчі за загальну (61 місце) позиції. Зокрема, це стосується, наприклад, здатності країни задіяти (85 місце) та залучати таланти (80 місце). Разом з цим, зв’язок між економічним розвитком країни та її конкурентноздатністю на міжнародному ринку талантів все ж існує. Більш економічно розвинуті країни є більш конкурентноздатними на цьому ринку.

Чи варто нам дивуватися тому, як впевнено і послідовно щороку зростає чисельність українських дітей, які обирають для отримання вищої освіти університети Польщі? Зараз їх у Польщі близько 40 тисяч, і це 60% усього іноземного студентського контингенту у Польщі. З огляду на те, що у загальному рейтингу Польща на 21 місце вище за Україну (40 місце), за рейтингом щодо здатності країни задіяти таланти – 41 місце (на 44 місця вища за Україну), залучення талантів – 68 місце проти нашого 80, тенденція вище не має дивувати. Польщі потрібні таланти. А Україні?

А ось за показником вхідної мобільності студентів (іноземні громадяни, які навчаються в країні) Україна займає 61 місце, і дуже дивно бачити, що ми тут поступаємося….Уганді (17 місце), Намібії (38), Бурунді (47), Чад (56), Руанді (58). Варто запитати: хто, коли і чому довів нашу систему вищої освіти до такого стану, що за своєю привабливістю на міжнародному або регіональних ринках вона поступається системам вищої освіти країн Африки?

Цікаво, що за часткою робочої сили з вищої освітою Україна займає високе… 5 (п’яте) місце у світі! Тобто ми є одними з лідерів у світі за охопленням національного ринку праці вищою освітою, а все ще входимо до групи бідних країн? Парадокс.

Проблеми України щодо залучення, розвитку та утримання талантів знаходяться у площині низьких за обсягами та неефективних за результатом інвестицій, у тому числі і держави, у людський капітал системи вищої освіти.

У результаті система вищої освіти приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний, тобто таланти. Звідти і дуже низька продуктивність в економіці країни (75 місце у рейтингу за показником продуктивності праці), що співставно з окремими країнами Азії та Африки (Шрі-Ланка, Монголія, Іран, Туніс) і аж ніяк не Європи.

Варто згадати, що система вищої освіти України зараз – це низька зарплата викладачів, низький рівень фінансування підвищення кваліфікації, умови навчання в аспірантурі, які демотивують молодих талантів розпочинати наукову кар’єру в Україні, низький рівень стимулів академічних співробітників щодо інтернаціоналізації вищої освіти.

При цьому за відповідністю системи освіти вимогам економіки (відповідь респондентів на питання: «In your country, how well does the education system meet the needs of a competitive economy?») Україна посідає 63 місце, що свідчить про те, що зараз система вищої освіти України не спроможна повноцінно забезпечити вимоги конкурентоздатної економіки (тут вже мова не про нашу економіку). Це дає можливість зазначити, що у нас рівень розвитку економіки відповідає поточному рівню розвитку системи освіти, тобто «як розвиваємо систему вищої освіти, те й отримуємо».

Для зростання економіки України інвестицій в інфраструктуру, як-то з будівництвом доріг, замало: без відповідних інвестицій у систему освіти, і вищої також, без належної системи оцінювання їх ефективності, і головне – без відповідних інвестицій у людський капітал у межах системи освіти економіка зростати не може, а виробництво системою вищої освіти талантів є капіталовитратним та наукоємним виробництвом, про що держава вже давно забула.

Ми інвестуємо останнє у що завгодно, але не у людський капітал, а потім дивуємося, чого система вищої освіти країни все ще знаходиться на світовій периферії, а разом з нею й економіка країни, а таланти, які все ж вдається інколи генерувати, залишають Україну.

119 з 134 країн світу – саме таке місце посідає Україна у світі за здатністю утримувати таланти.

Дивуватися нічому – все закономірно.

Освіта.ua
10.11.2021

Популярные блоги
Олег Фасоля: на сколько же выросла зарплата учителя? Государство не может обеспечить уровень зарплаты, который должен соответствовать статусу педагога в обществе
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев