О. Калинич: в финансовой автономии много плюсов, но...

Автор: Олеся Калинич, начальник управления образования, религий и по делам национальностей, г. Хуст.

Повну фінансову автономію мають школи у Бельгії, Латвії, Данії і Швеції. Тут заклади освіти використовують бюджетні кошти самостійно, без управлінь чи відділів освіти.

Закон «Про освіту» дозволив і нашим школам стати фінансово незалежним. Він визначив автономію закладів освіти як право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності (стаття 1).

Отже, школа може самостійно розпоряджатися коштами: субвенціями, іншими фінансами відповідно до закону.

У фінансовій автономії є багато плюсів:

• зарплата вчителів: директор може витратити заощаджені кошти, наприклад, на преміювання;
• унормування педагогічних ставок: коли витрачаєш власні кошти, доведеться подумати, чи доцільно відкривати N-ий факультатив чи курс, просто щоб довантажити вчителя; чи доцільно оплачувати гурток, у якому діти є тільки в списку в журналі;
• оплата енергоносіїв створює умови, коли школа зацікавлена в розумній економії, щоб знову ж таки розпоряджатися заощадженими коштами;
• заклад освіти в особі керівника також закуповує продукти харчування, матеріали, наочність, обладнання тощо;
• можливість прямих закупівель без оголошення тендерів. Наразі закупівлі здійснюються публічно (через величезні обсяги). Це – затримка часу й залежність від доброчесності учасників тендерних процедур. За фінансової автономії школи матимуть можливість працювати з підприємцями переважно напряму (у межах закону);

Також це можливість заробляти:

• гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
• плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
• добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.

Питання капітального будівництва залишається за засновником.

З одного боку, плюсів багато. Виграють насамперед заклади освіти з великою кількістю учнів, бо «гроші ходять за дитиною».

Але...

Яку субвенцію на зарплату отримають малокомплектні школи?

Зросте кількість бухгалтерів (чи можна, наприклад, у селі знайти відповідального працівника на порівняно невелику зарплату?).

Чи впораються керівники з відповідальністю за великі кошти?

Чи не буде зловживань?

То що краще – централізована бухгалтерія чи фінансова автономія?

Оригинал