Л. Найденова: анализ результатов ЗНО по математике

Психологических причин таких результатов много, и необходимо улучшить ситуацию в этих направлениях

Л. Найденова: анализ результатов ЗНО по математике

Автор: Любовь Найденова, доктор психологических наук, член-корреспондент НАПН Украины, заместитель директора по научной работе Института социальной и политической психологии НАПН Украины.

Психологічний аналіз результатів ЗНО з математики. Прийшлося досить довго чекати в черзі в лікарні, то я тим часом «здала ЗНО» з математики (стандарт). Набрала всього 20 правильних відповідей з 34 (багато позабувала). Але ж прохідний бал у цьому році 10 (могла б і вступати, не на ФІОТ, звісно, але десь би вистачило).

Але ж цих 10 не отримала майже третина бажаючих випускників у цьому році. Чому так багато дітей не змогли відповісти на 10 найпростіших завдань? Мій аналіз психологічних причин (я не вчитель математики, не викладала математику в школі, далека від думки стверджувати, що причина тільки в тому, що просто погано вчили математиці, хай це доводять більш компетентні в цій сфері колеги, спираючись на доказові дані).

Я також не погоджуся, що це нормальна ситуація, це дуже тривожна ситуація. Попри постковідні стани в багатьох, я б не списувала такі показники лише на пандемію. На мою думку, психологічних причин достатньо багато, і покращити ситуацію в цих напрямах дуже необхідно. Тому для тих, хто зараз проводить «аналіз помилок на ЗНО», від медіапсихологів топ-3 причини низьких результатів: стрес, мотивація, стратегія.

1. Стрес. Недостатня зосередженість уваги не дала можливості ЗНО-здавачу правильно прочитати завдання або призвела до невірно записування відповіді (механічна помилка). Причина може бути як ситуативна (надмірне екзаменаційне хвилювання, виснаженість від перевтоми підготовки – хронічний стрес, погане соматичне самопочуття), так і вади розвитку – несформованість умінь управління увагою, набутий дефіцит уваги внаслідок, наприклад, зловживання кіберпрактиками.

Приклади таких помилок – поспішив і переплутав радіус з діаметром кульки в ящику. Після аналізу помилки через неуважність цілком можна коригувати за індивідуальними програмами розвитку уваги і емоційної саморегуляції. І коригувати треба, бо «само минеться» тільки разом з багатьма втратами продуктивності, яких можна уникнути.

2. Мотивація–воля. Відсутність мотивації досягнення найвищого результату, що унеможливлює адекватні зусилля. Попри те, що записалися і прийшли здавати математику, деяких ЗНО-здавачі не мали бажання викластися «на повну», дати максимально можливий для себе результат, тому було мало зусиль і наполегливості, «не вгризалися» в завдання, а пасували після невдалої першої спроби.

Причина – занижена / нестабільна самооцінка, слабка віра у власну ефективність, а також несформована звичка вольового зусилля для долання перепон. У нашому прагненні розвантажити, полегшити життя (начебто це збереже здоров'я – хибне спрощене уявлення) ми досягаємо протилежного ефекту – не створюємо умов для розвитку волі і адекватної самоефективності.

А тут іще зваби кіберреальності з її спрощеним форматом спілкування, наведеними ритмами і потоковими станами, ілюзіями ефективності, постійними винагородами навіть мінімальних зусиль.

Якщо ваш аналіз помилок виявив такий тип причини низьких результатів, програми саморозвитку теж існують, розвиток волі після пропущених сензитивних періодів формування довільної поведінки (молодша школа) має іти через ціннісну саморегуляцію, світоглядні настанови, спільний дух (команди, побратимів, громади), справжню справу-місію. Звісно, ці екзистенційні пошуки і самовизначення теж починаються раніше, у підлітковому віці, але не завершуються, тому є можливість працювати над зменшенням помилок у майбутньому через саморозвиток.

3. Стратегія. Неефективна стратегія інтелектуальних дій. Дитина «кидається» робити те, що нібито вміє (наприклад, рахувати), втрачає на цьому масу часу, а правильну відповідь можна дати без складних точних підрахунків. Не вибирає завдання, рухаючись послідовно, не слідкує за часом (дія розподіленої уваги), не знає себе достатньо, щоб діяти в зоні найвищої ефективності, перестраховуючись, а то й уникаючи зон найнижчої ефективності.

От наприклад, забулася я геть тригонометрію, то зосередилася на геометричних завданнях. От знаю я, що швидко втомлююся, або навпаки, довго налаштовуюся – то управляю послідовністю завдань різної складності. Або, наприклад, я знаю недоліки почерку, чи здатності оформити, розписати, намалювати ескіз функції. Є тактики обходу проблемних зон. Або, наприклад, я знаю, що помиляюся в найпростіших діях, тут більше уваги на перевірку.

Стратегії і тактики інтелектуальних дій мають бути індивідуалізовані, спиратися на досвід аналізу себе любимого, а не тільки на досвід розв'язання великої кількості, виснажливо великої кількості завдань-задач-прикладів, як це часто буває на етапі не дуже психологічно грамотної підготовки. У цій причині я згадаю і традиційну складову «знань», яку я розглядаю як сформованість необхідних когніцій, розуміння того, як застосувати визначення термінів (радіус, похідна).

Тому що коли ти знаєш і розумієш суть математичного явища, що стоїть за словом-терміном, то можеш вибрати правильну відповідь досить швидко, не занурюючись у підрахунки. Цей рефлексивний самоаналіз своїх стратегій не дуже акцентований в навчальних програмах, хоча в уміннях у стандартах згадується (на елементарному рівні – як здатність оцінити результати своїх дій, а не як уміння підібрати ефективну стратегію, яка підвищує результативність праці).

Тому прохання, проводячи аналіз результатів ЗНО, враховуйте психологічні аспекти. Буде ще не одне випробування в житті. Знання будуть потрібні різні, а психологічні якості – ті ж самі, має сенс вкластися в їхній розвиток. Усім здоров'я і літнього відпочинку з відновленням для нових звершень.

Оригинал

Освіта.ua
23.06.2021

Популярные блоги
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев